Засновник Інтернет-архіву Брюстер Кале (Brewster Kahle) відповів сенаторові США Тому Тілліс (Thom Tillis), що Національна бібліотека надзвичайних ситуацій (National Emergency Library – NEL) призначена для надання цифрового доступу студентам і читачам, які не можуть отримати доступ до друкованих колекцій під час пандемії «COVID-19».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Засновник Інтернет-архіву Брюстер Кале захищає законність ініціативи Національної бібліотеки надзвичайних ситуацій перед сенатором США, який висловив побоювання, що ці дії можуть порушувати права авторів і видавців.
«Ви ставите питання про те, як це узгоджується із законом про авторське право», - написав Кале сенатору США Тому Тіллісу (R-NC). «На щастя, нам не потрібен «екстрений закон про авторське право», тому що доктрина добросовісного використання, кодифікована в Законі про авторське право, надає бібліотекам та іншим особам гнучкість в адаптації до мінливих обставин».
У листі від 8 квітня ц.р. до Кале Тілліс, голова підкомітету сенатського судового комітету, припустив, що Інтернет-архів «в односторонньому порядку» створює «екстрений закон про авторське право», і висловив стурбованість тим, що бібліотека може «працювати за межами авторського права» та закону, прийнятого Конгресом, який одноосібно має право вносити поправки».
Інтернет-архів оголосив про проект Національної бібліотеки надзвичайних ситуацій 24 березня у відповідь на повсюдне закриття бібліотек і шкіл під час кризи «COVID-19», в результаті чого його 1,4 мільйона сканів в основному друкованих книг 20-го століття були доступні для необмеженого запозичення до 30 червня, або поки криза не закінчиться. Після деяких позитивних перших заголовків цей крок викликав докори з боку окремих авторів і видавців, а також звинувачення з боку торгових асоціацій, в тому числі Асоціації американських видавців, яка звинуватила Архів у «опортуністичній атаці на права авторів і видавців» і Гільдії авторів, яка звинуватила інтернет-архів у «піратстві».
У своїй трьохсторінковій відповіді Тілліс Кале відкинув ці критичні зауваження і пояснив створення Національної бібліотеки з надзвичайних ситуацій з використанням докорів сенатора, щоб проілюструвати її корисність.
«Ваші виборці заплатили за мільйони книг, до яких вони в даний час не мають доступу», - пояснив Кале, додавши, що в публічних бібліотеках Північної Кароліни зберігається понад 15 мільйонів томів книг в 323 філіях по всьому штату. «Масові державні інвестиції, оплачені платниками податків, недоступні для тих, хто їх фінансував», - пише він. «Передбачалося, що Національна бібліотека надзвичайних ситуацій вирішить цю проблему, надаючи цифровий доступ до друкованих матеріалів, допомагаючи вчителям, учням і громадам отримувати доступ до книг, поки їх школи та бібліотеки закриті».
У той час як комерційні провайдери електронних книг надають доступ до електронних книг, Інтернет-архів надає цифровий доступ до мільйонів копій паперових книг, замкнених в закритих бібліотеках і школах.
Кале також стверджує, що «переважна більшість» книг в Національній бібліотеці надзвичайних ситуацій, в основному книги 20-го століття, не є комерційно доступними в формі електронних книг, і сказав, що колекція не містить книг, виданих за останні п'ять років.
«Для доступу до цих книг читачі і студенти можуть продовжувати звертатися до таких послуг, як OverDrive і Hoopla», - пояснив Кале, підкресливши, що те, що захисники вважають критичною відмінністю: комерційні провайдери пропонують покровителям доступ до електронних книг; Національна бібліотека надзвичайних ситуацій забезпечує цифровий доступ до цифрових книг, які замкнені в закритих бібліотеках і школах. «Саме тут Національна бібліотека надзвичайних ситуацій заповнює прогалину», - наполягає Кале.
