Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також країни G20 є основними рушіями процесу створення справедливої, сталої та сучасної системи міжнародної податкової системи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однією з основних проблем, з якою зіштовхнулися розвинені країни, стало використання підприємцями переваг спеціальних, особливих режимів оподаткування, які пропонували інші податкові юрисдикції. Міжнародне структурування бізнесу, що враховує можливості мінімізувати втрати, стало трендом. Це призвело до неотримання значних сум податків для держав, резидентами яких були засновники (власники) багатонаціональних корпорацій. Саме на запобігання зловживанню такому агресивному податковому плануванню та положеннями міжнародних конвенцій (щодо уникнення подвійного оподаткування) були спрямовані кроки АнтиBEPS. За оцінками ОЕСР, у 2015 р. обсяг виведення з‑під оподаткування доходів становив від 100 до 240 млрд доларів США на рік (4‑10% світового доходу від корпоративного податку).
Звичайно, як і будь-яка інша міжнародна інституція, ОЕСР пропонує універсальні інструменти та рекомендації, імплементація яких у національне законодавство є добровільною. Водночас, оскільки рушіями таких заходів є країни G20, прийняття різними кранами світу спільних зусиль та кроків дозволило б суттєво зменшити збитки держав від зловживань. На підставі проведеного ОЕСР аналізу податкового законодавства країн, створюється перелік держав з негативними податковими практиками. Як наслідок, трансакції з такими юрисдикціями піддаються додатковим контрольним процедурам банками. Наразі Україна не включена до переліку таких держав.
ОЕСР було розроблено 15 кроків для вирішення глобальної проблеми розмивання податкової бази (BEPS):
- Крок 1: Оподаткування компаній цифрового сектору економіки.
- Крок 2: Оподаткування гібридних інструментів.
- Крок 3: Правила щодо контрольованих іноземних компаній.
- Крок 4: Розмивання податкової бази шляхом віднесення процентних платежів до складу витрат.
- Крок 5: Боротьба з податковими зловживаннями, пов'язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування.
- Крок 6: Зловживання при застосуванні податкових конвенцій.
- Крок 7: Штучне уникнення статусу постійного представництва.
- Крок 8‑10: Трансфертне ціноутворення: нематеріальні активи.
- Крок 11: Розробка методології збору та аналізу інформації про розмивання бази оподаткування та виведення прибутку.
- Крок 12: Розкриття інформації про використання схем агресивного податкового планування.
- Крок 13: Звітування країнами.
- Крок 14 Механізми вирішення спорів щодо застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування між країнами.
- Крок 15: Багатосторонній інструмент для внесення змін у двосторонні угоди.
Кроки 5, 6 13 та 14 включені до так званого «мінімального стандарту», вони мають бути втілені в законодавстві держав. Зручним способом імплементації таких положень одночасно й у Конвенції (угоді) про уникнення подвійного оподаткування є підписання Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з‑під оподаткування (Конвенція MLI).
Реалізовані кроки
Україна реалізувала мінімальний стандарт, а Конвенція MLI набуде чинності для нашої держави 01.12.2019 р. Таким чином, Україна реалізувала крок 15 АнтиBEPS.
Способом реалізації Кроку 6 АнтиBEPS в Україні є запровадження тесту основної мети (principal purpose test). Трансакції між контрагентами перевіряються на те, чи дійсно вони були організовані для реалізації цілей господарської діяльності, а не для зловживання положеннями угод про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, ратифікуючи MLI, Україна оновила тексти преамбул своїх конвенцій (угод) про уникнення подвійного оподаткування. Відповідні положення стосуються основної мети конвенцій — акцент робиться на посиленні співпраці за умови уникнення подвійного оподаткування, а не зменшення оподаткування шляхом податкового ухилення. Укладання угод, структурування бізнесу в різних державах-учасницях MLI не повинно мати на меті саме зловживання податковими режимами для окремих видів доходів, які застосовуються в таких державах.
Позбавлення відповідної пільги, звичайно, може бути оскаржене. Однак прийняття такого рішення потребує співпраці податкових органів обох держав у контексті надання компетентних висновків. Одним з елементів цього тесту є питання визначення резидентства контрагентів. Наразі податкова служба України видає довідки щодо наявності статусу резидента України для юридичних осіб на підставі зареєстрованого місцезнаходження в Україні. Водночас, можливо, що потрібно буде обґрунтовувати, що не лише юридична адреса суб'єкта господарювання знаходиться в Україні чи за кордоном, але й що його діяльність насправді здійснюється на території України (substance) чи за кордоном.
Інші кроки
Інші кроки, які включають такі питання як визначення контрольованих іноземних компаній (Крок 3), трансфертне ціноутворення (Кроки 8‑10), встановлення ставок податків для різних видів доходів (Крок 1, Крок 4) — суверенна сфера кожної держави окремо. Проте всі вони перебувають у логічному зв'язку між собою: мають на меті запровадження уніфікованих стандартів звітності та обміну відповідною інформацією між країнами, без впровадження яких тією чи іншою мірою неможливо досягти цілей АнтиBEPSу.
Зокрема, щоб з'ясувати, чи зловживають суб'єкти положеннями конвенцій, компетентним податковим органам держави потрібно мати інформацію про сплачені ними податки, застосовані ставки/пільги. Зазвичай така інформація не є загальнодоступною, тому в більшості конвенцій про уникнення подвійного оподаткування передбачена можливість обміну податковою інформацією, яка надається на запит. Звичайно, для здійснення постійного моніторингу така процедура надзвичайно неефективна та обтяжлива.
Відповідно до звіту ОЕСР у травні 2019 р., складність реалізації Кроку 13, який входить до мінімального пакета вжиття заходів АнтиBEPS, полягає в тому, що важко здійснити обмін податковими звітами між країнами. Для 59 юрисдикцій необхідне направлення запиту/надання дозволу для отримання звіту, 80 юрисдикцій передбачають обов'язок надання такого звіту, у 25 юрисдикціях наразі розглядаються законопроєкти в частині запровадження такого обов'язку. ОЕСР також розробляє нові інструменти, що допоможуть стандартизувати інформацію, яку податкові органи можуть отримати зі звітів.
Інформація, яку відповідні податкові органи отримують зі звітів, необхідна для підвищення ефективності застосування інструментів трансфертного ціноутворення. Застосування положень щодо трансфертного ціноутворення неможливе без інформації про наявність відносин контролю між суб'єктами.
Після запровадження автоматичного обміну податковою інформацією можливим стане запровадження Кроку 3 КІК («Контрольована іноземна компанія»). Цей крок спрямований на відстежування інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) компанії, відстежування зв'язків між компаніями та, як наслідок, перешкоджання виведенню з‑під оподаткування доходів, замаскованих під оплату послуг, виплату роялті тощо. Наразі зусилля ОЕСР щодо втілення цього кроку більшою мірою зосереджені на забезпеченні оподаткування специфічних видів доходів мультинаціональних компаній в юрисдикції материнської компанії, а не в офшорній юрисдикції, де оподаткування взагалі може бути відсутнім.
Наразі законопроєктні ініціативи не спрямовані на імплементацію будь-яких додаткових кроків АнтиBEPS та перегляд видів податків в Україні. Хоча питання реформ у податковій сфері широко представлені в законопроєктах, але стосуються більше посилення заходів обліку та контролю за діяльністю українських підприємців, а не імплементації міжнародних інструментів запобігання виведенню капіталу з України.