До 2015 р. арештовані в рамках кримінального провадження активи перебували або на відповідальному зберіганні у підозрюваного/обвинуваченого, або у самого слідчого/прокурора. Втім часто таке зберігання закінчувалося катастрофою для самого активу, наприклад, справа «East/West Alliance Limited проти України». Дії державних органів України призвели до знищення та понівечення арештованих активів. ЄСПЛ зобов’язав Україну виплатити понад 5 млн євро відшкодування шкоди в цій справі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У 2015 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - АРМА або Національне агентство). Таким чином Парламент упровадив в антикорупційну систему новий для України антикорупційний орган. На той момент аналогічні інституції вже успішно функціонували на рівні ЄС та світу впродовж достатньо тривалого часу.
АРМА в Україні мало забезпечити збереження економічної вартості арештованих активів у рамках кримінального провадження. Проте неузгодженість спеціального закону та КПК, відсутність сталої судової практики, судові рішення, якими не визнають дискреційні повноваження АРМА у виборі шляху управління активами, блокування роботи Національного агентства та неможливість забезпечити ефективне управління окремими видами активів призводили до вкрай негативних наслідків.
Задля усунення наявних проблем в роботі АРМА 14 квітня 2020 р. народні депутати зареєстрували проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Пропозиції народних депутатів можна поділити на три групи:
- щодо визначення ролі АРМА в питаннях, пов’язаних з управлінням арештованими активами;
- щодо унеможливлення блокування роботи Національного агентства з управління активами;
- щодо підвищення ефективності управління активами задля збереження їх економічної вартості.
Роль АРМА в питаннях, пов’язаних з управлінням активами в рамках кримінального провадження
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про АРМА» та п. 4 Положення про АРМА, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2018 р. №613 про Національне агентство, управління арештованими активами має здійснюватися на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їхньої вартості.
Згідно з чинними законодавством і практикою, агентство отримує інформацію про передачу в управління активу вже після винесення відповідного судового рішення. Тобто АРМА не залучена до рішень щодо доцільності передачі активів, обсягів арешту, способу управління тощо. Це спричиняє ситуацію, коли до АРМА передають активи, непридатні до управління/продажу.
Неможливість підготуватися до управління окремими активами до моменту фактичної передачі спричиняє часом неефективне та неоперативне управління.
Народні депутати пропонують зміни, які можуть розв’язати цю проблему, зокрема забезпечити правоохоронців та суддів роз’ясненнями про можливості координації з АРМА до моменту прийняття судового рішення. Також пропонується визначити агентство та його уповноважених осіб учасниками кримінального та судового провадження задля можливості забезпечити участь АРМА при вирішенні питань щодо передачі активів в управління, скасування передачі або арешту активів.
Ці зміни сприятимуть плануванню перед арештом/передачею активів та знімуть зайвий, непотрібний тягар з органів правопорядку щодо судового оскарження передачі арештованих активів.
Як приклад, можна привести арешт і передачу в управління не цілісного майнового комплексу, а лише нерухомого майна, що призвело до неможливості забезпечення потенційним управителем виробництво продукції. Наприклад, так сталося у справі щодо Братського маслопресового заводу. Це не дало змогу забезпечити ефективне збереження економічної вартості арештованого активу.
Унеможливлення блокування роботи Національного агентства з управління активами
АРМА неодноразово стикалася зі спробами блокувати роботу з управління активами. Один із варіантів, яким користуються зацікавлені особи при блокуванні роботи Національного агентства, - це забезпечення позову.
За допомогою укорінених проблем судової системи відбувається винесення ухвал щодо забезпечення позову стосовно активів, що були передані АРМА. Судді адміністративних/господарських судів створюють псевдоюридичні підстави для унеможливлення ефективного управління арештованими активами.
Для прикладу кілька ухвал:
- ухвала судді Господарського суду м. Києва від 06.09.2018 р. у справі №910/11517/18, якою заборонялося управителю та АРМА виконувати умови договорів з управління активами і перераховувати до бюджету гроші, отримані від управління арештованими активами (йдеться про арешт КВЦ Парковий);
- ухвала судді ОАСК від 21.03.2018 р. у справі №826/4264/18. Цим рішенням заборонялося вчиняти АРМА будь-які дії з управління арештованими активами, що могло призвести до знецінення чи втрати арештованого майна (йдеться про активи у справі екс-міністра доходів і зборів України).
Це спричиняє ситуацію, коли АРМА має виконати дві чинні ухвали з протилежним завданням. В одній воно зобов’язане прийняти арештований актив і здійснювати заходи з управління, а іншою (від судів іншої юрисдикції) йому забороняється вчиняти дії щодо даного активу, наприклад, вкладати договори для забезпечення управління.
Запропоновані у законопроєкті зміни дозволяють мінімізувати подібні ситуації. Пропонується внести зміни в Цивільно-процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Господарський процесуальний кодекс України, які унеможливлять забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів АРМА.
Підвищення ефективності управління активами задля збереження їх економічної вартості
АРМА може здійснювати управління шляхом реалізації активу, передачі його в управління за договором або в інший спосіб, визначений законом (п.п. 15 п. 4 положення про Національне агентство України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. №613).
Варто згадати історію активів - двох ТЕЦ у Львівській області, що були передані в управління Національному агентству у 2019 р. АРМА мала здійснити ефективне управління для збереження їхньої економічної вартості. Як? Шляхом передачі в управління тимчасовому управителю за договором. Це призвело до гострої кризи в регіоні та можливої надзвичайної ситуації. Зрештою КМУ довелося втрутитися у вирішення цієї справи.
У разі ухвалення законопроекту подібні історії зможуть відійти у минуле, адже з’явиться можливість передачі таких активів в управління підприємству чи організації зі сфери відання певного міністерства або іншого органу виконавчої влади.
Реалізація як спосіб управління є вкрай необхідною для збереження економічної вартості арештованого майна. Передбачений чинним законодавством механізм відбору реалізатора арештованих активів не дає змогу залучити лідерів ринку публічних торгів та реалізовувати активи швидко та за найвищою ціною.
Як приклад, можна згадати передачу до АРМА у листопаді 2018 р. на підставі ухвали слідчого судді пива та слабоалкогольних напоїв. Станом на квітень 2020 р., ці активи, що піддаються швидкому псуванню, так і не були реалізовані. Наявний механізм відбору не дає залучити іншого організатора торгів.
Неефективна модель реалізації активів, переданих АРМА, впливає на суму коштів, які можуть в майбутньому поповнити бюджет України, та при відповідному судовому рішенні порушить права власника цих активів.
Запропоновані зміни дозволять залучити до реалізації ширше коло лідерів ринку публічних торгів і реалізувати арештовані активи за найвищою ціною.
Загалом запропоновані зміни у проекті закону №3335 експерти Трансперенсі Інтернешнл Україна оцінюють позитивно. Якщо Парламент таки ухвалить цей законопроект, то це усуне низку недоліків та має підвищити ефективність роботи Національного агентства.
Колонку написано в співавторстві з юридичним радником Transparency International Ukraine Олексієм Данилюком.