Слово «бенефіціар» і досі викликає асоціацію з фігурою в напівтемряві, яка спокійним твердим тоном вказує десяткам підлеглих їхній порядок дій. Один з підлеглих має придбати новий будинок у Лондоні, інший — зареєструвати компанію на Карибах, третій — зустрітися зі швейцарським банкіром. Яким би таємничо-спокусливим не здавався цей образ, реальність ще ніколи не була настільки далекою від змальованої картини. На жаль, консультанти та радники клієнтів часто перебувають у полоні цих картин, через що останні несуть ризики нового «прозорого» міжнародного середовища.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
До чого об'єктивно слід підготуватися українським бенефіціарам? Якщо коротко, то до повної прозорості, відкритості та контролю з боку держави та громадянського суспільства через запровадження відкритих реєстрів бенефіціарної власності, законодавства про контрольовані іноземні компанії та запуску автоматичного обміну фінансовою інформацією між Україною та іншим світом.
Немає права без обов'язку
Всеосяжна таємниця щодо особи бенефіціара ще 10 років тому здавалася привілеєм, доступним кожному клієнту з якісно сформованою структурою активів. Перевагами структури було ефективне оподаткування та збереження певного рівня конфіденційності. Цікаво, що питання конфіденційності майже в більшості випадків стосувалося питання податкової ефективності.
Однак з початком більш активної боротьби проти використання офшорних структур та розмивання бази оподаткування привілей не розкривати власну інформацію перетворюється на обов'язок повідомити всіх про все. Одним з піонерів розкриття інформації про бенефіціарів компаній стала Україна, створивши реєстр бенефіціарної власності у 2014 р. Він став першим в Європі та одним з перших у світі відкритим реєстром бенефіціарів компаній. У цьому ж напрямку почали рух інші країни.