До недавнього часу питання діяльності адвокатури регулювалися Законом України «Про адвокатуру» 1992 року. Необхідно відзначити, що Закон 1992 року являв собою значний крок у становленні сучасного інституту адвокатури. Зокрема, було визначено статус адвокатури України та її основні завдання, окреслено правовий статус адвоката, закріплено основні принципи та організаційні форми здійснення адвокатської діяльності, гарантії адвокатської діяльності, професійні права та обов’язки адвоката, закладено основи адвокатського самоврядування тощо.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Разом з тим подальший розвиток економічного і правового поля країни, інтеграція України в європейську спільноту обумовили необхідність розвитку і вдосконалення правового забезпечення діяльності адвокатів. Крім того, необхідність створення професійної асоціації адвокатів була одним із зобов’язань, взятих на себе Україною при вступі до Ради Європи (Висновок Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190 (1995 року).
Отже, у липні 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон), який набрав чинності 15 серпня 2012 року.
Цим Законом комплексно реформовано засади здійснення адвокатської діяльності в Україні відповідно до міжнародних демократичних стандартів, що забезпечить надання адвокатами професійної правової допомоги кожному, хто її потребує.
У Законі враховано висновки Венеціанської комісії до законопроектів про адвокатуру, що раніше направлялися на її розгляд Україною.
Прийняття нового Закону визначило законодавчі засади для створення в Україні професійного самоврядного інституту адвокатури та посилення гарантій діяльності адвокатури.
Особливу увагу в Законі приділено питанням, які забезпечують реалізацію гарантій незалежності та ефективності функціонування інституту адвокатури в цілому та надання адвокатами якісної правової допомоги зокрема:
– удосконалено порядок допуску до професії адвоката. На законодавчому рівні закріплено чіткий порядок отримання статусу адвоката, якого не було раніше. Після успішного складання кваліфікаційного іспиту передбачено проходження кандидатом стажування у практикуючого адвоката, що дозволить отримати необхідну підготовку для здійснення адвокатської діяльності та набути професійні уміння та навички майбутнього адвоката;