Національне агентство з питань запобігання корупції 31.08.2021 р. видало Наказ №553/21 «Про затвердження Порядку проведення контролю щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрований у Мін’юсті 14.09.2021 р. за №1208/36830.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вказаний порядок суттєво змінює підхід до перевірки декларацій, який існував від запровадження електронного декларування. На мою думку, зазначений наказ суперечить законодавству та запроваджує неефективну процедуру перевірки декларацій. Водночас НАЗК фактично створює додаткові важелі впливу на суб’єктів декларування та членів їхніх сімей, ймовірно, з метою штучного збільшення кількості виявлених «порушень» та показників ефективності своєї роботи.
Що змінилося та що каже Закон?
Контроль щодо правильності та повноти заповнення декларацій здійснювався автоматизовано під час заповнення декларацій та мав на меті допомогти декларантові не допустити помилок. Наприклад, не пропустити якісь обов’язкові поля в декларації чи вказати неправильні символи. Якщо декларант допускав такі помилки чи описки, система не дозволяла подати декларацію до їх виправлення, визначаючи це як помилки.
До того ж система автоматично «підтягувала» відображені відомості у попередніх деклараціях, в тому числі щодо рухомого і нерухомого майна, у разі обрання функції «Створити нову декларацію на основі цієї». Цей контроль визначав «червоні маркери/поля» для декларанта з метою уникнення неточностей. Такий автоматизований контроль фактично сприяв якісному та повному заповненню декларацій, уникненню непотрібних бюрократичних процедур у майбутньому (наприклад, під час підготовки та надання пояснень НАЗК).
Існування такого функціоналу на порталі/системі НАЗК щонайменше сприяло суб’єктам декларування уникнути допущення формальних неточностей, які не мали жодної корупційної складової.
Основні підходи до контролю та перевірки декларацій визначені в Законі України «Про запобігання корупції». Зокрема, там йдеться про три види контролю, які НАЗК має провести щодо декларацій:
- контроль своєчасності подання;
- контроль правильності та повноти заповнення;
- логічний та арифметичний контроль.
Окрім цих трьох видів контролю Закон також передбачає повну перевірку декларацій. Така процедура є найбільш комплексною, адже в її межах перевіряється достовірність декларації та точність оцінки задекларованих активів, наявність ознак конфлікту інтересів, необґрунтованість активів та незаконного збагачення.
Проте вищевказаним порядком НАЗК штучно розділило єдиний вид контролю, визначений в законі як «контроль правильності та повноти заповнення», на два окремі:
- «контроль правильності повноти заповнення» проводитиметься автоматизовано під час заповнення декларації;
- «контроль повноти заповнення декларації» відбуватиметься після подання декларації та полягатиме у звірці декларації з іншими українськими державними реєстрами та базами даних.
У межах цього ж контролю НАЗК після етапу автоматизованої звірки через конкретних працівників вже в «ручному» режимі перевірятиме кожну виявлену невідповідність. У разі наявності ознак недостовірного декларування складатиме обґрунтований висновок до НАБУ чи іншого органу правопорядку або складатиме протокол про адміністративне правопорушення та відправлятиме його до суду.
Однак Закон України «Про запобігання корупції» не передбачає жодного «контролю повноти заповнення декларацій». НАЗК штучно розділило один цілісний вид контролю на два всупереч вимогам чинного законодавства. Це створює першу проблему формальної невідповідності нового порядку приписам вказаного Закону.
Окрім того, цю процедури НАЗК намагається завуалювати та об’єднати з іншою, визначеною в Законі, а саме моніторинг способу життя суб’єктів декларування, покликану виявити невідповідності між задекларованим та реальним способом життя декларанта. Проте Закон надає лише загальне визначення поняття «моніторинг способу життя» і не встановлює процедури його проведення. Порядок здійснення моніторингу, відповідно до Закону, має встановлювати саме НАЗК. Однак такий порядок наразі не встановлений та не існує.
Отже, сьогодні у пріоритеті НАЗК у цій процедурі буде пошук розбіжностей з невизначеним переліком державних реєстрів. До того ж така перевірка відбуватиметься без встановлених правил, що призведе до свавільного використання наданих повноважень та створення тиску на окремих суб’єктів декларування (визначених НАЗК в «ручному» режимі). Наприклад, фахівці НАЗК зможуть направляти запити до інших осіб щодо обов’язкового надання інформації, в тому числі з обмеженим доступом.
Такі дії фактично суперечать Закону і Конституції, незважаючи на те, що НАЗК обрало формально різні назви для предмета аналізу, контролю чи перевірки. Адже згідно із Законом, саме повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей. Відповідно, достовірність задекларованих відомостей має перевірятися саме в межах повної перевірки декларацій. Натомість НАЗК, формально перейменувавши перевірку достовірності на перевірку «повноти заповнення» декларації, фактично почало дублювати ці процедури.
На нашу думку, в такому випадку відбуватиметься втручання в особисте та сімейне життя декларанта, порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання в особисте життя не може відбуватися свавільно та в майбутньому потенційно призведе до оскарження таких дій в судах.
Які є ризики?
Насамперед, із запровадженням такого підходу НАЗК хоче виявляти арифметично більшу кількість випадків умисного недекларування та «перевірити більше декларацій». Новою процедурою НАЗК невиправдано надає пріоритет виявленню найпростіших випадків недекларування активів перед роботою над виявленням необґрунтованого збільшення активів службовців чи виявлення у них конфліктів інтересів (саме такий пріоритет визначався під час впровадження в Україні системи електронного декларування). Риторичним є питання про те, що матиме більший вплив на стан корупції в Україні – виявлення посадовців, які не задекларували вказаний у реєстрі актив, чи тих, які необґрунтовано збагатилися на своїй посаді та приховали такі активи через складніші кроки.
З прийняттям зазначеного Порядку стрімко зросла ймовірність потрапити під «пильне око» фахівців НАЗК, а надалі – представників правоохоронних органів, а також близького знайомства з реаліями судової системи України. Адже навіть незначні помилки та неточності у поданій декларації можуть призвести до вкрай негативних наслідків для декларанта і членів його сім’ї.
Перевірки можуть вважатися «швидкими», оскільки їх проводитимуть протягом 35 робочих днів (на відміну від 120 календарних днів для повних перевірок). Варто звернути увагу, що НАЗК передбачило алгоритм дій під час виявлення ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів у межах таких перевірок. Проте залишається тільки здогадуватися, яким чином такі ознаки можуть бути виявлені, якщо вони не є предметом цієї процедури.
Отже, нова процедура – це чергова спроба НАЗК спростити собі життя шляхом уникнення окремих процедурних питань, спроба уникнути відповідальності в майбутньому та перекласти тягар доказування невинуватості безпосередньо на суб’єкта декларування. Потрапити під таку «швидку» перевірку НАЗК може кожен, оскільки проста описка, технічна помилка чи розрахунок на функціонал системи (автоматичне виявлення помилок, «підтягування відомостей» з попередніх декларацій) під час заповнення декларації може призвести до потрапляння в категорію «ризикових»…
Що робити?
На нашу думку, такий підхід НАЗК щодо розділення «контролю правильності та повноти заповнення декларацій» на різні процедури є щонайменше нерелевантним та не узгоджуються ні формально, ні сутнісно з положеннями Закону України «Про запобігання корупції». Тому у разі застосування такого підходу до суб’єкта декларування цілком обґрунтованим і найбільш очевидним є ініціювання скасування процедури, результатів та прийнятих рішень уповноважених осіб НАЗК у суді.
Належний правовий (юридичний) супровід такої процедури, застосованої до декларанта агентством, сприятиме формуванню переконливих доказів протиправності дій представників НАЗК та значною мірою допоможе у вирішенні цієї ситуації на користь суб’єкта декларування або взагалі дозволить уникнути небажаних для клієнта бюрократичних процедур. Команда ESQUIRES вже супроводжує справи такої категорії. Наш алгоритм дій спрямований, насамперед, на уникнення негативних наслідків для клієнта, безпідставного обвинувачення у корупційних правопорушеннях та, як наслідок, ризиків потрапляння до Реєстру корупціонерів.