 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Виконання з затримкою
Напередодні Новорічних свят до України завітали депутати з парламентів Австрії, Швеції, Великобританії, представники Естонії, Королівства Нідерланди, Європейського союзу, Організації з безпеки та співробітництва у Європі, а також Міжнародного кримінального суду. Підставою для візиту стало рішення народних обранців України про відкликання з Верховної Ради законопроекту №1788 «Про внесення змін до ст. 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)». Цим документом передбачалась можливість створення конституційних передумов для визнання Україною юрисдикції МКС, регламентованих Статутом. Набрати чинності закон мав наступного дня з моменту його підписання.
Свою позицію представники Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя, які виступили ініціаторами відкликання, обґрунтували тим, що норма про ратифікацію Статуту дублюється у іншому документі – законопроекті №3524 «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Щоправда, там також йдеться і про те, що визнання Україною юрисдикції МКС стане можливим не одразу, а лише через 3 роки з моменту набрання чинності законом (нині проект №3524).
Саме це 3-річне відтермінування і наполохало вітчизняних правозахисників, а також іноземних політиків, які вже неодноразово наголошували на необхідності як найшвидшого долучення України до спільноти держав, що визнали юрисдикцію МКС. Аби переконати українців не зволікати з ратифікацією, 15.12.2015 р. представники Старого Світу разом з Головою ВР Володимиром Гройсманом та Комітетами з питань правової політики й правосуддя, а також з питань євроінтеграції та зовнішніх відносин, взяли участь у Парламентському семінарі, на якому були обговорені майбутні кроки для України на шляху визнання юрисдикції МКС.
Напередодні зустрічі
За кілька годин до початку заходу основні позиції європейців були озвучені представниками мережі Парламентарі глобальної дії – депутатом парламенту Австрії Патрою Бойд, її колегою зі Швеції Маргаретою Седерфельд та англійським депутатом Марком Прічардом на конференції, ініційованій Українським кризовим медіа-центром. Спікери висловили своє здивування стосовно затягування з ратифікацією Статуту, яка є однією з пріоритетних вимог Угоди про асоціацію України з ЄС.
Так, на переконання П. Бойд, 3 роки очікування – це занадто. Національні інституції мають убезпечувати своїх громадян уже сьогодні. Найбільш серйозні злочини не повинні залишатись безкарними, а підсилення за допомогою Статуту верховенства права може стати необхідною передумовою для сталого миру.
З нею погодилась і представниця Швеції, особливо наголосивши на тому, що хоча Статут і здається теоретичною моделлю, тим не менш він є надзвичайно дієвим засобом боротьби з військовими злочинами. Старий Світ, переконана політик, готовий надати будь-яку допомогу у цьому питанні, однак перший крок до ратифікації має робити Україна. «Ми тут для того, – зазначила М.Седерфельд, – щоб більше дізнатись про наявні перепони та спробувати допомогти подолати їх, якщо буде таке прохання».
Якщо ж цей крок не буде зроблений найближчим часом, висловив упевненість М.Прічард, це стане негативним сигналом для європейської спільноти та свідчитиме про неспроможність України бути серозним гравцем на європейській арені.
Спікери наголосили, що незабаром Україну оцінюватимуть на предмет виконання умов Асоціації, а затримка з ратифікацією може бути сприйнята, як не реалізація вимог, що стосуються судової реформи. Аби цього не сталось, європейці закликали керманичів держави визначитись з коротшим строком ратифікації та повідомити про своє рішення. «Світова спільнота повинна побачити, що Україна має серйозні наміри. Конфлікт на сході – не виправдання. Міжнародне право чекати не може, – підсумував англієць».
Говорили-балакали
Нагадаємо, що аналогічні тези вже неодноразово були озвучені найрізноманітнішими суб’єктами, починаючи від закінчення Революції гідності. Наприклад, у процесі експертних слухань, проведених під егідою Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин та міжнародних відносин у червні цього року, заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка зазначив, що громадськість дуже негативно сприймає будь-які затримки ратифікації.
Парламентар Віталій Купрій розцінив МКС, як додатковий стимул для зміцнення національної судової системи та зазначив, що не уявляє, яким було б українське правосуддя, якби українці не мали можливості звертатися до Європейського суду з прав людини. А координатор Правозахисного порядку денного Олександра Матвійчук висловила сподівання на те, що ратифікація дасть надію жертвам воєнних злочинів вимагати проведення розслідувань на окупованих територіях та передачі винних до рук міжнародного правосуддя.
Такі ж сподівання висловили й представники ЗМІ вже під час спілкування з іноземцями в Українському кризовому медіа-центрі 15.12.2015 р. Однак представники старого світу їх дещо розвіяли. Річ у тім, що Статут, на переконання М.Прічарда, дійсно увібрав у себе найкращі зразки міжнародного права, представлені у Женевській конвенції та інших законах, які стосуються війни. Статут є сучасним механізмом запобігання вчиненню військових злочинів, який обов’язково має бути внесений до конституції України.
Водночас, юрисдикція МКС розповсюджується лише на території держав, що ратифікували римський статут. А Російська Федерація, про яку власне і йде мова, до них не належить, хоча це питання підіймалось там з 2003 р. Тож гарантії притягнення до відповідальності будь-яких осіб, що перебувають на її території, немає.
Питання іміджу
Так само, дізнався пізніше кореспондент «ЮГ» від інших, вже українських експертів, не має гарантії того, що резонансні справи, з якими не змогли впоратись українські правоохоронні та судові інституції, дійдуть до логічного завершення у МКС. Адже МКС, як і зазначили європейські парламентарі, є останньою інстанцією, яка не матиме змоги ані зібрати належну доказову базу, ані досліджувати її у повному обсязі.
Отже, опитані спеціалісти зійшлися на думці, що МКС для України може виявитись суцільною фікцією. До слова, сумніви у доцільності створення європейської кримінальної судової інституції ще у 2002 р. висловлювала політик Маргарет Тетчер у своїй книзі «Мистецтво управління державою: стратегії для світу, що змінюється». Вже тоді прем’єру Великобританії було незрозуміло, як подібний суд зможе існувати без європейської поліції та європейської пенітенціарної системи.
Втім, переконані українські фахівці, реальна дієвість МКС наразі не є пріоритетом для ратифікації Статуту. Мова йде про престиж України на світовій арені, а задля цього ратифікація має відбутися як найскоріше.
Чи дослухаються до цих порад представники національного політикуму та чи не означатиме внесення відповідних змін до проекту №3524 чергового відтермінування прийняття остаточної редакції Основного закону країни (побоювання щодо цього висловлюють окремі спеціалісти) – не відомо. Тож, далі буде.