12 серпня 2022, 15:55

Грантування бізнесу під час війни: яку фінансову допомогу можна отримати від держави на розвиток власної справи?

Марина Кахнова
Марина Кахнова «ILF, ЮФ» юристка

За даними опитування, проведеного у липні 2022 року, 28% власників та СЕО українських бізнесів повідомили про призупинення діяльності (порівнюючи із довоєнним періодом), ще 25% – працюють, але не на повну потужність. Основні причини, що заважають відновлювати та розвивати бізнес під час війни: відсутність достатньої кількості клієнтів, капіталу, непрогнозованість ситуації в Україні, зруйнованість ланцюгів постачання тощо.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Примітно, що однією із перешкод, на думку представників українського бізнесу, також є відсутність необхідної підтримки на рівні держави. Водночас попри шалене навантаження на бюджет (середньомісячні витрати уряду, який має справлятися з війною, за останніми розрахунками, складають десь $5-6 млрд на місяць) наша держава відкрила «вікно можливостей» для зміцнення українського бізнесу та стимулювання підприємницької активності, анонсувавши старт декількох грантових конкурсів. Таким чином, наразі українські підприємці мають змогу отримати кошти від держави на розвиток власної справи.

Ми детально розібрались, які програми грантів нині доступні для розвитку бізнесу, які умови необхідно виконати, аби взяти участь у грантовому конкурсі, які зобов’язання виникають перед державою в осіб, які отримали кошти з державного бюджету. Відповіді на ці і не тільки питання – далі у нашому огляді.

Як працює грантування та чому це вигідно не лише бізнесу, але й державі?

Традиційно процес грантування відбувається наступним чином. Суб’єкт А. (це може бути держава, іноземна/вітчизняна благодійна організація тощо) передає певну суму коштів (матеріально-технічні засоби) безоплатно, на безповоротній основі Суб’єкту Б. (як варіант, ним може бути фізична особа-підприємець, юридична особа – грантоотримувач) задля досягнення відповідних цілей (до прикладу, реалізація проєкту будівництва модульного житла для внутрішньо переміщених осіб). При цьому важливо розуміти, що грант це не виграш в лотереї і не подарунок, адже за його цільовим використанням здійснюється пильний контроль з боку Суб’єкта А.

Тобто в тому випадку, якщо отримувач гранту використовує кошти не для реалізації задекларованих цілей проєкту (будівництва модульного житла), а власних цілей, то для нього, з високою імовірністю, настають певні негативні наслідки (наприклад, повернення суми отриманого гранту у повному обсязі). Також потрібно пам’ятати про те, що гранти розподіляються на конкурсній основі, тобто фінансові (матеріально-технічні) ресурси отримає лише той, хто виконає усі умови грантового конкурсу та запропонує кращий проєкт (з точки зору розробки грантової заяви, наявності чіткого покрокового плану втілення ідеї проєкту, його кількісних та якісних показників тощо).

Наразі грантова допомога від України на розвиток бізнесу здійснюється за наведеним вище принципом. При цьому у «виграші» залишаються не тільки українські підприємці (які мають змогу на грантові кошти започаткувати власний бізнес, розширити власне виробництво, створити нові напрями бізнесу тошо), але й держава загалом, адже:

● За допомогою грантування стимулюється економіка, наповнюється державний бюджет. Тобто, з одного боку, держава виділяє мільярди гривень на впровадження грантових програм, спрямованих на підтримку бізнесу під час війни. Проте, з іншого боку, у грантоодержувачів (у разі перемоги у грантовому конкурсі) виникають перед державою обов’язки, в тому числі щодо сплати податків протягом певного періоду (тобто фактично відбувається повернення наданих грантових коштів до державного бюджету у вигляді податків).

● Надання грантової допомоги дозволяє виконувати соціальну функцію держави та створювати робочі місця.

● Проведення грантових конкурсів сприяє розвитку пріоритетних галузей національної економіки під час війни. Через тимчасову окупацію південних територій України наші громадяни вже відчули на собі обмежену пропозицію ранніх овочів та фруктів (разом із завищеними цінами). Саме тому наша  держава зацікавлена передусім у створенні умов для дозрівання цих культур у Центральній, Західній, Північній Україні, створенні українських тепличних господарств, садів тощо. Таким чином, наразі запроваджено грантові програми, спрямовані на підтримку агросектору, наприклад, «Грант на сад», «Грант на теплицю» (більш детально про них йтиметься далі в нашому аналізі).

Різноманіття грантових конкурсів для українських підприємців під час війни

Якщо говорити про доступні державні грантові програми, які були запроваджені цього літа урядом, то участь в них дає можливість кожному (хто має бажання, навички та план) запустити власну справу або ж розширити вже існуючий бізнес після перемоги у грантовому конкурсі та отримання коштів від держави. Як приклад можна навести наступні:

● Мінігрант на власну справу – ця програма передбачає надання коштів у діапазоні від 50 000 до 250 000 гривень (точний розмір суми залежить передусім від запиту отримувача та кількості створених ним робочих місць) майбутнім підприємцям (фізичним особам), які мають на меті створити власний бізнес, або діючим фізичним особам – підприємцям/юридичним особам, які вже займаються підприємництвом, але бажають, до прикладу, розширити виробничі масштаби. При цьому не важливо, який саме бізнес ви маєте або бажаєте створити: це може бути пекарня, ательє з пошиву одягу, кафе і т.д. Важливо, аби ви здійснювали діяльність в межах чинного законодавства та відповідали критеріям, що визначені в пункті 8 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (приміром, не провадили діяльність на тимчасово окупованій території, не мали заборгованості перед бюджетом та деякі інші). Цей мінігрант надається для покриття чітко визначеного переліку витрат, наприклад, придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, закупівля сировини та матеріалів, орендна плата за нежитлове приміщення тощо.

● Державне фінансування закладки саду – передбачається, що переможець цієї грантової програми може отримати суму від 140 000 до 400 000 гривень за 1 гектар насаджень. Сума за 1 гектар варіюється в залежності від найменування культури, яку ви будете висаджувати. Наприклад, 140 000 тисяч гривень держава платить за висадження 1 гектара вишневого саду та 400 000 тисяч – за висадження 1 гектара яблуневого саду. При цьому фінансова допомога від держави не може бути більше ніж 70% вартості проєкту висадки насаджень. Таким чином, в даній грантовій програмі відбувається співфінансування (70% дає держава і не менше 30% має надати отримувач гранту, це можуть бути як власні, так і кредитні кошти). Отримати грант можуть юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність у сфері вирощування сільськогосподарських культур на землях, що належать особі на праві власності або перебувають  у користуванні не менше 7 років. Витратити грантові кошти можна на оплату будь-яких рахунків на реалізацію проєкту.

● Грант для створення або розвитку тепличного господарства – в рамках такої програми ви маєте змогу отримати грант до 7 мільйонів гривень (за умови, якщо ваша заявка потрапить у першу 1000 заявок, для всіх наступних заявок – 5 мільйонів гривень) на будівництво модульної теплиці орієнтовною площею 2 гектари, але не більше 70 % вартості проєкту. Тобто тут так само відбуватиметься співфінансування (70% дає держава і не менше 30% має надати отримувач гранту). Отримати грант можуть юридичні особи та фізичні особи- – підприємці, які провадять діяльність у сфері вирощування сільськогосподарських культур на землях, що належать особі на праві власності або перебувають у користуванні не менше 7 років. Витратити грантові кошти можна на оплату будь-яких рахунків на реалізацію вашого проєкту.

● Грант на створення або розвиток переробних підприємств. Переможець цієї грантової програми може отримати суму, яка не перевищує 8 мільйонів гривень, для створення нових переробних підприємств або збільшення потужностей вже існуючих виробництв (до прикладу, підприємства з металообробки, переробки продуктів харчування та ін). При цьому, як і в попередніх двох прикладах, надання коштів грантоотримувачу здійснюється за принципом співфінансування. Отримати грант можуть майбутні підприємці (фізичні особи), юридичні особи та діючі фізичні особи –підприємці (при цьому мають бути дотримані вимоги, що визначені п.8 Порядку надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств. Витратити грантові кошти можна на придбання основних засобів виробництва (верстати, технологічне обладнання), введення їх в експлуатацію, включаючи програмне забезпечення.

● Грант на реалізацію стартапу, у тому числі в сфері ІТ. Найбільш креативні стартапери (фізичні особи – підприємці, юридичні особи, які відповідають умовам, що визначені  в абзацах 7–12 п. 7 Порядку, що затверджений Постановою КМУ від 24.06.2022 № 736) та ті, хто переможуть у грантовому конкурсі, мають змогу отримати 25 000 доларів США на стартап, що перебуває у фазі розвитку, коли продукт (до прикладу, застосунок, комп’ютерна програма) ще в розробці та поки що не вийшов на споживчий ринок та 50 000 доларів США в гривневому еквіваленті на стартап, коли продукт вийшов на споживчий ринок. Витратити отримані кошти можна так само виключно за цільовим призначенням (на заробітну плату, консультаційні послуги, маркетинг та ін).

Чи справді так легко отримати кошти з державного бюджету? Що треба пам’ятати під час використання грантових коштів

Як бачимо, у дієвців (ініціативних та креативних підприємців), які бажають підтримувати українську економіку, сплачувати податки в державний бюджет, створювати робочі місця, розвивати та просувати власну справу, є можливість отримати досить великі суми від держави на розвиток власного бізнесу, водночас участь у грантовому конкурсі (а також перемога) не є такою легкою, як здається на перший погляд. Це пояснюється передусім наступним:

● Перший етап конкурсного відбору всіх грантових програм, спрямованих на розвиток бізнесу, передбачає подання учасником відповідного пакета документів: заява на отримання гранту та додаткові документи (в залежності від грантової програми це може бути бізнес-план, проєкт висадки насаджень, кошторисна документація, презентація стартапу та ін). Заява на отримання гранту (разом із додатковими документами) подається через Портал «Дія», де зазначається, що подання заяви займає до 20 хвилин (тобто ніби все просто). Водночас, як вже було зауважено, грантові кошти отримують лише кращі проєкти. Тобто для перемоги у конкурсі важливо, аби заявка на отримання гранту, бізнес-план та ін. додаткові документи складались відповідно до методики експертного оцінювання, а також, аби ідея проєкту була креативною, реальною для втілення та конкурентною.

Для початківців, які тільки бажають відкрити власну справу, заповнення заяви для отримання гранту може виявитись складним (заява досить велика за обсягом та подекуди для зазначення відповідних відомостей необхідно робити розрахунки). До того ж самостійне складання інших додаткових документів, на кшталт кошторисної документації, бізнес-плану, пересічним громадянином взагалі не вбачається можливим. Таким чином, учасники грантового конкурсу, швидше за все (задля отримання дієвого результату), витрачатимуть додаткові ресурси для залучення спеціалістів із складання грантових заяв, а також підрядників, які спеціалізуються на розробці бізнес-планів, кошторисної документації тощо.

● Надання грантових коштів на безповоротній основі є досить відносним, оскільки майже у всіх грантових програмах передбачено, що у грантоотримувача виникають певні зобов’язання перед державою. Наприклад, у п. 16 Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства передбачено обов’язок за підсумками проєкту будівництва модульної теплиці зі створення робочих місць (щонайменше 40), а також провадження підприємницької діяльності після закінчення будівництва протягом не менше трьох років та сплата протягом цього періоду податків і зборів. У випадку, якщо грантоодержувач не виконує ці обов’язки, то для нього настають негативні наслідки: він повинен повернути різницю між фактично використаними бюджетними коштами та фактично сплаченими податками та зборами внаслідок реалізації проєкту будівництва модульної теплиці до державного бюджету. Таким чином, перед поданням заяви на отримання гранту учасникам слід заздалегідь детально вивчити нормативні акти, які регулюють порядок надання грантових коштів, задля визначення можливості/неможливості виконання отримувачем гранта обов’язків перед державою.

● Використання грантових коштів за цільовим призначенням перебуває під контролем уповноважених органів (органи різняться в залежності від грантової програми). Наприклад, Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу передбачено, що мікрогрант надається виключно у безготівковій формі, на спеціальний рахунок грантоодержувача, що відкритий в уповноваженому банку (АТ «Ощадбанк»). Таким чином, використати кошти не за цільовим призначенням не вдасться, оскільки банк контролює використання коштів одержувачем. У разі нецільового використання коштів так само наставатимуть негативні наслідки  у вигляді повернення грантових коштів (такі наслідки прописуються у договорі про надання мінігранту, що підписується отримувачем).

Зробимо наступні висновки:

  1. Учасникам грантових програм, які прагнуть отримати стартовий капітал для відкриття своєї справи або розвитку нових потужностей виробництва, слід відповідально поставитись до підготовки необхідної документації для участі у конкурсі, а також ретельно вивчити нормативну базу, що стосується тієї чи іншої грантової програми задля попереднього визначення можливості/неможливості виконання обов’язків перед державою, що виникають після одержання грантових коштів.
  2. Грантування бізнесу вигідне для підприємців, які прагнуть розвивати свою справу та продовжувати її у післявоєнний період. Так само це вигідно для держави, яка наповнює за рахунок сплачених грантоодержувачами податків державний бюджет та сприяє створенню нових робочих місць (що є вкрай необхідним для стимулювання економіки країни, що воює).
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати