17 вересня 2019, 13:13

Медіація в ОАЕ та правила застосування альтернативних способів вирішення спорів

Опубліковано в №38-39 (692-693)

Світлана Cергєєва
Світлана Cергєєва «Юридичне бюро Сергєєвих» партнер, адвокат

«Унція медіації варта фунту арбітражу і тонни судових розглядів!»


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Джозеф Гринбаум 

В ОАЕ з кожним роком зростає популярність застосування альтернативних видів вирішення спорів (англ. — ADR — alternative dispute resolution). При цьому особливу роль та визнання отримала медіація.

Правила судів Дубайського міжнародного фінансового центру (RDC)

Дубайський міжнародний фінансовий центр (DIFC), затвердивши власні Правила судів Дубайського міжнародного фінансового центру (RDC) (далі — Правила), у ч. 27 цих Правил визначив процедуру альтернативного вирішення суперечок, яка має такий зміст: «27.1 Підкреслюючи свою першорядну роль у процесі розгляду цивільних і комерційних справ, Суд закликає сторони розглянути можливість використання альтернативного вирішення спорів (наприклад, медіація та примирення, але не обмежуючись ними) як альтернативний метод вирішення спорів або окремих питань».

Окрім того, гл. 27.2 Правил встановлює переваги альтернативного вирішення спорів. У ст. 27.3 Правил йдеться про те, що у відповідних випадках судді запрошують сторони спору і можуть запропонувати розглянути питання про можливість вирішення спору шляхом альтернативного методу вирішення спору.

Арбітражний центр DIFC-LCIA також передбачає медіацію відповідно до положень закону. Ч. 53 Правил судів Дубайського міжнародного фінансового центру стосується Трибуналу з дрібних претензій і встановлює положення для врегулювання суперечок між сторонами.

Процедури примирення відповідно до федеральних законів ОАЕ

В ОАЕ немає профільного закону, що регулює процес медіації. Однак відповідно до Федерального закону №16 від 2009 р., був створений Центр мирного врегулювання суперечок. Згідно зі ст. 3 Закону, Центр був заснований з метою врегулювання спорів, що виникають між сторонами. Основні положення зазначеного Закону:

  • Ст. 4 «Центр несе відповідальність за розгляд суперечок, щодо яких було винесене рішення про врегулювання, незалежно від їх значення або характеру (виключаючи термінові та своєчасні накази й справи, в яких уряд є однією зі сторін, справи, які не підпадають під юрисдикцію судів, а також справи, які зареєстровані в судах до дати набрання чинності цим законом)».
  • Ст. 12 «Якщо примирення між сторонами спору було досягнуте, то це повинно бути внесено в угоду про примирення, яка буде підписана обома сторонами спору і затверджена компетентним суддею. Така угода матиме силу виконавчого документа».

Як правило, до Центру передаються позови на суму 50 тис. дирхамів або менше, позови щодо майна, яке перебуває у спільній власності, а також позови, в яких будь-який банк є стороною спору. Щодо процедури, то одна сторона надає запит і сторонам призначають слухання (разом з їхніми представниками) для обговорення спору. Сторони також можуть прийняти спільне рішення про передачу спору до Центру. Після слухання Центр видає повідомлення про врегулювання або передає справу до відповідного суду.

Мирне врегулювання у справах щодо працевлаштування

У Дубаї всі працівники за межами вільних зон повинні зареєструвати свої трудові договори в Міністерстві праці. У разі виникнення спору, для того щоб будь-яка зі сторін подала позов, вони повинні спочатку подати скаргу до Міністерства праці, яке потім зажадає від сторін провести процедуру мирного врегулювання. Процес мирного врегулювання повинен складатися з 3‑х зустрічей між сторонами (без представників) та інспектором Міністерства праці. Рівень успішності цієї попередньої стадії останнім часом значно підвищився.

Комітети з примирення та врегулювання при судах

Федеральний Закон №26 «Про створення Комітетів з примирення та врегулювання при Федеральних судах» був прийнятий у 1999 р., згодом до нього були внесені поправки. Як випливає з назви, відповідно до положень Закону, були створені Комітети з примирення та врегулювання в усіх федеральних судах (Шарджа, Аджман, Умм Аль Кувейн, Фуджейра). Суди Абу-Дабі, як і раніше, застосовують Закон №26, незважаючи на відмову від федеральної судової системи у 2007 р.

Комітети з примирення та врегулювання, що входять до складу судів, несуть відповідальність за сприяння вирішенню цивільних, комерційних і трудових спорів. Суди не розглядатимуть справу, якщо сторони спочатку не передали спір у Комітети з примирення та врегулювання. Як правило, сторони мають надіслати повідомлення щонайменше за 7 днів. Закон передбачає, що у Комітетів з примирення і врегулювання та сторін буде 30 днів для досягнення врегулювання. Якщо врегулювання було досягнуте, про це вказується в судовому документі. Слід зазначити, що врегулювання розглядається як виконавчий лист, а отже, у разі невиконання зобов'язань однієї зі сторін врегулювання може бути безпосередньо застосоване без попереднього отримання рішення.

Також варто зауважити, що крім проведення врегулювання за вказівкою судового органу, під час укладення договорів сторони можуть включати пункт, який прямо передбачає альтернативну систему вирішення спорів. У цьому пункті може бути зазначена медіація, арбітраж або будь-яка інша форма врегулювання.

Висновок

Концепція застосування ADR отримала широке визнання в ОАЕ, а також у всьому світі. Хоча в ОАЕ не існує профільного закону, який регулює медіацію як спосіб альтернативного вирішення спорів, рекомендується, щоб сторони вдавалися до цієї форми врегулювання спорів, оскільки вона є високоефективною з позиції витрат і перебуває під контролем сторін.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати