08 грудня 2020, 13:24

Угода з Великобританією — шлях до стратегічного партнерства та поглибленої торгівлі

Ксенія Смирнова
Ксенія Смирнова д.ю.н., проф. кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка
Ірина Березовська
Ірина Березовська к.ю.н., старший науковий співробітник науково-дослідної частини Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка

8 жовтня 2020 р. під час офіційного візиту до Лондона Президент України Володимир Зеленський разом з прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном підписали Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство (далі — угода з Британією). За словами Б. Джонсона, це означає «більше торгівлі, більше безпеки, більше взаємодії між Україною та Великою Британією».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Це перша в історії «післяБрексітової» Великобританії широкомасштабна та амбітна міжнародна угода. У договірній практиці України вона також посідатиме особливе місце у зв’язку з тим, що є першою двосторонньою рамковою угодою, що встановлює засади справді стратегічного партнерства та глибокої економічної співпраці й лібералізації ринків. У цілому модель «нових британських угод» передбачає технічне відтворення існуючих торгових угод ЄС, забезпечуючи цим «безперервність торгівлі» Об’єднаного Королівства зі своїми торговими партнерами, включаючи «індивідуалізовані» положення.

Передумови

23 червня 2016 р. громадяни Великобританії проголосували за вихід з Євросоюзу. В березні 2017 р. країна офіційно повідомила Європейську раду про намір залишити ЄС. У жовтні 2019 р. після тривалих переговорів Європейська рада, відповідно до ст. 50 Договору про ЄС, ухвалила угоду про вихід. Таким чином, сумнозвісний своєю складністю Brexit призвів до припинення з 31 січня 2020 р. членства Великобританії в Євросоюзі.

Згідно з угодою про Brexit, навіть після виходу з ЄС упродовж перехідного періоду, що триватиме до 31 грудня 2020 р., Британію вважатимуть країною-членом Євросоюзу в контексті міжнародних договорів ЄС, зокрема, і Угоди про асоціацію з Україною (УА). Такий же перехідний період передбачений для Британії й у СОТ.

Перехідний період дав змогу Сполученому Королівству почати самостійно врегульовувати відносини з країнами, щодо яких досі діяли укладені ЄС договори. Символічно, що першою угодою про поглиблене стратегічне і торгове партнерство, підписаною Великобританією після Brexit, стала угода з Україною. За її зразком Британія має намір врегульовувати відносини й з іншими країнами. Наразі, наприклад, тривають переговори з Японією.

Покликана продовжити всеохоплюючу співпрацю сторін, існуючу на основі УА України з ЄС, угода з Британією має особливе політичне значення, як угода між суверенними та незалежними торговими партнерами. Відповідно до положень ст. 418 угоди з Британією, набрання нею чинності обумовлюється датою, коли УА Україна-ЄС перестає застосовуватись до Сполученого Королівства, та датою завершення сторонами свої внутрішніх процедур, необхідних для вступу УП в силу.

З огляду на її масштабність та непересічне значення, а також на складну структуру, можна прогнозувати великий майбутній інтерес науковців та практикуючих юристів до вивчення цієї угоди. Оприлюднення її англомовного тексту дало змогу вже зараз почати аналіз та виділити особливі риси майбутнього стратегічного партнерства. Ця стаття відкриває поле для дослідження положень нової угоди з Британією, визначення її місця у правовій системі України та оцінки її перспективного значення.

Політичне та стратегічне партнерство

З першого погляду на угоду з Британією легко помітити її схожість з УА між Україною та Євросоюзом. Як і остання, вона є об’ємним документом, що складається з 7 розділів: 1. Загальні принципи, 2. Стратегічно-політичний діалог і співпраця у сфері зовнішньої та безпекової політики, 3. Справедливість, свобода та безпека, 4. Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею, 5. Економічне і секторальне співробітництво, 6. Фінансове співробітництво та захист від шахрайства, 7. Інституційні, загальні та заключні положення. Обидві угоди охоплюють понад 400 статей та містять численні додатки.

Аналогічна структура обох угод, назви та нумерація розділів, схожість преамбул та інституційного механізму полегшують знайомство з документом. Однак вже з положень перших розділів угоди з Британією помітний вплив на неї традиційного англійського права. Зокрема, угода містить низку специфічних англійських концепцій на кшталт «корпорації, траст, партнерство, спільне підприємство, єдиний підприємець або об’єднання» (corporation, trust, partnership, joint venture, sole proprietorship or association) (ст. 82), «спільно погоджене рішення» (Mutually Agreed Solution) (ст. 303) тощо.

Нова угода, за зразком УА, охоплює весь спектр двостороннього співробітництва між Великобританією та Україною і включає набагато ширше коло питань, ніж звичайні торгові угоди. Так, документ передбачає діалог сторін щодо стратегічного партнерства (ст. 3–5), визнання традиційних європейських цінностей (ст. 2, 3) з акцентом на верховенство права та боротьбу з корупцією, зближення зовнішньополітичних позицій сторін на міжнародній арені з питань, що становлять спільний інтерес (ст. 6). При цьому політична частина угоди здається більш поглибленою порівняно з УА та відображає актуальні питання, пов’язані з останніми подіями в міжнародних відносинах, зокрема агресією РФ проти України.

З точки зору міжнародного договірного права, новаторськими та особливо важливими для України є визначені в угоді з Британією цілі стратегічного партнерства: «сприяння мирному вирішенню конфлікту, спричиненого ворожими діями Росії», співпраця на міжнародних форумах з метою «підтримки політики невизнання спроби анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя до повного відновлення територіальної цілісності та суверенітету України» (ст. 3). Вирішення військового конфлікту з Росією визначене одним з основних пріоритетів стратегічних політичних відносин сторін (ст. 7). Серед іншого, сторони підтверджують повагу до принципів, викладених у Будапештському меморандумі (ст. 2).

З огляду на сказане, особливо важливе значення мають домовленості по військовому та військово-технічному співробітництву (ст. 9). Сторони домовились активізувати реалізацію програм співпраці та допомоги у галузі оборони та безпеки, а також військового та військово-технічного співробітництва з метою подальшого розвитку тісного партнерства у галузі безпеки та оборони, в т.ч. шляхом укладення відповідних угод (ст. 6). З урахуванням одночасного підписання спеціального меморандуму, що передбачає переоснащення Військово-морських сил ЗСУ та підтримку суднобудівних потужностей, зокрема їх оснащення ракетними катерами, призначеними для використання в Чорному та Азовському морях, це має стати початком дієвої підтримки Великобританією безпеки в регіоні.

На відміну від УА, угода з Британією не містить конкретних положень щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, натомість визначає цей міжнародний документ як основу для правової співпраці (ст. 23 УП).

Поглиблена торгівля

Хоча на сьогодні Британія не належить до найбільших торгових партнерів України, обсяги торгівлі товарами та послугами є суттєвими та постійно зростають. За даними Держстату, за 11 місяців 2019 р. український експорт до Британії становив понад $580 млн, а імпорт — майже $700 млн. Передусім, Великобританія імпортує з України продукти харчування, зокрема понад 14% усіх зернових. Істотними є й обсяги імпорту українського заліза та сталі (більше $200). Серед британського імпорту в Україну вагома частина належить авіаційній галузі, фармацевтичним і медичним засобам та автомобілям.

Наразі основна частина міжнародної торгівлі товарами між Британією та Україною відбувається з продуктами, ставки за якими дорівнюють нулю. Однак угода про вільну торгівлю надає додаткові можливості, зменшуючи тарифи на деякі товари. У разі відсутності нової преференційної угоди тарифи між двома країнами повернуться до ставок режиму найбільшого сприяння, крім тих випадків, коли Україні надається пільговий доступ на ринок Великобританії за односторонньою схемою преференцій, яку Великобританія запровадила після виходу з ЄС. Це призвело б до збільшення мит на частину експорту з Великобританії та імпорту з України.

