На початку березня Президент України вніс до Верховної Ради законопроект №3196 «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності СБУ». Проект Закону визначили як невідкладний, оскільки для ефективної роботи в системі органів силового органу вкрай необхідні швидкі зміни.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коментар
Іван Староста, адвокат, партнер АО «Клочков та партнери»
Як вбачається з пояснювальної записки до законопроекту, він був розроблений з огляду на сучасні виклики, потенційні та реальні загрози державній безпеці, яким повинна протидіяти оновлена національна спецслужба. Проект був підготовлений у співпраці з іноземними партнерами: Консультативною місією Європейського Союзу в Україні з реформування сектору цивільної безпеки України, Офісом зв'язку НАТО в Україні, Представництвом Європейського Союзу в Україні, враховуючи особливості вітчизняного безпекового середовища, а також прогресивного іноземного досвіду побудови/функціонування внутрішніх служб безпеки. Що ж концептуально нового він несе для діяльності української спецслужби? Спробуємо розібратися…
Першим нововведенням є чітке визначення мети діяльності Служби безпеки України, а також її функцій та повноважень відповідно до сучасних викликів, реальних і потенційних загроз державній безпеці України. Найважливіше — це відмова від невластивих СБУ функцій та виключення участі оперативних підрозділів служби під час розслідування злочинів, що не становлять загрози державній безпеці України. Для цього законопроект передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якими ні прокурор, ні слідчий не зможе залучати оперативні підрозділи СБУ до участі у слідчих (розшукових) діях, які не підслідні органу безпеки.
Наступною ключовою зміною є розширення контррозвідувального вектора роботи СБУ, а також впровадження ризик-орієнтованого підходу до протидії загрозам державній безпеці. Для цього пропонується розширити та конкретизувати заходи, що здійснюватимуться у процесі контррозвідувальної діяльності, з метою ефективного запобігання, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України.
Запропоновані зміни передбачають віднесення до об'єктів національної безпеки України людини й громадянина — їхні життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, конституційні права і свободи; суспільство — його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне та навколишнє природне середовище, природні ресурси; державу — її конституційний лад, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, систему державного управління.
Напрямки діяльності щодо забезпечення державної безпеки, пріоритети реформування та розвитку системи забезпечення державної безпеки та інші ключові питання забезпечення державної безпеки пропонується визначати у відповідному документі — Стратегії, яку розробляє Служба безпеки України.
Зазначені питання дійсно є пріоритетними, адже саме завдяки таким змінам відбуватиметься перетворення та адаптування системи й роботи СБУ до моделей роботи спецслужб держав-членів НАТО та ЄС.
Ще однією важливою зміною є впровадження гнучкої структури служби, скорочення і перезавантаження кадрового складу служби. Наразі кількість співробітників органів СБУ — близько 30 тис. осіб, проте кількість не завжди відображає високу якість та ефективність роботи. Приміром, у європейських країнах кількісний склад спецслужб у кілька разів менший ніж в Україні. Задля ефективної роботи проект Закону також передбачає скорочення спів робітників органів СБУ, але з одночасним покращенням рівня їхнього соціального та матеріального забезпечення.
Останнім з-поміж ключових є нововведення про значення для побудови демократичної та соціально-правової держави. Хочеться відзначити деполітизацію керівної вертикалі СБУ та призначення голови СБУ на строк, що не збігається зі строком каденції Президента України.
Загалом, вказані зміни в органах Служби безпеки України за своєю масштабністю будуть найбільшими за часи незалежності України. Найголовніше — щоб ці нововведення були дієвими. Безпекою країни мають займатися компетентні, незаполітизовані органи з налагодженою структурою та ефективною роботою з видимими результатами.
Коментар
Людмила Куса, юрист ЮФ GRACERS
Тема реформування Служби безпеки України не є новою, розмови про реформу СБУ почалися ще у 2016 р. Тоді ж була розроблена концепція реформування. Однак лише в 10.03.2020 р. у Верховній Раді був зареєстрований законопроект «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України». Ініціатор законопроекту — Президент Володимир Зеленський.
Відповідно до пояснювальної записки, законопроект передбачає для Служби безпеки України здійснення таких функцій і повноважень, що дозволяють їй окремо та у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки та оборони ефективно протидіяти загрозам національній безпеці України, а також забезпечувати державну безпеку, використовуючи для цього передбачений чинним законодавством арсенал таких спеціальних видів діяльності як оперативно-розшукова, контррозвідувальна, кримінально-процесуальна, діяльність з питань охорони державної таємниці, протидії тероризму та транснаціональній організованій злочинності у всіх її проявах.
Законопроект був розроблений з огляду на сучасні виклики, потенційні та реальні загрози державній безпеці, яким повинна протидіяти оновлена національна спецслужба, він ґрунтується на положеннях законодавчих актів України, стратегічних і концептуальних документів з порушених питань.
Проект підготовлений у співпраці з іноземними партнерами: Консультативною місією Європейського Союзу в Україні з реформування сектору цивільної безпеки України, Офісом зв'язку НАТО в Україні, Представництвом Європейського Союзу в Україні, враховуючи особливості вітчизняного безпекового середовища, а також прогресивного іноземного досвіду побудови/функціонування внутрішніх служб безпеки.
Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни саме до закону про контррозвідувальну діяльність, зокрема, щодо процесу отримання СБУ дозволу на контррозвідувальну діяльність. Пропонується більш чітко визначити, які саме контррозвідувальні заходи СБУ може проводити виключно на підставі ухвали слідчого судді. В законопроекті тлумачаться такі поняття як «контррозвідувальне впровадження», «контррозвідувальні заходи», описується їх суть, порядок та особливості розгляду судом клопотань про надання дозволу на проведення контррозвідувальних заходів.
При цьому будь-яких змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині саме контррозвідувальних заходів у зазначеному документі не передбачено. Згідно зі ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Тож питання впровадження цих норм та їх практичної реалізації поки що викликає багато питань.
Якщо ж відповідні зміни будуть внесені в кримінально-процесуальне законодавство, виправданість таких нововведень також буде сумнівною. З одного боку, слідчий суддя — суддя суду першої інстанції, до повно важень якого належить здійснення в порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Водночас проведення контррозвідувального заходу на підставі ухвали слідчого судді є гарантією дотримання прав та свобод у кримінальному провадженні.
Однак, з іншого боку, в законопроекті вказано, що розгляд таких клопотань СБУ буде проводитися на закритому судовому засіданні, без проведення технічної фіксації такого засідання, протягом 12 годин з моменту звернення з таким клопотанням до суду, а ухвала про надання дозволу на проведення контррозвідувального заходу або про відмову в наданні такого дозволу до Єдиного державного реєстру судових рішень не вноситься.
Чи вплинуть зазначені зміни на бізнес, який продовжує скаржитися на невмотивований тиск з боку СБУ? Чи допоможе в цьому інститут слідчих суддів, який законодавець хоче залучити? Найімовірніше, ні. Зміни відбудуться лише тоді, коли діяльність СБУ буде чітко спрямована на їх головне завдання — протидія загрозам національної безпеки України, а також забезпечення державної безпеки