В рамках Ради з питань судової реформи ініційовано та розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як зазначається на офіційному сайті «реформувальників», документ спрямований на запровадження додаткових механізмів, які дозволять прискорити процес кваліфікаційного оцінювання суддів та забезпечити більшу ефективність роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у цьому питанні.
Також впроваджується обов’язок судді декларувати родинні зв’язки та твердження, метою яких є перевірка його доброчесності. Відповідно, розширюються підстави дисциплінарної відповідальності судді. А справжньою революційною новелою у законопроекті є створення законодавчих умов, за яких до лав суддівського корпусу на рівні апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України зможуть приєднатися науковці та адвокати.
Документ викликав неоднозначне ставлення у правової спільноти, зокрема у судівництва. Деякі пропозиції були сприйняті вельми схвально, інші – зазнали критики. Та як би там не було, подія (публікація проекту) не залишилась непоміченою.
Експрес-аналіз
Найбільш розлоге та детальне дослідження документу було опубліковане на ФБ-сторінці Незалежного вісника судової влади України «Судова правда» під назвою «Експрес-аналіз». Автори дослідження виокремили основні новації та виклали свої думки стосовно деяких норм законопроекту.
Так, до визначальних аспектів дослідники віднесли 7 новел, а саме:
- закладання основ для швидкої ліквідації та реорганізації судів (зміни судоустрою);
- істотне звуження гарантій права на працю для державних службовців у разі припинення установи;
- відкриття шляху у судді адвокатам і науковцям;
- відкриття шляху молодим суддям у ВРЮ та ВККС;
- обмеження повноважень Ради суддів України;
- запровадження інквізиційної дисциплінарної процедури;
- запровадження контролю громадськості за судами.
Далі слідує власне аналіз пропозицій та деякі зауваження до них. Зокрема, в частині новацій у процедурі звільнення працівників апарату суду дослідники відзначили порушення ст. 22 Конституції України, відповідно до якої з прийняттям нових законів не допускається звуження вже наявних прав осіб. Нагадаємо, що у проекті пропонується практично без попередження звільняти працівників апарату у разі ліквідації або реорганізації судової установи.
Також автори аналізу виступили з пропозицією не допускати суддів у відставці до участі в органах судової влади, оскільки вони не мають достатньої мотивації захищати суддів.
Неоднозначною є названа пропозиція авторів законопроекту щодо допуску до посад в апеляційних та Верховному судах юристів без судового стажу через те, що з одного боку, збільшується коло потенційних кандидатів, а з іншого, відсутність досвіду роботи суддею у суддів апеляційної та касаційної інстанцій, а іноді практичного досвіду роботи в суді, особливо у науковців, може спричинити нерозуміння специфіки роботи суду першої інстанції. До того ж, як вказано в аналізі, спеціального навчання кандидатів на посаду судді апеляційної та касаційної інстанції проектом закону не передбачено.
Щодо обмеження повноважень Ради суддів України, розробники аналізу зазначають, що вона фактично повністю усувається від участі в оцінюванні суддів. Занепокоєння дослідників викликає те, що усуваючи Раду, законопроект допускає до оцінювання новий «викривальний» орган – Громадську раду доброчесності, закладаючи цим підвалини для обвинувального характеру оцінювання. «Очевидно, що ні ВККС, ні ГРД не будуть захищати суддів. Хто ж тоді?» – ставлять скоріше риторичне питання правники.
В цілому, юристи роблять висновок, що проект потребує серйозного доопрацювання.
Судові коментарі
Також на цьому ж веб-ресурсі розміщений коментар судді Господарського суду Львівської області Тараса Рима. Він зазначає, що попри деякі позитивні новели (зміни до законодавства про судоустрій можуть вноситися виключно законами про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів», запровадження автоматизованої системи формування і ведення суддівського досьє, збільшення щомісячного довічного грошового утримання, виплата вихідної одноразової допомоги судді, який виходить у відставку), законопроект містить положення, які містять негативні ризики для судової системи.
Підтримує його в цьому й колектив загальних зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду, який передав відповідне звернення голові Ради суддів України Валентині Сімоненко. У зверненні відзначаються негаразди з порушенням прав працівників апарату суду; критикується пропозиція звузити підстави для судового оскарження рішень ВККС та ВРЮ; вказується на необхідність проведення спеціальної підготовки кандидатів-не суддів на судові посади в апеляційних судах та ВСУ у Національній школі суддів України; підкреслюється, що позбавлення РСУ будь-яких інструментів для захисту володільців мантій під час оцінювання може призвести до істотного порушення прав служителів Феміди тощо. У звернені йдеться про те, що судді, враховуючи наведене, вважають, що розроблений проект містить загрози незалежності суду та негативно вплине на судову систему.
Аналогічне звернення було напрацьоване й зборами суддів Господарського суду Харківської області.
Окремі положення проекту «ЮГ» прокоментували члени РСУ.
Коментарі:
Анатолій МАРЦИНКЕВИЧ, суддя Апеляційного суду Хмельницької області, член Ради суддів України
- Як Ви оцінюєте пропозицію щодо призначення на посади суддів апеляційних судів та Верховного суду осіб, які раніше не здійснювали судочинство?
- Така практика вже була. Коли не вистачало суддів, було тимчасово дозволено набирати на судові посади юристів, які не були суддями. На жаль, ця практика показала, що у більшості випадків ідея себе не виправдала. Були випадки, коли, скажімо, адвокати, отримавши мантію, гідно здійснювали судочинство. Однак таких випадків небагато. Не виключено, що за умов, які пропонує встановити законопроект, до суддівських лав потраплять представники правоохоронних органів, котрі вже розглядають процес судочинства під обвинувальним ухилом. До слова, й у захисників досить своєрідне бачення процесу.
Зараз ми маємо достатню кількість фахових, професійних, доброчесних суддів. Тож зазначена ідея нагадує скоріше спробу тих чи інших політичних сил заповнити суддівські лави «потрібними» людьми.
Олександр САСЕВИЧ, суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України
- У законопроекті пропонується повноваження Ради суддів з контролю над оцінюванням володільців мантій перекласти на новий орган – Громадську раду доброчесності. Більшість експертів цю пропозицію критикує…
- Безумовно, громадськість повинна мати можливість спостерігати за процесом оцінювання суддів. Однак, відповідно до чинного законодавства, така можливість передбачена при формуванні суддівського досьє, яке містить розділ, де громадяни можуть висловити своє ставлення до того чи іншого судді. Ця можливість була закладена самим суддівським корпусом, оскільки положення про досьє розробляла Рада суддів.
Щодо Громадської ради доброчесності, то тут залишається багато питань, зокрема те, яким чином вона формуватиметься.