З поширенням практики податкових органів донараховувати податкові зобов’язання та накладати штрафні санкції на платників податків, аргументуючи нікчемність та недійсність договору в силу його невиконання / безтоварності, постає питання щодо визначення кореня, причини цього «зла» та чи можливо з ним боротися. Мета цієї статті – дослідити законодавчі підстави, які надають податковим органам право покладатися на теорію нереальності договору при визначенні податкових наслідків для платників податків.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Регулювання реальності договору, або На підставі, власне, чого все це робиться?
Для того щоб розібратися, що ж таке «нереальний договір або операція», необхідно звернутися, по-перше, до термінології. Відразу зазначимо, що визначення «нереальний договір» або «нереальна операція» у законодавстві відсутні. З цього починаються проблеми, а саме встановлення місця концепції нереального договору в цілому розмаїтті словосполучень, що використовуються податковими органами та судами на практиці, – недійсний, оспорюваний, нікчемний, фіктивний,сумнівний, безтоварний договір тощо.
Слід зазначити, що концепція реальності договору, її практичне застосування та вирішення пов’язаних спорів між платниками податків і податковими органами були узагальнені та закріплені в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) 6 травня 2011 року (далі – Лист). Незважаючи на те, що Лист не є джерелом права, саме цей лист до цього часу значною мірою визначає судову практику розгляду цієї категорії спорів з податковими органами.
Права податкового органу: а що вони можуть відповідно до закону?
Відповідно до статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Якщо в нині вже не чинному Законі «Про державну податкову службу» було передбачено у функціях податкового органу можливість подання до судів позовів до підприємств та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, то в ПК подібні права, повноваження або функції податкових органів відсутні. У ПК наразі передбачені лише певні податкові наслідки визнання правочину недійсним судом, а саме передбачені дати перерахунку доходів та витрат. У зв’язку з цим такий перерахунок лише за актом перевірки, яким встановлюється визнання правочину нікчемним (недійсним), без рішення суду, у ПК не передбачено.