21 березня 2016 року Україна підписала Гаазьку конвенцію від 30 червня 2005 року про угоди про вибір суду ( «Конвенція»). Це є важливим кроком на шляху інтеграції України в європейське та світове торгово-інвестиційне середовище. Наявність угод про вибір суду в Україні забезпечить ще один інструмент правового захисту для компаній, що займаються торгівлею з українськими сторонами або інвестують в країну.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На сьогодні, відповідно до українського законодавства, компанії в Україні можуть вільно укладати арбітражні угоди, якщо вони не вважають, що українські суди є належним форумом для вирішення комерційних спорів. Арбітражні рішення підлягають виконанню в Україні та в усьому світі. Однак права сторін обирати юрисдикцію іноземних судів для вирішення їх спорів, а також можливість виконання таких судових рішень, в основному обмежуються випадками, коли це прямо дозволено тими небагатьма договорами, які Україна уклала з іншими країнами. Принцип взаємності, впроваджений 12 років тому, так само не в змозі забезпечити надійну основу для виконання іноземних судових рішень.
Конвенція вирішує цей дисбаланс шляхом введення механізму, який схожий на арбітражні угоди в цілях вибору суду. Сторони договору з міжнародним елементом матимуть змогу укласти угоду, що визначатиме, які суди матимуть виключну компетенцію розглядати майбутні суперечки за договором. Сторони можуть обрати суди певної країни, або навіть конкретний суд. Суди, які не були обрані за угодою, як правило, повинні зупинити або припинити провадження у справі і передати спір до суду, який був узгоджений між сторонами.
Такі виключні угоди про вибір суду можуть бути укладені в цивільних та торгівельних справах, однак, Конвенція не поширюється на договори за участю споживача, трудові договори, сімейні правові питання, антимонопольні справи та питання банкрутства, правопорушення, дійсність прав інтелектуальної власності, а також ряд інших сфер.
Конвенція передбачає лише окремі винятки, коли такою угодою можна знехтувати – наприклад, коли вона є недійсною, сторони не мали здатності для її укладення, коли її неможливо виконати або вона порушує публічний порядок відповідної держави.
Важливо відзначити, що Конвенція також безпосередньо полегшує виконання іноземних рішень, які винесені судом, визначеним такою виключною угодою про вибір суду.
На сьогодні 27 країн Європи, а також Європейський Союз і Мексика є сторонами Конвенції. Сполучені Штати Америки і Сінгапур підписали, але ще не ратифікувала її. Якщо Україна ратифікує Конвенцію, вона набуде чинності в перший день місяця, що слідує після закінчення тримісячного строку після подання до депозитарію її документу щодо ратифікації.
Цілий ряд правових і практичних поправок і узгоджень повинні бути розроблені з точки зору законодавства та судової практики для забезпечення чіткого застосування Конвенції в Україні, однак це принесе користь для правової системи вже з першого дня.