21 березня 2018, 10:55

То коли «заживе» уповноважений економічний оператор?

Опубліковано в №11 (613)

Андрій Пилипенко
Андрій Пилипенко «Сергій Козьяков та Партнери, АФ» адвокат

Ідеологія УЕО


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Статус уповноваженого економічного оператора – це найвищий ступінь довіри митниці до компанії, а отже, найбільший перелік преференцій у проходженні митних процедур, що може обґрунтовано надаватися підприємству державою. Зазначений статус являє собою презумпцію довіри митниці до бізнесу і покликаний відкрити нові перспективи та рівні співпраці між суб'єктами господарської діяльності й митницею, а також підвищити рівень прозорості та взаємної довіри.

Ще у 2005 р. Всесвітня Митна Організація започаткувала створення концепції уповноважених економічних операторів (далі – УЕО). З того часу концепція УЕО широко використовується більшістю розвинених країн у всьому світі (в США статус УЕО мають більше ніж 10 тис. компаній, в ЄС – близько 14 тис. компаній), а відповідні положення закріплені не лише в національному законодавстві розвинених країн, але й на міжнародному рівні

Наприклад, відповідно до Угоди про спрощення процедур торгівлі (ратифікована Україною в кінці 2015 р.), держави-члени зобов'язані забезпечити додаткові заходи щодо спрощення процедур торгівлі для операторів, які відповідають певним критеріям, тобто для «уповноважених операторів».

Створення концепції УЕО було також однією з основних поправок до Митного кодексу Європейського Співтовариства (Постанова EC 648/2005). На підставі п. 5-а Постанови держави-члени змогли надавати статус УЕО будь-якій компанії, що відповідає таким загальним критеріям як дотримання митних формальностей, відповідальне ведення обліку, фінансова спроможність, дотримання належних стандартів безпеки та надійності (у визначених випадках).

Важливим є те, що статус УЕО, наданий однією державою-членом ЄС, визнається іншими державами-членами. Ця перевага не дозволяє компаніям автоматично користуватися всіма преференціями, передбаченими митними правилами інших держав-членів, проте дозволяє їм використовувати преференції, щодо яких відповідність вже була раніше перевірена. Отже, якщо в Україні належним чином впровадяться правила функціонування УЕО, еквівалентні до європейських, ми отримаємо реальну можливість взаємного визнання українських УЕО в ЄС та за кордоном.

Ситуація «як завжди»

Слід зазначити, що Митний кодекс України вже у 2012 р. містив положення, які регламентують статус уповноваженого економічного оператора, якому повинні надаватися певні преференції щодо спрощення проходження митного контролю та/або щодо його надійності й безпечності.

Очевидно, що митні органи України вже давно мали б можливість надавати статус «уповноваженого економічного оператора» відповідним заявникам та, як вбачається з положень чинного Митного кодексу України, видавати відповідні сертифікати, а також проводити їх реєстрацію в Єдиному реєстрі УЕО.

Однак на практиці через відсутність елементарного забезпечення функціонування та складні бюрократичні механізми отримання статусу УЕО і досі є примарним. До того ж ситуація ускладнюється поганою обізнаністю вітчизняного та іноземного бізнесу щодо таких можливостей і поганою взаємодією з приводу цього питання з митними органами.

Приведення до тями інституту УЕО планувалося ще у 2016 р.

Відповідно до зобов’язань перед МВФ, Україна ще у 2016 р. мала запровадити інститут уповноваженого економічного оператора. Відповідний проект закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей було підготовлено Міністерством фінансів за участю експертів і громадських організацій, а вже 06.04.2016 р. Уряд України його схвалив.

Зазначений законопроект розроблявся на виконання та згідно з Угодою про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, ст. 80 розд. IV Угоди про Асоціацію зазначає, що сторони застосовують, де це доцільно, митні прототипи ЄС як керівний орієнтир, а також взаємно визнають, де це прийнятно і доцільно, уповноважених трейдерів та митні контролі. Зазначений підхід виступає одним з основних базисів митного співробітництва між Україною та ЄС.

З огляду на вищезазначене було розроблено проект концепції функціонування системи УЕО. Як було заявлено, вона є аналогічною до тієї, що існує в ЄС.

Що було запропоновано

Базова редакція законопроекту №4777 передбачає видачу добросовісним підприємствам двох сертифікатів: щодо надійності й безпеки та/або сертифікат на спрощення митних процедур. В результаті підприємства, які отримають такі сертифікати, можуть розраховувати на спрощені та прискорені митні процедури з можливістю надання меншої кількості обов’язкових документів до митних органів.

За такі преференції підприємства повинні довести, що вони дійсно відповідають встановленим критеріям, серед яких суворе дотримання положень законодавства України, забезпечення практичних стандартів професійної кваліфікації, стандартів надійності й безпеки, бездоганна ділова репутація та фінансова стабільність підприємства, бездоганна історія виконання зобов’язань тощо.

Компанія, яка пройде всі іспити та отримає статус УЕО, увійде до міжнародного ланцюга безпечних поставок, членами якого є США, ЄС та Китай. Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємств на українському та міжнародних ринках.

Загалом, зазначений законопроект має на меті покращення ведення міжнародної торгівлі сумлінними компаніями, а також гармонізацію українського митного та податкового законодавства з правилами Європейського Союзу.

(НЕ)доопрацювання

На жаль, ні у 2016 р., ні у 2017 р. законопроекту не судилося бути прийнятим Верховною Радою України через недосконалості та суперечності, виявлені профільними комітетами, внаслідок чого з’явилася потреба його доопрацювання.

Вже у середині 2016 р. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило до проекту низку зауважень, які рекомендувалося врахувати під час прийняття законопроекту. Після цього не було жодних рухів у напрямку приведення законопроекту до тями.

Лише 21.06.2017 р. на своєму засіданні Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, розглянувши зазначений законопроект, зазначив, що існує чимало розбіжностей між змістом положень законопроекту та змістом відповідних норм чинних актів митного законодавства ЄС. Також було рекомендовано повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

З того часу нової редакції законопроекту №4777 так і не з’явилося, а зі статусу законопроекту на сайті Верховної Ради України вбачається, що 11.07.2017 р. було «вручено подання Комітету про доопрацювання».

Що з цього випливає

Отже, маємо ситуацію, в якій ухвалений Урядом законопроект, з одного боку, підтвердив наміри держави імплементувати митні прототипи ЄС в національне законодавство та ефективно використовувати концепцію УЕО для поліпшення ведення міжнародної торгівлі; з іншого боку, вимальовується ознака того, що ініціатива з належним впровадженням в Україні механізмів УЕО була суто показовою, а від Уряду не відчувається будь-якого поспіху в її реалізації.

Загалом, передбачається, що належне впровадження і функціонування концепції дозволить в майбутньому забезпечити взаємне визнання українських та європейських УЕО та надасть українським компаніям право користуватися низкою преференцій на рівні з підприємствами держав-членів ЄС, США та Китаю.

Незважаючи на те, що законопроект все ще перебуває у підвішеному стані, бізнес, який в майбутньому планує скористатися перевагами презумпції довіри від митниці, вже зараз повинен робити всі необхідні приготування.

Вкрай необхідним є «завершення початого», а також висвітлення нових можливостей для бізнесу, оскільки влада у своїй діяльності повинна не лише звітувати про зроблену роботу, але й вести активний діалог як з іноземними колегами, так і з приватним сектором щодо ефективного впровадження та використання нововведень.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати