Нещодавно на сайті Держгеокадастру з’явилася інформація про те, що між ним та ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України укладено Договір про забезпечення функціонування системи електронних земельних торгів на платформі OpenMarket з використанням технології Blockchain.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Більш того, на ресурсі OpenMarket уже виставлено ряд лотів – права оренди на земельні ділянки державної власності с/г призначення, розпоряджається якими Держгеокадастр.
Нормативно-правовим фундаментом для цих передових впроваджень є постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 року № 688, якою затверджується порядок реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів. Насправді ініціатива – супер!
Але є одне «але». Порядок проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної та комунальної власності міститься у главі 21 - статтях 134-139 Земельного кодексу України, в яких передбачено проведення аукціону за класичним принципом – оффлайн (із фізичною присутністю в одному місці ліцитатора, учасників, їх представників, запрошених осіб і т.п.). Норми Земельного кодексу України не передбачають можливості відступити від цих процедур навіть у тестовому режимі, що легко було б виправити, додавши до кодексу застереження про це.
У 2018 році мінімум два рази вносилися зміни до Земельного кодексу України, але існуючі правила проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, які містяться у главі 21 цього кодексу, жодним чином не коригувалися.
І основна проблема навіть не в самому факті порушення ієрархії актів законодавства. Виконавча влада, заходячи у зону відповідальності влади законодавчої, створює підґрунтя нестабільності відносно результатів торгів.
Будь-яка заінтересована третя сторона або сам переможець торгів, якому більше не вигідно мати у користуванні земельну ділянку, упродовж строку позовної давності може оскаржити земельні торги як такі, що відбулися із порушенням імперативних норм, передбачених Земельним кодексом України, та вимагати визнання їх результатів недійсними. Це, в свою чергу, має наслідком реституцію (що при класичному застосуванні передбачає повернення земельної ділянки державі, але держава опиняється у програшному становищі, будучі зобов’язаною повернути переможцю торгів орендні платежі).
Таким чином, Уряду та Мінагрополітики слід вирішити існуючу і абсолютно штучно створену ними самими проблему шляхом спільної роботи з Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України по внесенню відповідних змін до Земельного кодексу України.