Дискусії щодо затвердженої законодавцем формули регулювання професії приватного виконавця точаться постійно. З одного боку, наявна система ко-регулювання покликана віднайти баланс між ефективним регулюванням професії та суспільним інтересом, а з іншого - викликає багато питань щодо впливу Міністерства юстиції України на незалежність професії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нагадаємо, що, відповідно до законодавства, створено Асоціацію приватних виконавців України, метою якої є забезпечення реалізації завдань самоврядування приватних виконавців. Водночас, визначається роль Міністерства юстиції. Відтак, Мін’юст делегує по чотири представника до Кваліфікаційної комісії, що фактично надає доступ до професії та Дисциплінарної комісії, яка притягує до дисциплінарної відповідальності, накладає дисциплінарні стягнення та може припинити діяльність приватного виконавця. Повний склад обох комісій складається з 9-ох людей. Також до повноважень Міністерства відноситься адміністрування реєстру приватних виконавців, проведення планових і позапланових перевірок приватних виконавців тощо.
Для того, щоб зрозуміти, чи існує проблема зловживання державою своїми повноваженнями в моделі ко-регулювання професії приватних виконавців, у липні, в межах курсу Київської школи економіки було проведене дослідження, покликане дати відповідь на два запитання:
1. Чи може Міністерство юстиції через закріплені в законодавстві регуляторні механізми здійснювати тиск на представників професії?
2. Чи підтримують приватні виконавці зменшення регуляторної ролі Міністерства юстиції?
Дизайн дослідження передбачав опитування приватних виконавців. Анкета включала дві групи питань. Перша - покликана дослідити роль Мін’юсту через делегованих представників, у роботі Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій, проведені перевірок і адмініструванні Єдиного реєстру приватних виконавців України. Друга - націлена на дослідження ставлення приватних виконавців до потенційних змін у разі, якщо Кваліфікаційна та Дисциплінарна комісії формуватимуться виключно з представників професії, якщо перевірки здійснюватимуться робочими групами у складі виключно приватних виконавців і Єдиний реєстр приватних виконавців буде передано в адміністрування Асоціації приватних виконавців України. Також, окремо досліджувалося питання оцінки приватними виконавцями змін якості нормативно-правових актів, що регулюють професію у випадку долученості до їх розробки приватних виконавців.
В результаті опитування, на питання «Як ви оцінюєте вплив делегованих Міністерством юстиції членів Кваліфікаційної комісії на її рішення» 55,9% приватних виконавців відповіли, що «Делеговані представники голосують за рішення, що здебільшого носять заангажований характер». (Рисунок 1).
(для перегляду натисніть на зображення)
На питання «Як ви оцінюєте вплив делегованих Міністерством юстиції членів до Дисциплінарної комісії приватних виконавців?» 79,03% приватних виконавців відповіли, що «Делеговані представники голосують за рішення, що здебільшого носять заангажований характер» (Рисунок 2).
На третє питання «Чи використовує Міністерство юстиції перевірки як інструмент тиску на приватних виконавців?» 77% відповіли «Так, використовує». (Рисунок 3).
За результатами опитування, на четверте питання «Чи впливає, на вашу думку, на незалежність діяльності приватних виконавців те, що Міністерство юстиції адмініструє Єдиний реєстр приватних виконавців?» 53,6% приватних виконавців відповіли, що «Так, впливає» (Рисунок 4).
Результати першого блоку дослідження вказують на те, що приватні виконавці вбачають в діяльності делегованих Мін'юстом представників до Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій заангажований характер, перевірки використовуються як інструмент тиску, а факт адміністрування Єдиного реєстру приватних виконавців України Міністерством впливає на незалежність професії.
На п’яте питання «Які, на вашу думку, могли б відбутись зміни в роботі Кваліфікаційної комісії, якби вона формувалася виключно з представників професії?» 67,2% приватних виконавців відповіли, що це призведе до «Підвищення прозорості роботи комісії». (Рисунок 5).
На шосте питання «Які, на вашу думку, могли б відбутися зміни в роботі Дисциплінарної комісії, якби вона формувалась виключно з представників професії?» 79,4% респондентів відповіли «Підвищення прозорості роботи комісії» (Рисунок 6).
Результати опитування продемонстрували, що на сьоме питання «Як, на вашу думку, могла б змінитись якість адміністрування Єдиного державного реєстру приватних виконавців у випадку його передачі в управління Асоціації приватних виконавців України?» 58,6% приватних виконавців відповіли, що «Якість би підвищилась». (Рисунок 7).
На восьме питання «Як, на вашу думку, могла б змінитись якість перевірок у випадку проведення їх комісіями створеними з представників Асоціації приватних виконавців України?» 84,5% приватних виконавців відповіли «Перевірки були би більш об’єктивними (Рисунок 8).
Підбиваючи підсумки другої частини дослідження, можна стверджувати про схильність приватних виконавців до думки, що передання функції допуску до професії, додержання стандарту професії, проведення перевірок і адміністрування Єдиного реєстру приватних виконавців України виключно до представників професії підвищить прозорість роботи відповідних органів та адміністрування реєстру.
Окремо слід зазначити, що, на думку приватних виконавців, якість нормативно-правових актів визначених Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», розроблених Міністерством юстиції, суттєво би покращилась у випадку, якщо до їх розробки буде долучена Рада приватних виконавців України (Рисунок 9).
Це дослідження показало, що наявною є проблема зловживання державою своїми повноваженнями в моделі ко-регулювання професії приватних виконавців, а професія готова до руху в бік саморегуляції.
Отже, відповіді на питання, що стояли перед дослідниками, будуть наступними:
- Так, Міністерство юстиції, через закріплені у законодавстві регуляторні механізми, може та здійснює тиск на представників професії.
- Приватні виконавці підтримують зменшення регуляторної ролі Міністерства юстиції.
Результати дослідження, як на мене, хоч і виглядають переконливо, та, нажаль, не дають чіткого розуміння — як же діяти в ситуації, що склалася, та чи позбудеться професія проблем, пов’язаних із допуском і додержанням стандарту у випадку руху в бік саморегулювання. Адже поруч є приклад, коли професія має автономію в саморегулюванні, та, попри це, існує величезна кількість моментів, потребуючих покращення.
В цьому випадку, у нагоді може статися рекомендація Роберта Мисички, яку він дає в своїй роботі «Хто наглядає за сторожем. Роль саморегулятора». Автор виокремлює проблеми, пов’язані з пошуком балансу між приватним і публічним інтересом та пропонує наступні кроки для вирішення проблем: (1) консультації, (2) освіта та публічність, (3) прозорість, (4) моніторинг і підзвітність. Та для того, щоби перейти до першого кроку, всі сторони процесу мають визнати факт існування проблем. І Асоціація правників України завжди буде рада стати майданчиком для побудови конструктивного діалогу.
З коротким звітом дослідження можна познайомитись за посиланням.