У своєму блозі Інтернет-архів також поділився відгуками викладачів, які використовують NEL для надання учням доступу до робіт, коли фізичні копії установи недоступні. В перших два тижня Національної бібліотеки надзвичайних ситуацій, зазначив Каль, загальна кількість виданих книг порівняна з містом населенням приблизно 30 000 осіб. Близько 90% запозичених книг проглядалося протягом 30 хвилин для дослідження, перевірки фактів або перегляду, аналогічно тому, що здійснюється в публічних бібліотеках.
У минулому Гільдія авторів помилялася щодо меж добросовісного використання, зазначив Кале в своєму листі до Тілліса. У його листі процитовано декілька позовів Гільдії авторів, що стосуються систем електронних книг, створених Google. Апеляційний суд США по другому округу підтвердив висновки суду першої інстанції про добросовісне використанні в обох випадках. Кале також спростував твердження Гільдії авторів про те, що сканування та надання позик в Інтернет-архіві рівносильно піратському сайту, пояснюючи Тілліс, що перевірки в Національній бібліотеці надзвичайних ситуацій повинні бути проведені і повернуті, захищені DRM, які не можуть зберігатися, копіюватися або перерозподілити. Він зазначив, що Інтернет-архів видалить будь-яку авторську книгу з Національної бібліотеки з надзвичайних ситуацій із запитом по електронній пошті - авторам не потрібно подавати офіційний лист про видалення DMCA.
Лист завершується прийняттям запрошення Тілліс вступити з Сенатом в потенційну модернізацію Закону про авторське право в цифровому тисячолітті.
«Ми вітаємо подальше обговорення цих тем, включаючи питання про те, яке нове законодавство може знадобитися для збереження і розширення ролі бібліотек в епоху цифрових технологій», - робить висновок Кале. «Ми розуміємо, що, прагнучи задовольнити нагальні потреби вчителів, студентів та бібліотекарів, ми не зробили достатньо для взаємодії з більш широкою інформаційною екосистемою, такою як автори, видавці та політики. Ми беремо участь в цих бесідах зараз, і ми вітали б вашу участь в дискусіях про те, як задовольнити нагальні потреби в доступі нашої країни під час цієї кризи і після неї».
Описаний конфлікт ставить питання про те, чи може раптове масове порушення освітніх ресурсів вплинути на аналіз добросовісного використання, який допускає порушення в деяких обставинах. Добросовісне використання залежить від аналізу, що враховує характер використання твору, характер твору, захищеного авторським правом, обсяг використаного твору і вплив на ринок власника авторських прав. Бібліотеки, як правило, не потребують проведення аналізу добросовісного використання для їх безкоштовного розповсюдження книг через доктрину першого продажу, яка звільняє покупця твору, який можна використовувати, позичати, давати, здавати в оренду або продавати - але не копіювати. Бібліотеки також купують і надають електронні книги, але з обмеженням на кількість користувачів, які можуть отримати до них доступ одночасно.
У США інститут добросовісного використання об’єктів авторського права розвивається в межах доктрини “Fair use”. Ця доктрина лише частково відповідає нормам Бернської конвенції, зокрема вона не визначає вичерпного переліку цілей використання об’єкту, трирівневий тест ускладнений до чотирьох факторів, та в цілому інститут є ситуативним та індивідуальним (що відповідає характеру країни загального права), тож є надзвичайно гнучким, не потребує постійного перегляду або змін закону, а розвивається судовими прецедентами. За умови відсутності визначених законом обмежень у вигляді встановлення виключних цілей (мети) використання, доктрина надає більшу свободу дій учасникам відносин у сфері авторського права, водночас вимагає від них вищого рівня правової культури для оцінки власних дій як добросовісних. Отож, регулювання вільного використання США складається з судової практики, принципів міжнародного права, а також кодифіковані у розділах 107-118 Закону «Про авторське право» 1976 р. (The copyright Act of 1976). Цим актом не надано нормативну дефініцію добросовісного використання, таке використання є бездозвільним (не передбачає необхідності отримання дозволу автора твору на його використання) та безоплатним. Також визначено умови встановлення законного використання твору, або порушення таким використанням авторського права.
Розуміння Fair use у судовій практиці США знайшло своє послідовне і чітке вираження в надзвичайно гучній і прецедентній справі The Authors Guild v. Google, Inc 2015. Фабула справи представлена вимогами Гільдії Авторів визнати публікації уривків книг в онлайн бібліотеці Google Books порушенням авторського права. Аргументи Гільдії зводились до того, що: копіювання повного тексту оцифрованих видань та їх розміщення не є трансформаційним (transformative) використанням; хоч Google inc. не стягує плату з користувачів за перегляд уривків твору та не розміщує рекламу, вони переслідують комерційну мету, збільшуючи вагомість своєї позиції на ринку пошукових систем. Крім того, є потенційна небезпека хакерських атак та внаслідок цього подальший доступ до оцифрованих копій творів. Суд визнав діяльність Google добросовісною, демонструючи повну послідовність розуміння оцінки факторів добросовісності. Можливість перегляду уривків, в яких відбувається пошук слів, привносить додаткову цінність в основну функцію пошуку. Перегляд дозволяє не тільки встановити, чи міститься в книзі певний термін, але і зрозуміти, чи використовується він там в потрібному значенні. У підсумку, дослідник може оцінити, чи потрапляє знайдена книга в сферу його інтересів, і вирішити, чи потрібно її купувати. При чому Google вказує і місце продажу книги, – так, інтересам правовласника ніщо не загрожує. Суд не погодився з позивачами, що аргумент про комерційну мотивацію свідчить проти існування першого фактора доктрини. Як пояснював суд у справі Campbell, «чим більше перетворює [наступний] твір, тим менше значення мають інші чинники, на зразок комерційного характеру, які можуть бути протиставлені визнанням використання добросовісним». У контексті третього фактора, важливим є те, що, по-перше, задовольнити пошуковий запит без копіювання всього тексту книги неможливо; по-друге, пошук дозволяє отримати інформацію про книгу, але не її текст, причому численними експертизами визначено, що використання уривків з Google Books дає змогу зрозуміти не більше 16% всього твору. Наступним за важливістю після фактору перевтілення є саме четвертий. У справі Campbell Верховний Суд роз’яснював, що навіть перетворююча мета може завдавати шкоди автору, якщо вона супроводжується розкриттям істотно значної частини оригінального твору, тобто створює доступний публіці конкуруючий замінник. Як було вказано раніше, в проекті Google Books цього не відбувається. Важливий момент – зниження продажів, навіть якщо це і відбудеться, це стосується в основному інтересів, не захищених копірайтом – інформація з книги може знадобитися для перевірки історичного факту. Уривка тут більш ніж достатньо, немає необхідності купувати або знаходити саму книгу. Таким чином, уривок задовольнив потребу в знанні певних фактів, на які авторське право не поширюється. Якщо дослідник був зацікавлений в охоронюваних аспектах твору (в особливостях авторського творчого стилю), то через специфіку роботи сервісу, коли підбір потрібних уривків роз’єднаний і неповний, цей інтерес не можливо задовольнити.
Отже, закладена в доктрині “Fair use” ідея щодо добросовісного використання, не обмеженого визначеною в законодавстві метою, є унікальним підходом до визначення кола та змісту правомочностей автора. Не здійснюючи жорстке вичерпне регулювання обмежень авторського права, доктрина передбачає загальний підхід, який може адаптуватись до використання за будь-яких обставин, не передбачених законодавцем. Вона є надзвичайно привабливою у зв’язку з гнучкістю такого підходу, залишається актуальною з стрімким розвитком відносин у цій сфері, забезпечуючи баланс інтересів суспільства та власника майнових прав.
Безумовно такий підхід заслуговує на увагу і може знайти своє відображення в новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Джерела
Internet Archive Responds to Senator’s Concern Over National Emergency Library.
Kyle JahnerInternet Archive Defends Massive Online ‘Emergency Library’