15 березня 2018, 16:05

Необанки: закордонна історія та українська перспектива

Опубліковано в №10 (612)

Сергій Паперник
Сергій Паперник спеціаліст по роботі з даними

Чи можете ви згадати, коли востаннє ходили до банку? Впевнений, що в більшості випадків відповідь на це запитання займе певний час. Також я впевнений, що якби поставити читачу це питання 10 років тому, то більшість відповідей, на кшталт «учора» чи «позавчора», можна було отримати одразу.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Все це свідчить про неабиякий прогрес у розвитку фінансових послуг та банківського сервісу за останні роки. Однак це лише початок. Уявімо, що у відповідь на моє запитання ви здивовано підводите погляд і говорите слово «ніколи» або здивовано запитуєте у відповідь: «А що таке банк?».

Варто зазначити, що ця ситуація далеко не фантастика. Вже сьогодні росте покоління людей, яке в найближчому майбутньому, найімовірніше, саме так реагуватиме на моє запитання. Реальним це майбутнє робить окремий напрямок розвитку фінансових технологій під загальною назвою необанкінг.

Передусім, слід звернути увагу, що термін «необанк» (по суті – «новий банк») не є єдиним. Оскільки подібні сервіси лише починають з’являтися, їх часто називають по-різному. Можна зустріти терміни «мобільний банк», «віртуальний банк», «інтернет-банк», «цифровий банк». У світовій практиці також широко використовується поняття «банк-челенджер» (Challenger Bank), застосовне до всіх банків, що виходять за межі класичного обслуговування. Однак вся ця термінологія, як правило, має на увазі одне – банк без відділень.

Як починався необанкінг

Історія переходу банківського сервісу у віртуальний простір почалася достатньо давно. Одним з перших необанків вважається британський First Direct, який запустив телефонний банкінг у 1989 р. Банк першим застосував концепцію роботи без відділень, цілодобово обслуговуючи клієнтів за допомогою кол-центру. До травня 1991 р. користувалися послугами банку 100 тис. клієнтів. Сьогодні First Direct є підрозділом HSBC Bank plc.

З розвитком інтернету банківські установи часто прагнули скоротити операційні витрати, пропонуючи клієнтам послуги інтернет-банкінгу. Одночасно з цим з'явилися перші інтернет-банки. У 1998 р. у Великій Британії з'явився інтернет-банк Egg. За допомогою кол-центру та інтернет-порталу клієнти могли керувати своїми рахунками. Завдяки зручному сервісу незабаром банк мав більше ніж 2 млн клієнтських рахунків.

Із середини 2000 років онлайн- і телефонний банкінг стали основою роздрібних банківських послуг. Більшість банків це врахували, включивши такі онлайн-рахунки у свої основні продукти, паралельно змінюючи або скорочуючи мережі своїх відділень.

Однак нова хвиля повнофункціональних необанків захлеснула світовий ринок лише в останні 5 років.

Особливості необанків

Чим же відрізняється необанк від інтернет-сервісу класичного банківської установи? Відповідно до загального визначення, необанк – це компанія, яка забезпечує банківський та платіжний сервіс без традиційної інфраструктури банківських відділень.

Зазвичай необанкінг включає такі функції як класична або віртуальна платіжна картка, мобільні депозити, індивідуальні платежі з використанням телефонних номерів, електронних листів або навіть ідентифікаторів у соціальних мережах, інструменти мобільного бюджетування та цифрові квитанції в реальному часі.

Як правило, необанки – це повністю онлайн-компанії, побудовані з чистого аркуша на нових технологічних платформах. Часто необанки пропонують більш високі процентні ставки, іноді комісію за обслуговування карткового рахунку, однак це завжди більш високий клас взаємодії з клієнтом та його підтримки. За кордоном необанки або самостійно отримують банківську ліцензію, або оперують на базі одного з діючих банків, купуючи оптом послуги у фінансової організації, яка надає ліцензію, та продаючи їх у роздріб своїм клієнтам.

Світовий досвід необанкінгу

Серед найвідоміших необанків у світі можна назвати такі:

