Сonsensus facit ius… В перекладі з латині цей вислів означає «згода творити право»: тобто сторони шляхом згоди самі створюють для себе право. Цей вислів, як жоден інший, яскраво відображає вагомість нотаріальної діяльності, в межах якої така згода сторін формулюється та оформляється в нотаріальних актах, що мають доказову силу та публічне визнання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
2014 рік минув для нотаріату України під девізом «Навчаймося й удосконалюймося». Ціла низка семінарів, конференцій, круглих столів, обговорень найнагальніших проблем та пропозицій з удосконалення законодавства України для покращення функціонування інституту нотаріату. І все це з однією метою, яка, власне кажучи, збігається з метою нотаріальної діяльності – забезпечення і захист прав і законних інтересів не лише громадян та юридичних осіб, а й держави й суспільства в цілому. Ця мета зумовлюється також і євроінтеграційним рухом України – Угода про асоціацію з ЄС підписана та ратифікована, тому законодавець має стати ще уважнішим, регламентуючи повноваження та діяльність нотарів.
Один із таких кроків був зроблений у жовтні – 6 числа відбувся перший електронний іспит для майбутніх нотаріусів. Анонсуючи цей іспит та введення системи електронного тестування для охочих стати нотаріусами, міністр юстиції України Павло Петренко на своїй сторінці в мережі Facebook написав: «Друзі, нотаріальна сфера – один із найбільших осередків корупції, який знаходиться у відомстві Мін'юсту. Так, за даними громадських організацій, для того щоб отримати свідоцтво нотаріуса, необхідно дати хабара, який обчислюється насправді фантастичними сумами – від 20 до 100 тисяч доларів. Прийшов час поставити жирну крапку на цій корупційній схемі».
Пан міністр зазначив, що електронний іспит проводитиметься за принципом зовнішнього незалежного оцінювання за участю відповідної кваліфікаційної комісії. Періодичність проведення іспитів буде збільшена з одного до чотирьох разів на рік. За його словами, раніше здобувачі складали паперові іспити, після яких претенденти мали пройти співбесіду з комісією, яка вирішувала, чи може людина стати нотаріусом. Саме на цьому етапі чиновники отримували можливість для корупційних дій. Запроваджена електронна система повністю ліквідує корупційну складову.
Позитивною чи негативною виявилась така ініціатива Міністерства юстиції, судіть самі. Але після оприлюднення результатів такого першого електронного тестування нотаріуси були шоковані. За результатами першого в історії України електронного іспиту на право займатися нотаріальною діяльністю свідоцтва нотаріусів отримали 7 здобувачів. Рішення про відмову у видачі свідоцтва прийнято стосовно 159 осіб. Втім, як часто буває в нашому житті, невдалий дебют втілення певного проекту не завжди свідчить, що сам проект є невдалим. Вважаємо, 2015 рік має показати, чи варто рухатись в такому ж напрямі надалі.
Наявність загальних принципів організації та діяльності нотаріатів різних країн дозволила утворити на міжнародному рівні спеціальну організацію нотаріату – Міжнародний союз нотаріату як неурядову організацію, завдання якої полягають у підтримці, координації та розвитку нотаріальної діяльності на міжнародному рівні. На підставі тісної співпраці між національними нотаріатами Союз має забезпечувати незалежність та високу значущість нотаріату з метою кращого захисту прав окремих осіб та суспільства в цілому. Цього року нотаріальна спільнота відзначала першу річницю приєднання нашої країни до цієї організації. Інститут теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів спільно з Відкритим міжнародним університетом розвитку людини «Україна» на цю честь організував міжнародну науково-практичну конференцію. Вітаючи учасників конференції, директор Інституту Дмитро Журавльов зазначив, що проведення цього заходу має символічний та святковий характер – це річниця вступу України до Міжнародного союзу нотаріату та 16-річчя заснування університету «Україна».
«Вважаю, що настав час показати Україні вихід нотаріусів зі статусу людей, які обслуговують державу, та набуття ними статусу нового – висококваліфікованих професіоналів, які виконують не тільки державні, а ще й суспільні функції», – зазначив у своїй доповіді к.ю.н., заслужений юрист України Олександр Лавринович.
Колишній міністр юстиції вважає, що нотаріус є найбільш кваліфікованим та професійно підкованим з представників усіх юридичних професій. Як переконаний доповідач, нотарі можуть та мають розширювати повноваження своїх органів професійного самоврядування та врегулювати діяльність державних нотаріальних контор, передавши їх у відання органів самоврядування. Також О. Лавринович висловив переконання, що нотаріуси можуть розвантажити вітчизняну судову систему, взявши на себе окремі функції, що виконують суди.
Перший президент Нотаріальної палати України Людмила Павлова цілком погодилася з тезами пана Лавриновича. Вона відзначила, про позитивні зміни, які відбулись у розвитку інституту українського нотаріату, це заслуга насамперед людей, які присутні на конференції. Але є й проблеми. І корінь цих проблем, за словами спікера, криється у нерозумінні органів державної влади, їхньому небажанні дослухатись до слів нотаріусів та сприйняти основні постулати діяльності нотаріальної спільноти. Саме через надмірне втручання органів державної влади у функціонування такого органу самоврядування нотаріусів, як Нотаріальна палата України, вона перетворилася на просту та пересічну громадську організацію, вважає Л. Павлова. Вона переконана, що до чинного Закону України «Про нотаріат» необхідно вносити зміни. Щодо правил професійної етики нотаріуса доповідач зауважила, що їх має затверджувати з’їзд нотаріусів України.
Про перспективу впровадження електронного апостилю в Україні розповів директор Інституту теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів Дмитро Журавльов. За його словами, міжнародний досвід свідчить про необхідність впровадження електронних та інформаційних технологій у нотаріальний процес України та тісно пов’язаний з ним процес надання адміністративних послуг щодо апостилювання офіційних документів (зокрема, використання електронного підпису як невід’ємного елемента електронного документа).
За словами доповідача, сьогодні 17 країн – учасниць Гаазької конвенції ведуть електронний реєстр апостилів. «Україна має всі можливості у найближчому часі реалізувати цей проект у себе і стати 18-ю країною світу, що запровадила сучасні технології електронного апостилювання офіційних документів», – зазначив пан Журавльов.
На захід також були запрошені й міжнародні експерти – президент Комісії з міжнародної нотаріальної співпраці Міжнародного союзу нотаріату Мішель Мерлотті та президент Нотаріальної палати Литви Марюс Страчкайтіс. «Юридична газета», користуючись нагодою, вирішила взяти інтерв’ю в іноземних нотаріусів та з’ясувала кілька важливих моментів, що можуть послугувати порадами для окреслення основних векторів розвитку вітчизняної системи нотаріату.
Зокрема, Мішель Мерлотті повідомив, що якщо Україна є членом Міжнародного союзу нотаріату, то це означає, що вагомих проблем з її законодавчою базою немає. «Сьогодні можна з упевненістю говорити про те, що Закон України «Про нотаріат» відповідає вимогам Міжнародного союзу. Але водночас це не означає, що на цьому треба зупинитися і не вносити в подальшому певні зміни та корективи до документів та закону в цілому, щоб він був перфектним», – додав пан Мерлотті.
Президент Нотаріальної палати Литви Марюс Страчкайтіс порадив Нотаріальній палаті, громадським організаціям та іншим об’єднанням нотаріусів більш тісно спілкуватись з парламентом, урядом, Міністерством юстиції та доносити їм свої ідеї, думки та пропозиції щодо реформування інституту нотаріату. «Звичайно, це нелегка робота. Але вважаю, що насамперед варто працювати так, щоб суспільство довіряло нотаріусам. І тоді, коли є довіра суспільства, легше довести владі, що розширення функцій нотаріусів – це справа не нотаріусів, а суспільства. І не тому, що нам, нотаріусам, від цього стане краще, а тому, що так буде легше суспільству. Для того щоб держава поклала на нотаріусів певні функції, потрібно своєю щоденною сумлінною працею доводити свою ретельність та професіоналізм», – наголосив президент Нотаріальної палати Литви.
Також нам вдалось дізнатись думку президента Нотаріальної палати України Наталії Василини про систему реформування нотаріату. Вона вважає, що основною проблемою на практиці є неузгодженість законодавчих актів, ухвалення та намагання впровадити суто популістські акти, зокрема, й щодо нотаріальної діяльності. Усі нотарі, за словами пані Василини, чекають чітких правових норм для виконання з метою забезпечення безспірності вчинюваних нотаріальних дій. Тому нотаріуси очікують насамперед приведення у відповідність між собою низки законів та нормативно-правових актів, пропозиції щодо яких було підготовлено робочою групою при Міністерстві юстиції України, створеною у березні ц.р. Серед цих пропозицій – розширення повноважень нотаріусів як державних реєстраторів, вдосконалення чинних, наповнення та створення нових електронних реєстрів (наприклад, реєстру недієздатних та обмежено дієздатних осіб для захисту їхніх прав), дієвість впровадження електронного цифрового підпису, низка пропозицій щодо процедурних питань вчинення нотаріальних дій, діловодства тощо. Важливим є й встановлення однозначності у питаннях оцінки майна, окремі моменти якого так і залишились невирішеними.
Голова експертної комісії ради Інституту теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів Катерина Чижмарь в інтерв’ю «Юридичній газеті» висловила переконання, що реформа в галузі реєстрації речових прав була однією з найуспішніших саме завдяки тому, що вторинну реєстрацію прав та їхніх обтяжень при вчиненні нотаріальних дій законодавець уповноважив здійснювати українських нотарів. Із запровадженням моделі реєстрації речових прав за участю нотаріусів та наділенням їх повноваженнями державних реєстраторів прав та їхніх обтяжень (з 1 січня 2013 року) було вирішено низку стратегічних питань державної ваги, а саме:
– отримано 7,5 тис. робочих місць державних реєстраторів без додаткових витрат з Державного бюджету України, а це щонайменше близько 300 млн грн щороку;
– питання якості надання послуг з державної реєстрації, гарантією якої були і є колосальний досвід роботи вітчизняних нотаріусів з електронними реєстрами та висока кваліфікація нотаріусів;
– питання доступності цих послуг для населення, надання їх за принципом «єдиного вікна» нотаріусами при вчиненні нотаріальних дій з нерухомим майном та одночасною, без розриву в часі, з реєстрацією прав на це майно та їхніх обтяжень;
– питання державної гарантії правильності записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень через перевірку «чистоти» і законності укладених угод, засвідчуваних нотаріусами;
– питання відповідальності за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав нотаріусами. Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійснені ним функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно;
– і, що найголовніше, вирішується проблема подолання корупції в органах державної реєстраційної служби.
Пані Чижмарь підсумувала думку: «Нотаріуси сумлінно виконують функції державних реєстраторів прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень. Кредит довіри держави щодо наданих публічних повноважень у сфері державної реєстрації вітчизняним нотаріатом відпрацьовано».
Основні проблемні питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в нотаріальній діяльності в 2014 році схарактеризував експерт Інституту теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів Денис Спесівцев у рамках проведеної Інститутом конференції 23 жовтня 2014 року. Він проаналізував Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (№868 від 17 жовтня 2013 р.), що набрав чинності 12 лютого ц.р. В документі нормотворцем було запропоновано альтернативне вирішення проблем з припинення іпотеки, використання спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проведення реєстрації прав, пов’язаних з нотаріальними діями, та низка інших пропозицій.
Пан Спесівцев наголосив на тому, що з набранням чинності положенням Порядку №868 не було внесено змін до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому деякі положення документа залишились перспективою для застосування. Це стосується, зокрема, і питання необхідності відкриття розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріусами перед вчиненням нотаріальних дій за умови, що права власності на таке майно були зареєстровані до 1 січня 2013.
У питанні використання спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно доповідач відзначив таке: якщо нотаріус посвідчує правочин з об’єктом нерухомості, права власності на який не зареєстровані у Державному реєстрі, і в результаті вчинення такого правочину виникають, змінюються чи припиняються похідні права на нерухомість, слід вирішити питання щодо можливості використання спеціального розділу зазначеного реєстру.
Ось так, якщо стисло описати, і минув 2014 рік у нотаріусів України. Звичайно, помітний прогрес, намагання рухатись вперед і перспектива до покращення. Ми дуже сподіваємось на це, особливо після всіх подій, що довелось цього року пережити нашій країні.