Що нового?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Знаковим і водночас суперечливим для великого та середнього бізнесу нормативно-правовим актом, що був прийнятий Верховною Радою України та нещодавно введений в дію, є Закон України №2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. (далі – Закон). Вказаний законодавчий акт, відповідно до перехідних положень, був введений у дію 18.12.2017 р.
Хоча на момент написання статті практика застосування зазначеного нормативно-правового акта ще не склалася, необхідним, на нашу думку, є окреслення основних особливостей нового регулювання суспільних відносин при будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні нових (або вже існуючих) об’єктів промисловості.
Так, Законом було внесено зміни у понад 40 нормативно-правових актів, серед яких і ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», та скасовано Закон України «Про екологічну експертизу».
Якщо виділяти найсуттєвіші нововведення, то, на відміну від Закону «Про екологічну експертизу», новий Закон, зокрема, передбачає:
- більш чіткий, прозорий та розширений перелік об’єктів, що підлягають відповідній оцінці впливу на довкілля (у т.ч. перелік розширився й у порівнянні зі встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 р. №808);
- встановлення (відсилаючи до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. №1010, якою затверджено Критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля) критеріїв, які дозволяють визначити відсутність необхідності проведення оцінки впливу об’єкта на довкілля;
- чітку кореляцію між класом наслідків (відповідальності) будівель і споруд та необхідністю проведення оцінки впливу об’єкта на довкілля відповідно до Закону (оскільки об’єкти не можуть бути віднесені до класу наслідків (СС1) у випадку, якщо вони передбачені частинами 2, 3 ст. 3 Закону);
- закріплення процедури громадського обговорення в процесі оцінки впливу на довкілля (не встановлюючи чітку кореляцію між прийняттям/неприйняттям думки громадськості при вирішенні питання про надання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, а також механізм впливу громадськості на прийняте уповноваженим органом рішення у випадку відповідного ігнорування пропозицій останньої) тощо.
Оцінці впливу на довкілля, зокрема, підлягають такі види планової діяльності: нафтопереробні та газопереробні заводи; теплові/атомні електростанції; поводження з відходами; видобування нафти і природного газу; сільсько-господарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель; зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах 2 та 3 цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель; вітрові парки та електростанції, що мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше; будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення; будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами; будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.
Процедура – раціонально чи ні?
Якщо коротко охарактеризувати порядок отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, то необхідно виокремити такі стадії:
1. Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Таке повідомлення здійснюється суб’єктом господарювання шляхом інформування про наміри провадити плановану діяльність уповноваженого територіального органу або уповноваженого центрального органу. У повідомленні зазначається, зокрема, інформація щодо: планованої діяльності, її характеристик, технічних альтернатив; місця провадження діяльності; соціально-економічного впливу діяльності; загальних технічних характеристик, у т.ч. параметрів планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо); сфери, джерел та видів можливого впливу на довкілля тощо. Упродовж 3 робочих днів уповноважений орган включає повідомлення про планову діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. Упродовж 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність громадськість може надати уповноваженому органу свої зауваження і пропозиції.
2. Підготовка звіту з оцінки впливу на довкілля, який включає в себе: опис планованої діяльності; опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності; опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів; опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу тощо. Суб’єкт господарювання подає звіт до уповноваженого органу, який упродовж 3 робочих днів вносить звіт до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
3. Громадське обговорення. Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та надання письмових зауважень і пропозицій. Уповноважений орган оголошує про початок громадського обговорення звіту упродовж 3 днів з дня надходження останнього. Строк громадського обговорення становить не менше 25 і не більше 35 днів.
4. Надання висновку з оцінки впливу на довкілля. Уповноважений орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності, а також визначає екологічні умови її провадження. Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання безоплатно впродовж 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення та втрачає силу через п’ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення було внесено зміни до проектної документації чи законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка здійснюється повторно.
Як вбачається із вищенаведеного, процедура отримання висновку з оцінки впливу на довкілля є досить тривалою (не беручи до уваги факт, що на практиці зазначені строки можуть бути «скориговані» не на користь пришвидшення проходження процедури в цілому).
Вплив висновку з оцінки впливу на господарську діяльність
Згідно з положеннями Закону, екологічні умови провадження планованої діяльності та Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов’язковими для виконання, причому останній враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відповідної відмови. Більш того, без отримання Висновку забороняється розпочинати провадження планованої діяльності.
Крім того, нормами Закону передбачений такий механізм контролю за здійсненням господарської діяльності, як післяпроектний моніторинг. Проведення такого моніторингу забезпечується суб’єктом господарювання у випадку:
- встановлення необхідності проведення такого моніторингу у висновку з оцінки впливу;
- якщо під час провадження господарської діяльності, щодо якої здійснювалася оцінка впливу на довкілля, виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля.
Отже, аналізуючи вищевикладене, можна прийти до висновку, що прийняття Закону є важливим та системоутворюючим елементом регулювання підприємницької діяльності, адже від успішності проходження процедури отримання висновку оцінки впливу залежатиме початок, залучення інвестицій, подальший розвиток та діяльність конкретного підприємства (бізнесу).