З огляду на сказане, нова угода покликана, передусім, адаптувати двосторонню торгівлю до виходу Британії із ЗВТ з Україною, що діє на базі УА з ЄС. Відтак, розділи обох угод про ЗВТ мають подібну структуру, а їх положення практично ідентичні.

Будучи такою ж всеохоплюючою, вільна торгівля з Великобританією, утім, не передбачає обумовленості регуляторним зближенням законодавства, що є обов’язковою умовою доступу українських товарів до ринку ЄС. Для порівняння, наприклад, гл. 4 розд. IV угоди з Британією, що регулює співробітництво у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, має абсолютно ідентичну структуру з однойменною гл. 4 розд. IV УА за виключенням відсутності згадки про наближення законодавства України до законодавства ЄС у цілях співробітництва та вилучення ст. 64 УА про регуляторне наближення. Решта положень цієї глави в обох угодах однакові. З урахуванням продовження функціонування ЗВТ України з ЄС, виключення з тексту угоди з Британією зобов’язань про наближення законодавства видається цілком логічним, оскільки Україна має відповідні зобов’язання за УА.

Тарифні преференції, що застосовуються Великобританією для товарів з України і навпаки, за невеликими винятками залишаються тими ж, що застосовуються в УА між ЄС та Україною. Квоти тарифних ставок були скориговані з урахуванням того, що на основі даних митних та торгових потоків Великобританія є меншим імпортером та експортером, ніж ЄС. Серед іншого, очікується збільшення квотування деяких груп українських товарів. Крім того, угодою передбачено, що протягом другого року після набрання нею чинності сторони розглянуть можливість проведення консультацій щодо подальшого пришвидшення та розширення усунення митних зборів на торгівлю між ними. Переважно це стосується сільськогосподарської та непереробленої сільськогосподарської продукції, включаючи продукцію з птиці, що імпортується за тарифними квотами, та м’яса птиці.

Слід підкреслити, що угода з Британією містить чіткі зобов'язання щодо міжнародних стандартів інтелектуальної власності та географічних зазначень, зокрема, включає конкретизовані положення щодо захисту географічних зазначень, таких як шотландський віскі та ірландський віскі. Щодо визначення правил походження товарів, окрім заміни території походження з ЄС на Сполучене Королівство, угода з Британією фіксує намір тристороннього підходу до визначення правил походження товарів з урахуванням результатів переговорів між Лондоном і Брюсселем щодо умов торгівлі після 31 грудня 2020 р. З урахуванням того, що подальша участь Британії у Регіональній конвенції про панʼєвро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед) ще не визначені, угода з Британією відображає положення конвенції Пан-Євро-Мед у двосторонньому контексті з можливими змінами.

Угода також зберегла зобов’язання щодо державних закупівель, які стосуються Великобританії та України. При цьому, на відміну від УА, зобов’язання України щодо наближення до законодавства ЄС у сфері закупівель були виключені, але зобов'язання щодо поетапного взаємного відкриття пропозицій про доступ до ринку закупівель збережені. Поетапне відкриття ринку відбуватиметься у дати, зазначені в додатку XVI-A, а не тоді, коли будуть досягнуті цілі наближення. При цьому зазначені в угоді з Британією дати такі самі, як дати наближення в УА між ЄС та Україною. Такий підхід зберігає поступову перевагу доступу до ринку. Зміни можуть потенційно зменшити стимули для України до досягнення цілей наближення з ЄС, але, як очікується, не матимуть значного впливу на торгові потоки.

Як і в угоді України з ЄС, в угоді з Британією віддзеркалені положення, що стосуються конкуренції та субсидій/державної допомоги задля забезпечення існування відкритої та чесної конкуренції для обох сторін. Для порівняння, в тексті УА без відсилки до додатків міститься дуже детальний порядок наближення національного законодавства України до законодавства ЄС. Такі деталізовані положення виключені з угоди з Британією, однак ці виключення жодним чином не змінять порядок застосування права ЄС через залишення відповідних положень у національному законодавстві сторін.

