Конституційна комісія нарешті схвалила Пропозиції Робочої групи з питань правосуддя та суміжних правових інститутів щодо змін до Конституції України. Нагадаємо, що напередодні, 23 жовтня Венеціанська комісія схвалила зазначений проект змін в частині правосуддя. Так, інформуючи журналістів про висновки ВК, заступник Глави адміністрації президента, секретар Конституційної Комісії Олексій Філатов на брифінгу, що відбувся 26 жовтня, зазначив про те, що європейські експерти повністю підтримали проект змін до Конституції. «Як бачимо з висновку, Венеціанська комісія заперечує як звільнення всiх суддів, так i заборону суддям брати участь у конкурсi на посади в нових судах, коли вони будуть створені. Венеціанська комісія повністю підтримала позицiю Конституційної Комісії у цьому питанні. Змагання у популiзмi навколо нього мають завершитися», – зазначив пан Філатов, але помилився. Спекуляції не припинилися.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Прихильники інших люстраційних процедур, окрім запропонованих відповідними змінами, не втрачають надію та вбачають у схвалених змінах і ліквідацію вищих спецсудів, і «зручне» для них звільнення суддів. Так, заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд заявила журналістам про схвалення Конституційною комісією ініціативи з ліквідації вищих спеціалізованих судів. «Ми все-таки переходимо на триланкову систему, у нас не буде вищих спецсудів», – заявила пані Сироїд. Але ж заради справедливості треба зазначити, що це відбудеться не одразу після прийняття змін до Конституції, а через певний, скоріш за все тривалий час. І причин тому багато. «У висновку ВК перехід до триланкової судової системи рекомендований для порядку імплементації змін до Конституції. Тобто не вимагається вирішувати це питання безпосередньо в самому проекті, тим паче,що організаційно, з урахуванням багатьох факторів, навряд чи Україна готова. Зокрема, неодноразово наголошувалося на кількості тих справ, які мають наразі розглядати суди касаційної інстанції. Тому цей процес має бути синхронізовано, потрібно внести відповідні зміни до процесуального законодавства, необхідно зменшити кількість справ, які розглядаються судами касаційної інстанції, підвищити якість розгляду справ у суді апеляційної інстанції тощо», – повідомив Олексій Філатов.
Триланкова значить триланкова
Ще однією темою для спекуляцій, чи непорозумінь у баченні майбутньої реформи є ситуація навколо системи адміністративних судів. Свого часу було заявлено про виокремлення цієї системи судів на чолі з Верховним адміністративним судом. За словами Голови Вищого адміністративного суду України Олександра Нечитайла, таким чином Венеціанська комісія фактично схвалила виокремлення системи адміністративних судів та надала можливість для створення незалежної системи адміністративних судів на чолі з вищим спеціалізованим адмінсудом як судом касаційної інстанції.
На його переконання, у висновку також зазначено, що ч.4 ст.125 Конституції України у редакції, запропонованій Конституційною Комісією України «Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди» слід розуміти не в тому сенсі, що усі вищі спеціалізовані суди можуть продовжувати функціонувати, а таким чином, що деякі з цих судів можуть продовжувати працювати, якщо це передбачено законом. «Попри загальну рекомендацію Венеціанської комісії ліквідувати вищі спеціалізовані суди в Україні, європейські експерти надають перевагу адміністративним судам, для яких пропонується повна автономія», – зауважив Голова ВАСУ. «Це повністю сходиться з нашими пропозиціями створити незалежну систему адміністративних судів, позбувшись подвійної касації та чотириланкової судової системи, до чого послідовно та наполегливо у своїх висновках та рекомендаціях закликає Венеціанська комісія», – додав О.Нечитайло.
Але не факт, що реформа піде вслід за бажанням голови ВАСУ. Секретар Конституційної Комісії Олексій Філатов трохи по-іншому бачить майбутні зміни. «У висновку Венеціанської комісії не має пропозиції виокремити систему адміністративних судів на чолі з Верховним адміністративним судом. Але є пропозиція зберегти автономію системи адміністративних судів, що не виключає того, що вищою судовою інстанцією на чолі системи може стати Верховний Суд з відповідною адміністративною палатою», – поділився своїми міркуваннями заступник Глави Адміністрації Президента. Таким чином, можна зробити висновок, що ВАСУ навряд буде перетворено на Верховний адмінсуд чи його залишать у системі в майбутньому.
