Минулого тижня відбулася подія, яка, власне, кинула тінь на чергову судову реформу і заклала сумніви щодо прозорості її проведення та реальної мотивації. Так, 13 жовтня під час виїзного засідання Кабінету міністрів України за участю суддів Верховного Суду представники виконавчої та судової влади обговорили судову реформу та урядовий законопроект про судоустрій і статус суддів. Ця зустріч, звичайно, зацікавила ЗМІ, проте після виступу голови ВСУ Ярослава Романюка та Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, які досить коротко повторили тези щодо необхідності проведення судової реформи, урядовці та судді попросили журналістів, які очікували доповіді міністра юстиції Павла Петренка, покинути залу, пояснивши, що обговорення зазначених питань буде вестися у закритому режимі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зазначимо, що проект закону, який озвучувався раніше, передбачає, зокрема, повернення повноважень Верховному Суду України, ліквідацію спеціалізованих судів, гарантований доступ громадян до правосуддя, об’єднання Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, врегульовує податкові критерії перевірки суддів тощо. На фоні таких важливих майбутніх перетворень у судовій системі, які обговорюються за зачиненими для суспільства і ЗМІ дверима, особливо цинічно виглядають заяви голови уряду про важливість незалежності судової гілки влади. «Незалежна судова гілка влади є запорукою захисту прав людини і громадянина. Знищення «телефонного права» та впливу на суддів, суддівське самоврядування як ключовий елемент незалежності судів – це ті основні постулати, які повинні бути в основі дійсно справедливої, незалежної суддівської гілки влади», – підкреслив пан Яценюк, забувши додати, що окрім незалежності, судова влада має бути відкритою.
Додає інтриги ситуації і той факт, що інформація про проведення заходу державного рівня з’явилася у неділю, тобто за день до самого засідання, що свідчить, як мінімум, про терміновість та спонтанність його проведення. На користь цього говорить і те, що й самі судді не розуміли мети зібрання, оскільки багато хто з них не зміг або просто не наважився дати коментар.
Спростити доступ до правосуддя
Але повернемося до суті запропонованих обговорюваним законопроектом змін. Так, на переконання уряду, новий парламент повинен повернути Верховному Суду всі повноваження вищої судової інстанції та повноваження з розгляду касаційних справ. «Вважаємо, що основним елементом справжньої судової реформи в країні повинно бути відновлення повноважень Верховного Суду України і право громадянина на доступ до Верховного Суду України, право громадянина на касаційне оскарження через Верховний Суд України відповідного рішення», – підкреслив у ході зустрічі голова уряду. На думку урядовців, також необхідно повернути Верховному Суду України право узагальнення судової практики і надання роз’яснень судам нижчого рівня щодо застосування тих чи інших норм закону.
За словами А. Яценюка, проект закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачає гарантований доступ до правосуддя: «Людина може прийти до суду, подати заяву, і бути впевнена, що цю заяву розглянуть». На сьогодні нерідко трапляється так, що громадянин подає заяву до суду, а її повертають на тій підставі, що така справа цій судовій інстанції не підсудна. «У законопроекті ми пропонуємо, щоб суд сам відправляв позовну заяву до належного суду, – сказав Прем’єр. – Щоб допомогти людині, щоб вона не витрачала свій час і гроші на адвокатів».
Разом з тим, можна припустити, що така проблема виникає не через низькі розумові здібності потенційних позивачів, а через недосконалість та невизначеність законодавства, що регулює підсудність деяких категорій спорів. Тож чи не було б правильніше вирішувати це питання саме у цьому ключі, а не перекладати проблему на суди, збільшуючи їх навантаження та нічого не роблячи для її вирішення по суті?
Електронний суд на законодавчому рівні
Проект закону гарантує також відкритість і прозорість самого судового процесу, для чого пропонується передбачити можливість здійснення не тільки аудіо-, але й відеозапису ходу процесу в обов’язковому порядку. Крім того, положеннями законопроекту передбачено започаткування «електронного правосуддя»: «Сьогодні зволікається час, витрачаються неймовірні бюджетні кошти, втрачається динаміка отримання тих чи інших процесуальних документів. Тому ми пропонуємо передбачити в законі можливість електронного отримання та надсилання документів і формування єдиного їх реєстру», – пояснив голова уряду.
Низка концептуальних змін пропонується і щодо процедури добору суддів. Так, пан Яценюк наголосив на необхідності запровадити конкурсні засади заняття посад суддів у судах різних рівнів: «Якщо звільнилася посада, суддя має право самостійно подати себе на конкурс, і самостійна суддівська комісія визначить, підтримувати його чи ні». При цьому чиновник нагадав про важливість залучення до цього процесу громадськості: «Щоби громадські організації були допущені, аби спостерігати і брати участь в конкурсному відборі того чи іншого судді. Це тільки додасть авторитету і впевненості як судді, так і в цілому суддівській гілці влади, що до неї потрапляють чесні, справедливі люди, які можуть виносити рішення іменем України».