Підсумовуючи аналіз торгових положень угоди з Британією, можна прогнозувати, що у разі вчасного набуття нею чинності бізнес обох країн матиме такі ж умови торгівлі, які існували досі, та уникне втрат, пов’язаних з виходом Великобританії із ЗВТ України з ЄС.

Інституційний механізм

Інституційні положення угоди з Великобританією в цілому відображають органи, передбачені в УА з ЄС, адаптовані до двостороннього формату співпраці між Україною та Великобританією. Основними органами, відповідальними за нагляд за діяльністю та імплементацією УП є Діалог про стратегічне партнерство та Комітет з торгівлі, до складу якого входять представники Великобританії та України.

Розгляд спорів

Угода з Британією також віддзеркалює положення механізмів вирішення спорів, які встановлені в УА з ЄС (ці положення викладені в гл. 14 та 15 угоди з Британією та додатках до Правил процедури вирішення спорів і Кодексу поведінки членів арбітражних комісій та медіаторів). Деякі поправки були необхідні задля правової визначеності та послідовності з урахуванням уникнення відсилки до права ЄС. Зокрема, ст. 306 угоди з Британією містить лише положення щодо можливості «брати до уваги відповідні звичаєві правила та тлумачення міжнародного публічного права» для розширення можливої правової бази для прийняття рішень, зберігаючи прихильність до норм СОТ.

Очевидно, що економічні вигоди від угоди з Британією можуть бути реалізовані лише за умови її сумлінного виконання та дотримання. Передбачений механізм врегулювання спорів сигналізує про намір сторін дотримуватися цієї угоди, тим самим збільшуючи впевненість підприємств та зацікавлених сторін у тому, щоб викладені в ній зобов'язання виконувалися. Механізм врегулювання спорів виконує важливу стримуючу функцію, оскільки забезпечує виконання зобов'язань та вирішення будь-яких суперечок, які можуть виникнути в майбутньому.

Візові питання

За зразком УА, угода з Британією містить положення щодо руху осіб. Відповідно до положень ст. 18, сторони започатковують співпрацю, спрямовану на полегшення пересування людей, і у разі створення умов для добре керованої та безпечної мобільності вживають поступові кроки для полегшення громадянам подорожей та поїздок до обох країн. Цю домовленість експерти вже назвали «проривною», оскільки досі Британія відмовлялася навіть говорити про візове спрощення.

Останні повідомлення про те, що вже розпочалася співпраця між міграційними службами та органами внутрішніх справ обох країн, та очікування приїзду в Україну британської місії з візових питань вселяють обережний оптимізм. Однак поява загроз безвізу з ЄС, спричинена конституційною кризою в Україні, навряд чи сприятиме візовому потеплінню між Україною та Британією.

Висновки

Очевидно, що укладання нової угоди між Україною та Великобританією було зумовлене, передусім, пошуком останньою способів мінімізувати економічні наслідки, спричинені виходом з Євросоюзу. При цьому українська сторона отримала змогу провести перегляд стану двостороннього співробітництва та досить оперативно скористалась кон’юнктурою. Підписання угоди з Британією гарантує Україні преференційний доступ до її ринку та створює умови для пожвавлення двосторонньої торгівлі.

Угода з Україною стала для Британії першою угодою, направленою на встановлення політичних та економічних засад співпраці, що забезпечить застосування принципу «безперервності торгівлі». Економічна частина угоди побудована за моделлю ЗВТ з ЄС. Важливою відмінністю є відсутність положень про правове наближення та застосування принципу «обумовленості» доступу до ринку виконанням зобов’язань щодо транспозиції acquis. Це пояснюється перехідним періодом та збереженням митного союзу між ЄС та Британією, а також продовженням функціонування асоціації України з ЄС. Отже, можна припустити, що відсутність положень про наближення законодавства України не матиме економічних наслідків.

Не менш важливою є й політична складова УП з акцентом на безпекові домовленості, здатні сприяти реалізації зовнішньополітичних пріоритетів України. Наразі можна впевнено прогнозувати, що в разі активізації економічної співпраці та прогресу у візовому співробітництві Brexit відкриє для України «вікно можливостей», нехтувати яким нерозумно.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати