Конвенція Організації Об'єднаних Націй про міжнародні угоди про врегулювання спорів за результатами медіації (далі — Конвенція) є новою рушійною силою медіації як у світі загалом, так і для України зокрема. Найголовніша мета Конвенції — створити єдиний та ефективний механізм міжнародного визнання угод про врегулювання спорів за результатами медіації. На думку багатьох експертів, Конвенція стане чимось на кшталт Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, тільки у медіації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Після тривалих дебатів щодо необхідності прийняття та затвердження фінального тексту Конвенції за участю 85 країн та 35 організацій, у грудні 2018 р. Генеральна Асамблея ООН нарешті її прийняла. Конвенція стала відкритою до підписання усіма країнами 01.08.2019 р., а урочисте її підписання відбулося 07.08.2019 р. під час Тижня Сінгапурської конвенції. Україна, а також США, Китай, Південна Корея, Індія та Бруней стали країнами-підписантами Конвенції.
В чому особливість Конвенції? Що вона зможе дати «споживачам» послуг медіації? Загалом, якщо порівнювати із судовими та арбітражними провадженнями, звернення до медіації дозволяє сторонам:
- заощадити витрати на процес: судові збори можуть сягати сотень тисяч гривень, арбітражні — навіть мільйонів, а витрати на проведення медіації порівняно скромні (в основному залежать від гонорару медіатора);
- заощадити час, адже успішна медіація може тривати не більше доби-двох, у порівнянні з місяцями, а іноді й роками судової тяганини або арбітражного провадження;
- дійти консенсусу: якщо в судових та арбітражних справах завжди є «переможець» та «переможений», то в медіації всі сторони залишаються по‑своєму «переможцями»;
- розробити текст фінальної медіаційної угоди: судді та арбітри самостійно приймають рішення у справі без консультації зі сторонами, а в медіації саме сторони, а не медіатор ухвалюють медіаційну угоду;
- трансформувати стосунки та закласти базу для майбутньої співпраці, що сторонам часто важко зробити після проходження через судовий або арбітражний процес.