За що боролися на те й напоролися
Здивував своєю позицією і спікер українського парламенту Володимир Гройсман, який на засіданні Конституційної комісії 30 жовтня поділився зі світом своїм баченням оновлення суддівського корпусу. «Сьогодні на засіданні Конституційної комісії я виступив з ініціативою кардинально оновити суддівський корпус. Зараз у Верховній Раді знаходяться подання на звільнення 253 суддів, ще 547 чекають свого призначення у суди різних рівнів по всій Україні. І до цих 547 суддів є дуже багато питань, в тому числі й завдяки активній роботі громадськості. Тому я запропонував не призначати цих суддів, а провести новий відкритий, публічний конкурс на їхні посади та на посади суддів, які будуть звільнені. Всього в нашій державі є 7200 суддів, якщо ми проведемо відкритий конкурс і під контролем громадськості оберемо 800 нових суддів, це буде оновлення суддівського корпусу більше як на 10%. І це хороший старт для судової реформи. Я попросив обговорити цю ідею в робочій групі Конституційної комісії, коли будуть висновки – Верховна Рада прийме відповідне рішення. Таким чином до судів різних рівнів зможуть прийти 800 фахових людей, які матимуть високий рівень довіри у суспільстві», – зазначив парламентарій. Але насамперед дивує необізнаність пана Гройсмана щодо кількості проблемних суддів. До цього переліку(майже з 600 суддів) входять всі судді, які «зависли» у парламенті з різних причин, в тому числі через спроби окремих політичних сил отримати свій зиск з призначення чи звільнення представників Феміди, а не до яких «є дуже багато питань». Але суспільству знову розповідають про те, які судді погані, власне, для чергових спекуляцій, при прийнятті відповідних Конституційних змін.
Коментарі:
Олександр НЕЧИТАЙЛО, голова Вищого адміністративного суду України
Щодо реформування суддівського корпусу, один зі способів,запропонованих ВК, на які посилаються у разі реформування суддівського корпусу, – це шляхом реорганізації судів. Теоретично це можливо. Якщо проаналізувати цей висновок щодо реформування суддівського корпусу, то можна сказати, що Венеціанська комісія фактично дала країні на відкуп цього питання, щоб самостійно визначитися стосовно того, яким чином через реорганізацію судів можливе оновлення суддівського корпусу. В той же час, я хотів би звернути увагу, що у разі прийняття саме такого формату реформування суддівського корпусу, повинна передбачатися можливість судді піти у відставку та надати кожному судді право участі у конкурсі на вакантну посаду. Щодо 3-х ланкової судової системи на чолі з ВСУ, хочу зазначити, що така система відповідає судовій системі Радянського союзу. Сьогодні така судова система існує в Росії, Білорусії та інших країнах пострадянського простору. Це система, яка відповідає тим країнам, які мають ознаки тоталітарного режиму, вона дозволяє повністю контролювати судову систему з боку політичної влади.
Оксана СИРОЇД, заступник голови Верховної Ради України
Зараз я не бачу сенсу у протиборстві тау пошуках альтернативних рішень, внесенні ще одного законопроекту. Гадаю, що сьогодні всі зацікавлені у формуванні іншої – якісної судової системи. Сьогодні ми повинні зосередити свої зусилля навколо того, щоб винайти такий механізм, який міг би це максимально гарантувати. Після висновку ВК я думаю, що ми отримали таке розуміння і підтримку, що ми можемо зараз говорити про цивілізований механізм, який не дасть можливості суддям, які будуть звільнені чи, скажімо, так підуть з професії, у зв’язку з їх невідповідністю критеріям доброчесності або фаховим критеріям,уразити державу. Головне, що після такого рішення буде гарантія, що ці особи не повернуться на посаду суддів.
Валентина СИМОНЕНКО, голова РСУ
Ми аналізували висновки Венеціанської комісії, і деякі з них нас цілком влаштовують. Безумовно, що ВК як міжнародна інституція не може висловлюватись і давати певні обов’язкові рекомендації для України. Але своє бачення тих чи інших змін Комісія висловила. В цілому, висновки не є такими принциповими, проти яких би заперечувала Рада суддів України. Ми не погоджуємося лише з деякими з них. Для нас особливо принципові Перехідні Положення, а саме як вони будуть реалізовуватись. Ми вважаємо, що в цих перехідних положеннях треба чітко прописати їх реалізацію. Зокрема, це стосується кваліфікаційного оцінювання. Необхідно вказати, що воно відбувається відповідно до вимог Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», тоді буде зрозуміло що це саме те оцінювання, яке безпосередньо до прийняття змін до Конституції не станеться. І друге, стосується суддів, які призначені на посаду вперше. Ми заперечуємо, щоб ці судді брали участь у конкурсі разом з іншими кандидатами на посаду судді, які не є суддями.
Борис ГУЛЬКО, голова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ
Насамперед, необхідно враховувати, що відповідному висновку ВК передувала численна кількість висновків цієї ж комісії, які стосувались того чи іншого аспекту діяльності судової влади в Україні, взаємодії різних гілок влади, статусу суддів тощо. У відповідних висновках ВК послідовно відстоювала позиції, які ґрунтуються на загальновизнаних європейських стандартах функціонування судових систем. Не став винятком і висновок щодо змін до Основного Закону, саме тому більшість рекомендацій, сформульованих ВК, для мене були прогнозовані. Зокрема, це стосується підходу до визначення на конституційному рівні порядку утворення та ліквідації судів, 5-ти річного терміну першого призначення суддів та, взагалі, зміни конституційного підходу до суб’єкта призначення суддів, визначення панівної ролі Вищої ради правосуддя у вирішенні питань, пов’язаних з суддівською кар’єрою. Відповідні рекомендації, як завжди, є виваженими, обґрунтованими, а їх реалізація сприятиме розвитку судової влади в Україні та її окремих інститутів.
Звертаю Вашу увагу на доцільність використання коректної термінології, оскільки цей фактор, у контексті порушеного Вами питання, є надзвичайно важливим. У п. 11 висновку ВК, як і в попередньому, чітко зазначено, що можна лише вітати позицію КК щодо збереження вищих спеціалізованих судів, які можуть діяти відповідно до закону, якщо це прийнятно для української влади. Саме така позиція КК. А надалі, за можливої реорганізації судів та змін, вищі спеціалізовані суди ВК рекомендує скасувати.
Для усіх є зрозумілою і безспірною необхідність забезпечення у нашій державі функції касаційного перегляду судових рішень, а також механізмів формування єдиної судової практики судами усіх інстанцій і спеціалізацій. Відсутні заперечення з цього приводу й у висновку ВК. Водночас, одним з гіпотетичних шляхів розвитку судової влади в нашій державі може бути реорганізація вищих судових органів, яка відповідатиме потребам здійснення правосуддя. Враховуючи достатню виваженість сучасного етапу судової реформи, малоймовірним є підхід, реалізація якого може призвести до погіршення, а не покращення стану здійснення правосуддя. Таким чином, враховуючи сукупність об’єктивних факторів, зокрема, суспільну потребу у функції касаційного перегляду судових рішень, вважаю, що лише у перспективі можна буде розглядати шляхи зміни складових судової системи, які полягатимуть у реорганізації, трансформації, однак аж ніяк не у ліквідації вищих спеціалізованих судів. Відповідний підхід узгоджується, у тому числі, з рекомендаціями ВК.
Богдан ЛЬВОВ, голова Вищого господарського суду України
Висновок №803/2015 Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія) щодо запропонованих змін до Конституції України в частині правосуддя відповідно до редакції, затвердженої Конституційною комісією 04.09.2015 (далі – Висновок), прийнятий Венеціанською комісією на 104-ому пленарному засіданні (23-24.10.2015), викликав жваві обговорення у суспільстві. При чому переважна більшість активних учасників дискусії з його змістом безпосередньо не знайома, а дискутує з «чужих слів», тоді як найбільш радикальні лозунги взагалі мають дуже мало спільного з дійсним змістом цих рекомендацій, які, до речі, не можна розглядати у відриві від попереднього висновку Венеціанської комісії від 24.07.2015 (далі – Попередній висновок) з цього ж приводу.
Зазначений Висновок є позицією компетентних фахівців, яка має допомогти нам вирішити актуальні проблеми на підставі поєднання світового досвіду з національними традиціями (у тому числі й правничими) та з урахуванням соціально-економічного базису України (реального рівня забезпечення прав громадян, економічного стану держави, загальної кількості судових спорів, якості судових рішень, рівня виконання судових рішень тощо).
До речі, сьогодні три вищі спеціалізовані суди в рік розглядають біля 200 тис. справ, при цьому змінюючи чи скасовуючи значну частину оскаржуваних судових рішень (за певними розрахунками – до 30 %, що становить 60 тис. справ на рік). Отже, штучна ліквідація вищих судів одразу залишить невиправленими десятки тисяч судових помилок, а це – людські долі. До того ж, ми маємо занадто коротку пам’ять: через неможливість Верховного Суду України розглянути усі скарги, що надходили до нього, у 2006-2007 рр. законодавець вже передавав розгляд касаційних скарг до апеляційних судів.
У свою чергу, стосовно Висновку необхідно зазначити, що «на думку Венеціанської комісії, остання версія змін до Конституції, підготовлена робочою групою з питань правосуддя Конституційної комісії України, є дуже позитивною, добре підготовленою та заслуговує повної підтримки» (п. 39).
У Попередньому висновку питання щодо кількості ланок судової системи залишалося на розсуд української влади та пропонувалося (у випадку, якщо ліквідація спеціалізованих судів є неприйнятною для української влади) обрати такий варіант змін до ч. 4 ст. 125 Конституції України: «Вищі спеціалізовані суди можуть функціонувати відповідно до закону». Цей варіант було підтримано, що знайшло своє відображення у Висновку (п. 11).
Отже, пропозиція стосовно ліквідації вищих спеціалізованих судів, що міститься у Висновку (п. 11, 39) стосується можливого розвитку судоустрою України виключно на майбутнє та не містить будь-яких вимог щодо строків.
На мою ж думку, судоустрій України в майбутньому може бути не лише 3-х ланковим, але й 2-х ланковим, і світ має відповідний досвід.
Але цьому має передувати порядок як у державі, так і в головах. Це має призвести до істотного зростання рівня дотримання прав, свобод і охоронюваних законом інтересів кожної особи, відповідно, й до природного зменшення кількості судових справ та підвищення їх якості.
Ліквідація ж вищих спеціалізованих судів сьогодні, яку намагаються видати за економію (часу, грошей, строків розгляду…), буде економією на правосудді для тих самих «звичайних» громадян, за яких так голосно ратують псевдо реформатори.