Ніхто не сумнівається в необхідності запровадження в Україні системи антикорупційних судів, які нещодавно отримали право на існування в результаті внесення змін до Основного Закону. За словами заступника голови Комітету ВР України з питань правової політики та правосуддя Сергія Алєксєєва, формування антикорупційного суду та його діяльність має здійснюватися на загальних засадах, визначених для судової системи в цілому.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Основні критерії при формуванні антикорупційного суду – це, по-перше, обов’язкова можливість розгляду справ щодо антикорупційних злочинів у трьох інстанціях, включаючи можливість оскаржити рішення у четвертій інстанції. Оскільки оскарження рішення є реалізацією громадянами свого конституційного права, то немає значення, в якому злочині обвинувачується особа. Тобто порядок оскарження рішень суду щодо корупційних злочинів має бути таким, як і порядок оскарження щодо інших злочинів (вбивство чи крадіжка). По-друге, важливим критерієм є порядок призначення суддів до антикорупційних судів. Відбір має бути прозорим. Кандидати повинні мати серйозний юридичний стаж, бути досвідченими фахівцями в галузі права та викликати довіру в суспільстві. Для того щоб це не була замкнена система (НАБУ – антикорупційний суд), умови в судовому процесі як для адвоката, так і для антикорупційного прокурора мають бути рівними, тобто потрібно створити умови для змагальності сторін. Крім того, антикорупційний суд повинен завжди спиратися на практику Верховного Суду, адже єдність судової практики в країнах Західної Європи та в США – це одна із засад системи правосуддя, що закладає в неї антикорупційні елементи. Щодо формування складу суду, то воно має бути для всіх на одних умовах. Ми не можемо створювати «елітні» суди та ставити одних суддів вище за інших. Не може один суд формуватися більш прозоро, а інший – навпаки. Формування будь-якого суду має здійснюватися на єдиних засадах: об’єктивності, неупередженості, прозорості. Не бачу причин, чому формування антикорупційного суду може якісно вирізнятися від формування інших судів. Правосуддя в країні єдине. За результатами рішення оскаржуються до Верховного Суду», – відзначив у коментарі «ЮГ» народний депутат.
Однак реалії у нас такі, що навіть на тлі позитивних змін, які несе за собою судова реформа, окремі особи під виглядом втілення добрих намірів намагаються спекулювати цією темою задля власних інтересів. Гарний тому приклад – створення антикорупційних судів відповідно до проекту закону (реєстр. №6011) авторства депутата Єгора Соболєва та його колег з міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти».
Плюси
По-перше, антикорупційні суди фактично працюватимуть на один орган – Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ). Це надасть змогу розглядати корупційні справи швидше ніж це відбувається сьогодні. Наявність 70-ти суддів у так званій одній інстанції – Вищому антикорупційному суді (далі – ВАКС) та виділення окремої Палати слідчих суддів забезпечить ефективний і швидкий розгляд таких процесуальних питань як взяття під варту та арешт майна. Наприклад, сьогодні судді в районних судах (абсолютно всі справи НАБУ слухаються єдиним Солом’янським судом м. Києва) судді не встигають приступити до розгляду справ по суті, оскільки кількість проваджень, які розглядаються ними в якості слідчих суддів є надвеликою. Тобто в законопроекті передбачено, що це питання вирішить кількість суддів та виділення деяких з них в окрему палату, судді з якої взагалі не повинні розглядати справи по суті. Вони розглядатимуть виключно процесуальні моменти.
По-друге, апеляційна палата знаходитиметься в цьому ж суді, тому не буде витрачатися час на пересилання документів, як це відбувається сьогодні. Якщо хтось подасть апеляцію, то її одразу передадуть в апеляційну палату, судді якої призначають розгляд. Це економія часу та коштів. До того ж судді апеляційної палати розглядатимуть виключно процесуальні матеріали.
З іншого боку, є певні ризики того, що ВАКС сам виносить рішення і сам їх переглядає. Такі собі «два в одному» – перша інстанція та апеляція. Тут негативну роль може зіграти знайомство суддів між собою та небажання скасовувати рішення «товариша». Тим паче багато процесуальних документів не оскаржуються в касаційному порядку. Отже, лише на практиці можна буде з’ясувати, позитивний це момент чи негативний.
Дивним виглядає створення «інших палат». В законопроекті так і написано «інші палати». Тобто справи, скеровані НАБУ по суті будуть слухати у ВАКС інші палати? Що під цим розуміють автори законопроекту – залишається загадкою. В судах, як правило, створюють кримінальні та цивільні палати. А у нас суд розглядатиме виключно кримінальні справи, до того ж справи виключно щодо хабарів і лише від одного органу – НАБУ. А що ж робити з матеріалами досудових розслідувань по корупційним діям осіб, які не належать до високопосадовців? Який суд розглядатиме матеріали від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури? Чи не логічніше об'єднати в провадження саме антикорупційних судів розгляд усіх справ щодо осіб, які вчинили корупційні діяння, замість створювати цілу систему судів для розгляду лише матеріалів від одного НАБУ?
(для перегляду натисніть на зображення)
Особлива система
Що стосується системи антикорупційних судів, то вона є «особливою», на відміну від інших судів. ВАКС включатиме апеляційну палату. Антикорупційна палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду переглядає вироки та ухвали ВАКС, якими було закінчено розгляд справи по суті. Адміністративно та фінансово вона відокремлена від інших палат Верховного Суду та Касаційного кримінального суду (див. схему). Таким чином, пропонується створення ще одного касаційного суду з надзвичайним статусом у складі Верховного Суду – на суддів антикорупційної палати Верховного Суду не розповсюджуються права та обов’язки, передбачені для інших суддів. Питання розгляду певних категорій справ вирішуються на спільних зборах суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати Верховного Суду, тобто першої та апеляційної інстанції, що містить ризики залежності. Судді Антикорупційної палати не входять до Пленуму Верховного Суду та зборів суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду. До Верховного Суду їх відносить лише назва та заробітна плата. Перевести суддю ВАКС в порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності або відрядження буде неможливо, оскільки на них не розповсюджуються права та обов’язки, передбачені для інших суддів.
Багато питань залишають положення законопроекту щодо формування складу антикорупційних судів та повноважень суддів. Перше, що кидається в око, це порушення норм Конституції при створенні суду. Як зазначив на своїй сторінці у Facebook адвокат Андрій Авторгов, проект закону про антикорупційні суди №6011, поданий Єгором Соболєвим, у п. 3 Прикінцевих положень містить положення про утворення Вищого антикорупційного суду, що суперечить ст. 125 Конституції України: «Суд утворюється, реорганізовується та ліквідовується законом, проект якого (!) вносить до Верховної Ради України Президент України (!) після консультацій (!) з Вищою радою правосуддя». Але далі – більше…
Захмарні зарплати
Так, відповідно до законопроекту, передбачається, що розмір посадового окладу судді антикорупційного суду буде більшим ніж у будь-яких інших суддів: 75 мінімальних заробітних плат – судді Вищого антикорупційного суду; 94 мінімальні заробітні плати – судді Антикорупційної палати ВС. Це понад 300 тис. грн, що у 13 (!) разів більше ніж з 01.01.2017 р. має отримати суддя місцевого суду.
Дискримінаційні призначення
Всі питання призначення фактично вирішує конкурсна комісія. Проведення добору та призначення на посаду суддів в антикорупційні суди здійснюється виключно в порядку, встановленому законом про ВАКС, а не законом про судоустрій. Для цього створюється комісія з 9-ти осіб, 3-х з яких призначає Міністр юстиції, 3 –х Презижент і ще 3-х обирає Парламент. Комітет ВР України, до предмету відання якого належать запобігання та протидія корупції (чому не комітет з питань правової політики та правосуддя?), розглядає пропозиції депутатських фракцій (депутатських груп) та приймає відповідну рекомендацію щодо потенційного члена зазначеної комісії. А тепер вгадайте, хто наразі очолює зазначений комітет… Правильно, Єгор Соболєв. Далі додумуйте самі…
Варто зазначити про ще один цікавий момент. Членами Конкурсної комісії можуть бути лише особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції. Значний досвід? Хочеться запитати про те, у кого ж є такий досвід. У співавторів законопроекту – пана Найєма та пана Лещенка?
Позиція ВРП та ВККСУ не береться до уваги…
Вища кваліфікаційна комісія суддів України не може відмовити у затвердженні результатів конкурсу, встановлених комісією, як і ВРП. Що взагалі суперечить засадам судоустрою.
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкриває дисциплінарну справу щодо судді антикорупційного суду лише після отримання згоди (!) зборів суддів Вищого антикорупційного суду або зборів суддів Антикорупційної палати.
Наостанок…
Суддями Вищого антикорупційного суду зможуть стати прокурори, які мають стаж професійної діяльності на посаді прокурора від 10-ти років. Нагадаємо, що автори законопроекту різко критикували навіть невелику можливість потрапляння до Верховного Суду людей з освітою за напрямком «правоохоронна діяльність»…