У контексті реалізації політики європейської інтеграції питання реформування вищої юридичної освіти набувають сьогодні особливого значення. Так, у звітах Європейської Комісії щодо України за 2023 та 2024 роки наголошено на важливості реформи правничої освіти з метою покращення якості юридичної освіти та процесу акредитації відповідних навчальних програм.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На виконання згаданих рекомендацій та за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) було здійснено у 2024 році комплексний аналіз наявного процесу акредитації освітніх програм за галуззю знань 081 «Право». Зокрема, підготовлено розгорнутий аналіз кількості освітніх програм, що пройшли акредитаційну процедуру, здійснено їх розподіл за освітніми рівнями та географічним розташуванням закладу вищої освіти тощо.
Згідно з проведеним аналізом, з листопада 2019 по вересень 2024 року Національним агентством було здійснено 347 акредитаційних процедур освітніх програм за галуззю знань 081 «Право», з них акредитацію:
- 14 освітніх програм за рівнем «молодший бакалавр»;
- 135 освітніх програм за рівнем «бакалавр»;
- 101 освітня програма за рівнем «магістр»;
- 97 освітніх програм за рівнем «доктор філософії».
На підставі ухвалених НАЗЯВО рішень 169 освітніх програм отримали акредитацію на п’ять років, а шістьом освітнім програмам було відмовлено в акредитації.
Водночас лише одна із зазначених програм отримала акредитацію з визначенням «зразкова». Йдеться про акредитацію освітньої програми «Право» / (ID 37175) третього (PhD) рівня вищої освіти у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», що обумовлюється такими об’єктивними чинниками, як: розвиток міжнародного співробітництва, послідовна реалізація політики дотримання та популяризації академічної доброчесності, стимулювання професійного розвитку науково-педагогічних працівників, процедура визнання результатів навчання, здобутих у неформальній освіті, стимулювання участі здобувачів у міжнародних освітніх програмах, проєктах, навчально-наукових заходах, підвищення рівня володіння англійською мовою тощо.
Водночас проведений аналіз свідчить про необхідність подальшого наближення національного законодавства, що врегульовує процеси забезпечення якості вищої юридичної освіти, до вимог Європейського простору вищої освіти. Йдеться насамперед про імплементацію Рекомендації Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про подальшу співпрацю у сфері забезпечення якості вищої освіти (№ 2006/143/ЄС). Вона передбачає, зокрема, процедури проведення внутрішнього оцінювання та зовнішньої перевірки освітніх програм, а також залучення до цього процесу студентів, міжнародних та національних експертів, представників професійного середовища тощо.
Пріоритетним завданням є також розробка та внесення змін до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту» та ін., які мають дозволити НАЗЯВО впроваджувати диференційовані підходи до освітніх програм у межах галузей знань, що мають додаткове регулювання під час проведення процедури акредитації. Важливим кроком для реалізації реформи юридичної освіти має стати ухвалення Закону «Про вищу юридичну освіту та первинний доступ до правничої професії», який визначить чіткіші вимоги як до науково-педагогічних кадрів, так і здобувачів вищої юридичної освіти, їх навчально-методичного забезпечення та практичної підготовки тощо.
Варто зауважити, що результати оцінювання забезпечення якості відіграють значну роль у підвищенні результатів діяльності закладів вищої освіти. Згадана Рекомендація Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року передбачає, що державам-підписантам слід створити незалежні та надійні агентства із забезпечення якості освіти з метою їхнього подальшого включення до відповідного реєстру (EQAR) та відповідно до Стандартів і настанов щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG-2015), розроблених Європейською мережею агентств з якості вищої освіти (ENQA) у співпраці з Європейською асоціацією університетів (EUA) та Європейським союзом студентів.
У зв’язку з цим важливим пріоритетом подальшої діяльності є прискорення формування системи галузевих незалежних агентств, що могли б здійснювати освітній аудит, фахове консультування та акредитаційні процедури, фахове консультування ЗВО (разом та у співпраці із НАЗЯВО). Все це обумовлює необхідність розробки та запровадження:
- чіткіших процедур проведення акредитаційних експертиз для незалежних (галузевих) агентств;
- розробку нової структури акредитації освітніх програм, яка має визначати етапність їх акредитації);
- дослідження кількості закладів вищої освіти, які можуть здійснювати освітню діяльність з підготовки здобувачів у галузі знань 081 «Право»;
- розробку критеріїв рейтингування освітніх програм у галузі та запровадження на їх основі об’єктивного, прозорого рейтингу відповідних освітніх програм.
Крім цього, невід’ємною складовою покращення якості освітньої діяльності є здатність забезпечувати культуру академічної доброчесності. Це обумовлює необхідність ухвалення Закону України «Про академічну доброчесність» та реалізацію комплексу заходів щодо його впровадження в усіх закладах вищої освіти.
Хотіли б наголосити, що успіх усієї реформи юридичної освіти багато в чому залежить від здатності налагодити конструктивну співпрацю із професійним середовищем. Вона, зокрема, передбачає активне залучення його представників до розробки освітніх стандартів, внутрішніх систем забезпечення якості вищої освіти у ЗВО, здійснення експертної оцінки відповідних освітніх програм. Адже різноманітні об'єднання правників, що функціонують на сьогодні в Україні, є досить активними у розробці професійних стандартів діяльності правової спільноти, підвищенні кваліфікації правників та захисту їхніх прав. Деякі з цих об'єднань нараховують десятиліття успішної діяльності, мають чітку і прозору структуру, здійснюють ротацію керівного складу, що унеможливлює монополізацію цих об'єднань під інтереси певних політичних чи комерційних груп.
Отже, подальше залучення об'єднань правників до удосконалення процедури акредитації навчальних програм та покращення якості вищої юридичної освіти не тільки має значний потенціал, але й відповідає рекомендаціям ЄС у цій сфері.