Суддям нададуть можливість формувати власний бюджет?
Також Прем’єр-міністр України повідомив, що законопроектом запроваджуються податкові критерії перевірки судді на доброчесність: «Переконаний, що буде правильно, якщо завтра парламентом буде прийнятий антикорупційний пакет, внесений Президентом і урядом, який передбачає декларування доходів і витрат і доступ до публічної інформації по кожній декларації, і якщо аналогічна процедура буде розповсюджуватися на суддів. Це так само дає додатковий рівень довіри для судової гілки влади».
Але ключове питання судової реформи, на думку голови уряду, це відсутність політичної складової «Президенти міняються, уряди приходять і відходять. Однією із ключових, стабільних і незмінних основ демократичної влади і демократичної держави повинен бути незалежний і стабільний правовий суд. Чим менше політики будуть мати вплив на судову гілку владу, тим більше права, закону і справедливості буде в країні», – підкреслив А. Яценюк.
Щоб повністю позбавити суддівську гілку влади від політичного впливу, уряд наполягає на передачі більших повноважень суддівському самоврядуванню: «У тому числі дати можливість суддівській гілці влади брати участь у формуванні закону України про державний бюджет, адже фінансування завжди було проблемою для судів. Незалежність джерел фінансування і необхідне покриття витрат для судової гілки влади є додатковим елементом незалежності судової гілки влади в цілому». Очевидно, керуючись саме такими міркуваннями, у проекті закону уряд передбачив можливість формування кваліфікаційних і дисциплінарних комісій радою суддів із числа представників громадськості через жеребкування.
Кабмін підтримав ліквідацію господарських судів
Однак найбільш спірною у запропонованих змінах є пропозиція щодо ліквідації спеціалізованих судів, зокрема господарських. Так, презентуючи урядовий законопроект «Про судоустрій і статус суддів», А. Яценюк заявив про необхідність ліквідації останніх. «Ми вважаємо, що господарські суди повинні бути ліквідовані, і цю функцію повинні виконувати суди загальної юрисдикції», – відзначив він, мотивуючи це тим, що обсяги фінансування господарських судів практично такі самі, як судів загальної юрисдикції, при цьому навантаження на господарські суди – лише 3% від загального обсягу справ.
Дивує у цій аргументації те, що пан Прем’єр-міністр, вочевидь, не поцікавився доводами за збереження господарської юстиції та, судячи, з усього не спілкувався з тими, хто на цьому наполягає, перш за все, зі споживачами послуг господарських судів, тобто суб’єктами господарювання. Він просто повторив те, що до нього було донесено, не вдаючись у глибинний аналіз питання, а отже, не розуміючи руйнівних наслідків власної реформи.
КОМЕНТАРІ:
Людмила Соломаха,
член Ради суддів України, суддя апеляційного суду Донецької області:
– Спочатку преса була допущена, але потім, як з’ясувалося, засідання відбувалося без журналістів. Чому так сталося, мені невідомо. Міністр юстиції Павло Петренко представив нам проект відповідного закону, судді висловили свої пропозиції та зауваження. Також з боку Мін’юсту надійшла пропозиція спільно попрацювати над документом. Зазначу, що 2 жовтня у Міністерстві юстиції України відбувся круглий стіл щодо цього проекту закону, і пропозиції, які були висловлені суддівським корпусом, на 13 жовтня частково були враховані.
Вадим Бутенко,
член Ради суддів України, суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області:
– Власне, мені не хотілося вдаватися до аналізу урядового проекту закону «Про судоустрій і статус суддів». Хочу лише зазначити, що було б добре, якби до розробки цього законопроекту в більшій мірі були залучені судді, тому що всі говорять про відновлення довіри до судової влади, однак участь представників Феміди при цьому, на жаль, мінімальна. На моє переконання, суспільство лише виграє, якщо у таких процесах більш активно будуть брати участь судді.
Анатолій Марцинкевич,
секретар Ради суддів України, суддя Апеляційного суду Хмельницької області:
– Я не вважаю, що спільне засідання уряду за участю суддів відбувалося у закритому режимі. Дійсно мав місце момент, коли на певному етапі журналістів попросили покинути захід, однак в усьому іншому обговорення питань щодо урядового законопроекту відбувалося відкрито. Судді та урядовці заслухали доповідь міністра юстиції, під час якої він презентував деякі зміни до законопроекту. Потім був виступ голови Верховного Суду, де він навів досвід інших країн, запропонував створити триланкову судову систему. Після цього очільник ВСУ вручив пану Яценюку конкретні пропозиції щодо реформування. Також виступив представник господарських судів, виклавши свою позицію. В цілому мова йшла про обговорення більш концептуальних питань, ніж якихось конкретних.