Останнім часом ажіотаж навколо криптовалют, що використовують технологію блокчейн (Bitcoin, Litecoin, Ethereum, Peercoin, Dogecoin, Aitibicoin), набирає обертів. Україна, за інформацією від Bitcoin Foundation Ukraine, ще з 2014 р. входить до списку ТОП-10 країн світу за кількістю користувачів біткоїнів. Починаючи з 19.12.2016 р. українська біржа стала першою у світі, яка розпочала торги деривативами на криптовалюту. На сьогодні криптовалюта – це не просто альтернативний платіжний метод, а й об’єкт інвестування. Національне агентство із запобігання та протидії корупції інформує, що загальна сума криптовалюти лише у держслужбовців України сягає майже 40 тис. одиниць, що еквівалентно 2,5 млрд грн.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незважаючи на ажіотаж навколо криптовалют, в Україні дотепер відсутнє нормативне регулювання правового статусу криптовалюти та криптовалютних трансакцій. Дилема полягає у визначенні на законодавчому рівні поняття «криптовалюти» як платіжного засобу (грошової одиниці) чи товару (активу)? Також постає питання щодо оподаткування операцій з криптовалютою.
«Зараз ключовий аспект – це все ж таки оподаткування (якими податками та як саме оподатковувати обіг біткоїна). Найбільша проблема полягає у тому, як обчислювати ПДВ», - Ерік Наймен, фінансовий аналітик, партнер інвесткомпанії Capital Times.
Приміром, якщо законодавець закріпить за криптовалютою статус активу (товару), операції з купівлі-продажу, криптовалюти оподатковуватимуться податком на додану вартість (далі – ПДВ), що хоча й негативно сприйме бізнес-середовище, однак принесе додаткові надходження до бюджету. Якщо ж правовий статус криптовалюти буде визначений на рівні платіжного засобу (валюти), то у бізнесу не буде обов’язку сплачувати ПДВ з операцій купівлі-продажу криптовалюти.
Закордонний досвід оподаткування обігу криптовалюти
На сьогодні жодна міжнародна організація не затвердила загальних підходів ні до оподаткування обігу криптовалюти, ні до визначення її правового статусу. Кожна юрисдикція має свої окремі правила оподаткування обігу криптовалюти. Цікавим є досвід тих юрисдикцій, які визнали криптовалюту платіжним засобом або фінансовим активом та не оподатковують ПДВ.
Зокрема, донедавна продаж криптовалюти в Японії оподатковувався податком на споживання (Consumption Tax) – японський аналог нашого ПДВ. Тобто у разі продажу криптовалюти продавець повинен був сплачувати податкове зобов’язання з ПДВ за ставкою 8% від вартості проданої криптовалюти. Однак 27.03.2017 р. японський уряд провів податкову реформу, якою наділив криптовалюту правовим статусом платіжного засобу, а не відніс до товарів, звільнивши операції з продажу криптовалюти від оподаткування ПДВ. Ці зміни набули чинності 01.07.2017 р.
Цікавим є досвід Швейцарії. Починаючи з 2013 р. Федеральна податкова адміністрація Швейцарії не розглядає операції з продажу криптовалюти як операції з постачання товарів/послуг, тому вони звільнені від оподаткування ПДВ. Водночас Федеральна податкова адміністрація Швейцарії стверджує, що криптовалюта є звичайним платіжним засобом, тому операції з обміну криптовалюти (шляхом продажу) на швейцарські франки повинні розглядатися за аналогією до операцій з обміну євро (шляхом продажу) на швейцарські франки. Таким чином, криптовалюті було надано правовий статус іноземної валюти, а отже, у розумінні швейцарського законодавства вона не є товаром та не може бути об’єктом оподаткування ПДВ.
Подібним шляхом рухається Фінляндія. Фінська центральна рада з питань податків (Finnish central board of taxes) у рішенні №034/2014 від 20.08.2014 р. дійшла висновку, що криптовалюта повинна розглядатися як платіжний засіб, а тому операції з продажу останньої звільняються від оподаткування ПДВ, згідно з п. 1(d)(е) ст.135 Директиви Ради ЄС 2006/112 «Про спільну систему податку на додану вартість» (далі – Директива).
Європейський суд справедливості (далі – ЄСС) своїм рішенням від 22.10.2015 р. у справі «Хедквіст проти Швеції» підтримав вищезазначені підходи щодо оподаткування ПДВ операцій з продажу криптовалюти. Таким чином, застосовуючи п. 1(d)(е) ст. 135 Директиви, ЄСС зазначив, що операції з продажу біткоїнів та інших віртуальних валют (криптовалют) на території ЄС не повинні оподатковуватися ПДВ, оскільки віртуальні валюти прирівнюються до традиційних валют в цілях оподаткування.
Зазначене рішення має значний вплив на формування країнами-членами ЄС своєї податкової політики стосовно криптовалют. Зокрема, 06.11.2017 р. міністр фінансів Норвегії пані Сів Йенсен відправила листа Державній податковій інспекції Норвегії, в якому просила переглянути податкову політику щодо оподаткування ПДВ операцій з криптовалютою, враховуючи практики ЄСС. Наступного дня Державна податкова інспекція Норвегії, враховуючи практику ЄСС, звільнила операції з криптовалютою від оподаткування ПДВ.
«Неузгодженість податкового законодавства Норвегії з практикою ЄСС породжувала невизначеність щодо податкового режиму біткоїна. Мені дуже приємно, що зараз є роз'яснення з цього питання. Це гарантує рівне ставлення та прогнозування», - Міністр фінансів Норвегії пані Сів Йенсен.
Донедавна в Норвегії для цілей оподаткування криптовалюта розглядалася виключно як актив (товар), а не платіжний засіб, тому операції з нею підлягали оподаткуванню ПДВ за ставкою 25%.
Українські реалії
На момент написання цієї статті ні Національний банк України (далі – НБУ), ні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) не надали чіткого визначення правовому статусу криптовалюти (валюта чи товар), а проекти Закону «Про обіг криптовалюти в Україні» від 06.10.2017 р. та Закону «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» від 10.10.2017 р. наразі ще не прийняті.
Водночас НБУ у Роз’ясненні від 10.11.2014 р. наголосив, що гривня як грошова одиниця є єдиним законним платіжним засобом на території України, а криптовалюта не має забезпечення реальною вартістю, тому розглядається НБУ як грошовий сурогат, що не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства.
«Ми можемо сказати, що це точно не валюта, оскільки немає центрального емітента. Ми не можемо визнати це платіжним засобом», - О. Чурій, заступник голови НБУ.
Натомість Головне управління ДФС України у Харківській області надало індивідуальну податкову консультацію №5226/10/20-40-14-11-11 від 09.09.2016 р. (далі – ІПК), в якій зазначило, що операції з криптовалютами оподатковуються ПДВ. Де-факто, контролюючий орган підтримав позицію НБУ, визнавши, що криптовалюта не може бути платіжним засобом, є товаром (активом), тому створює об’єкт оподаткування ПДВ.
Проте судова практика пішла іншим шляхом. Так, вищенаведена ІПК була скасована Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 р. у справі №820/5120/16. Аналізуючи вже згадуване нами рішення ЄСС у справі «Хедквіст проти Швеції», суд першої інстанції дійшов висновку, що операції з обміну традиційних валют на біткоїни (шляхом продажу біткоїнів) повинні бути звільненими від ПДВ, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій обміну валют, банкнот і монет. Окрім цього, суд першої інстанції відзначив, що ЄСС прирівнює віртуальні валюти (криптовалюти) до традиційних валют для цілей оподаткування.
Нещодавно, 30.10.2017 р., до Верховної ради України був поданий Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні)», ч. 3 якого передбачається доповнити п. 196.1. ст. 196 ПК України спеціальним підпунктом, який звільняв би від оподаткування ПДВ операцій з криптовалютою та видобування (майнінгу) криптовалюти.
Проте питання правового статусу криптовалюти залишається відкритим. Наразі до парламенту подано два профільних законопроекти «Про обіг криптовалюти в Україні» від 06.10.2017 р. та «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» від 10.10.2017 р.
Зокрема, законопроектом «Про обіг криптовалюти в Україні» передбачено, що криптовалюта – це програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності. У ст. 7 проекту зазначено, що до криптовалютних трансакцій застосовуються загальні положення про договір міни. Отже, у разі прийняття такого законопроекту угоди з купівлі-продажу товарів/послуг за криптовалюту вважатимуться угодами міни. Згідно зі ст. 715 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), предметом договору міни можуть бути виключно товари або послуги. Тому вбачається, що цим законопроектом законодавець прирівнює правовий статус криптовалюти до товару (активу). Таким чином, поставка криптовалюти за договорами міни створюватиме об’єкт оподаткування ПДВ, якщо відповідні винятки не будуть передбачені податковим законодавством.
Дещо подібної позиції дотримуються в США. Інструкцією щодо віртуальних валют, затвердженою Службою внутрішніх доходів США від 25.03.2014 р., встановлено, що віртуальна валюта (криптовалюта) розглядається як власність (актив) для цілей оподаткування федеральними податками, а угоди з купівлі-продажу товарів/послуг за криптовалюту вважаються бартерними угодами. Однак, на відміну від України, в США відсутній такий податок як ПДВ, тому питання оподаткування ПДВ операцій з продажу криптовалюти у США не стоїть.
Варто зазначити, що голова Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалко подав законопроект «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні», яким пропонується надати криптовалюті правовий статус фінансового активу для цілей правового регулювання.
«Немає сенсу винаходити велосипед та вигадувати для нього якісь новітні правила. Найбільш дієвою є модель пристосування криптовалют до вже наявного законодавства. Саме тому пропонуємо визнати криптовалюти фінансовим активом», - С. Рибалко, голова Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності.
Ситуацію загострює той факт, що станом на сьогодні абсолютна більшість операцій з криптовалютою здійснюється анонімно за допомогою мережі Інтернет. Емісія криптовалют не регулюється та не залежить від жодного приватного, державного або центрального банку.
Висновки для бізнесу
Наразі, попри позитивну практику ЄСС та національних судів, позиція ДФС України стосовно оподаткування ПДВ операцій з криптовалютами залишається незрозумілою. Безперечно, бізнес-спільнота очікує прийняття законів, які звільняли б операції з криптовалютами від оподаткування ПДВ та врегульовували їхній правовий статус. Однак до моменту прийняття такого законодавства бізнес не захищений від безпідставних донарахувань контролюючими органами ПДВ на операції з криптовалютою та може використовувати її лише на свій страх і ризик. Отже, використовуючи криптовалюту, бізнесу необхідно бути готовим до захисту своєї правоти в суді.