  • Atom Bank – заснований у 2014 р. у Великій Британії. У 2015 р. отримав повноцінну банківську ліцензію. Atom Bank був повністю запущений після того, як у квітні 2016 р. були скасовані обмеження на регулювання. Atom Bank не має ні банківських відділень, ні традиційного веб-банкінгу, весь сервіс надається через мобільний додаток, пропонуючи вхід за допомогою розпізнавання обличчя і голосу. Банк дозволяє дистанційно відкривати депозити та оформляти кредити. Також за допомогою програми Atom можна отримати іпотеку.
  • WeBank – філія інтернет-банкінгу китайського інтернет-гіганта Tencent Holdings Ltd. Це перший у Китаї цифровий банк, що розпочав діяльність на початку 2015 р. Його сервіс тісно пов'язаний з екосистемою соціальної мережі WeChat та надає широкий спектр послуг (від платежів до мікрокредитування).
  • MYbank – заснований у червні 2015 р. Це сервіс дочірньої структури Alibaba (Китай) та відповідь на продукт WeBank від Tencent. Аналогічно MYbank забезпечує повний спектр цифрових банківських послуг.
  • Simple – спочатку відомий як BankSimple, є американським необанком, заснованим у 2009 р., який співпрацює з банком Compass та банком Bancorp для банківських послуг. Simple надає рахунки та входить в мережу STAR для безкоштовного доступу до приблизно 55 тис. банкоматів.
  • N26 з Німеччини – запущений на початку 2015 р. До кінця червня 2016 р. він залучив понад 200 тис. клієнтів у 8 європейських країнах. Банк пропонує грошові перекази, інвестиції та овердрафти. До липня 2016 р. проект працював з партнерською організацією фінансової Wirecard Bank, але потім отримав власну ліцензію і став працювати як самостійний банк під брендом N26.
  • Fidor Bank – створений в Мюнхені у 2009 р. Fidor Bank є німецьким банком, що використовує виключно цифрові технології, банківські послуги якого спрямовані на рішення для цифрового покоління. Fidor Bank стартував у Великій Британії у вересні 2015 р., подавши заявку на банківську ліцензію Великої Британії у січні 2015 р. Під ліцензією Німеччини Fidor Bank обслуговує понад 120 тис. власників рахунків і близько 350 тис. зареєстрованих членів спільноти. У 2014 р. Fidor став одним з перших банків, що використовують протокол платіжної системи Ripple.
  • Starling Bank – необанк зі штаб-квартирою в Лондоні. Starling є ліцензованим мобільним банком, заснованим у 2014 р. Послуги Starling зосереджені на наданні поточних рахунків. Мобільний додаток надає інтелектуальні рішення для більш розумного управління грошима та моніторингу в реальному часі.
  • Monzo Bank – створений у 2015 р. Він базується у Великій Британії. Monzo є цифровим банком, що працює через мобільний додаток та надає послуги передплаченої дебетової карти й поточного рахунку.
  • Tandem Bank – заснований у 2013 р. у Великій Британії. Компанія пропонує цифрові послуги, включаючи поточні рахунки, кредитні картки та кредити через свій мобільний додаток і веб-сайт.

Безперечно, світовий ринок необанків та інших фінтех-компаній, що надають наближені до необанкінгу сервіси, набагато більший. Станом на початок 2017 р. глобальні звіти налічували понад 70 компаній зі сфери необанкінгу (це лише повністю реалізованих стартапів).

Як видно з наведеного вище списку, сьогодні найбільш привабливою юрисдикцією для установи необанку є Велика Британія. Цьому сприяє низка причин: лояльне ставлення державного регулятора (FCA), мінімальне оподаткування, доступ до величезної бази інвесторів, величезний ринок персоналу у сфері фінансових технологій, а також можливість для необанку отримати спеціальну ліцензію та не пропонувати свої послуги на базі класичного банку.

Що стосується правового регулювання, то в Європейському просторі основне значення має Директива про надання платіжних послуг (PSD2), яка набула чинності на початку 2016 р. Директива надала гравцям ринку дворічний перехідний період. Вже з початку 2018 р. всі фінансові установи повинні надавати фінансові послуги враховуючи її вимоги.

Необанки в Україні

Незважаючи на те, що український ринок банківських послуг не настільки великий, як ринки європейських країн, в нашій країні вже існує безліч фінтех-стартапів, серед яких зустрічаються необанки. На жаль, повноцінно реалізованим стартапом у сфері необанкінгу сьогодні може похвалитися лише проект Monobank.

Monobank хоча і розроблявся як концепція самостійного продукту, в результаті був запущений на базі класичного комерційного банку «Універсал Банк». Monobank дає можливість просто та зручно отримати банківську картку з повним доступом за допомогою мобільного додатку. Серед банківських послуг він дає можливість користуватися поточним рахунком, платежами, а також надає невеликий ліміт овердрафту.

Головними перевагами Monobank є простота і зручність використання рахунку – те, що у світовій практиці називається UX (User Experience). В нашому технологічному суспільстві, обділеному вільним часом, лише цей один чинник може відіграти вирішальну роль у популярності продукту.

Однак, незважаючи на величезну кількість переваг нового сервісу, Monobank непросто функціонувати в реаліях українського банківського регулювання, зокрема в питаннях щодо відкриття і ведення банківських рахунків. Тут вся справа в достатньо консервативному підході нашого законодавства.

Непросте законодавче регулювання

Плануючи стартап у сфері необанкінгу в Україні, насамперед, необхідно подбати про ліцензії. Основними нормативними актами, що регулюють цю галузь, є Закони України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг», а також «Про банки та банківську діяльність».

При цьому обсяг і вид необхідних ліцензій буде залежати безпосередньо від обсягу послуг, які передбачається надавати в межах проекту. Можливо, стартап зможе вдовольнитися ліцензією на надання фінансових кредитів.

Однак повноцінний необанкінг – це не лише кредитування. Як правило, мінімальний пакет послуг подібного стартапу включає поточний клієнтський рахунок та можливість використовувати розміщені на ньому кошти для платежів.

Тут криється перша проблема, оскільки відкриття та ведення поточних рахунків наразі є виключно банківською діяльністю, що передбачено ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Жодних «обмежених» ліцензій, як у Великій Британії, нашим законодавством не передбачено. Тому проект, що передбачає ведення клієнтських рахунків, можливий лише на базі класичного банку.

Також це стосується випуску платіжної картки. Незважаючи на те, що картка може обслуговуватися різноманітними платіжними системами, її емітентом може бути лише банк, який уклав договір з відповідною платіжною організацією. Це передбачено ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей». Таким чином, реалізація проекту у сфері необанкінгу в Україні повинна передбачати співпрацю з будь-яким діючим комерційним банком.

Однак існує інший шлях – відкриття рахунків та емісія платіжних інструментів за кордоном. Це не завадить вести бізнес та використовувати розрахунки в Україні, однак коштуватиме дорожче для стартапу та передбачатиме плату за обслуговування карткового рахунку вищу, ніж пропонують наші банківські установи.

Для найбільш відчайдушних є третій шлях – створення нового банку в Україні з подальшим отриманням всіх необхідних ліцензій. Цей шлях закриває чимало питань в правовому регулюванні, проте коштує дуже дорого.

Законодавство України не дозволить відпочити новатору та під час клієнтського сервісу.

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена Постановою Нацбанку №492 від 12.11.2003 р., містить достатньо суворі норми ідентифікації та верифікації клієнтів. Зокрема, відкриття поточного рахунку обов'язково припускає пред'явлення паспорта та ідентифікаційного номера банківському працівнику.

Це значно звужує можливості відкриття нових рахунків онлайн або з мобільних додатків. Враховуючи, що установи банківських відділень, куди міг би з'явитися клієнт для відкриття рахунку, повністю суперечить ідеї необанкінгу, виходом з цієї ситуації може бути безпосередня явка співробітника необанку до клієнта для проведення ідентифікації. Звичайно, це несе додаткові витрати, які потрібно враховувати у фінансовому плануванні.

Всі зазначені вище вимоги законодавства сьогодні не дозволяють ефективно впроваджувати інновації у сфері банківського обслуговування.

Однак намічені тенденції у підходах Нацбанку України та інших регуляторів дають надію очікувати позитивних змін у регулюванні вже найближчим часом. Зокрема, комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 р., затверджена НБУ, містить досить прогресивні реформи. Наразі є всі підстави вважати, що ці реформи будуть реалізовані.

Чим приваблюють необанки?

Причини успіху необанків у сучасному суспільстві полягають в тому, що подібний сервіс відповідає очікуванням споживачів. Сьогодні далеко не кожен може дозволити собі їхати в банк за рішенням щодо кожного питання, що виникає. Велика кількість робочих завдань зосереджена якщо не в мобільному, то в браузерному інтерфейсі. Глобалізація світової економіки невпинно зростає, незважаючи навіть на політичні конфлікти, що вимагає спрощення доступу до банківського сервісу з будь-якого місця.

Крім зазначених чинників, слід звернути увагу, що клієнти необанків – це дуже часто молоді люди, які не мають попереднього досвіду відкриття рахунків у класичних банках. Мінімалістичний і мобільний портрет нового банкінгу повністю відповідає їхньому способу життя, тоді як похід у банківське відділення виглядає дуже непривабливо.

Що чекаємо в майбутньому?

Світова картина банківського бізнесу сьогодні – це битва між посиленням вимог до контролю за платежами та цілою армією інновацій, що піддають сумніву навіть необхідність існування банківської системи. На жаль, у запалі цієї битви багато хороших інноваційних ідей буде поховано. Однак багато стартапів зможуть вижити та стати корисними суспільству – самостійними сервісами або частиною класичного банкінгу.

Немає сумнівів, що у разі правильного реагування нашого законодавства на тенденції, що намітилися, Україна зможе зайняти місце серед лідерів світових інноваційних економік. На мою думку, вже в найближчому майбутньому саме українці будуть першими, хто здивовано підніматиме очі та намагатиметься згадати, що то за дивне слово – «банк».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати