27.01.2023 Постановою Кабінету Міністрів України № 76 про «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» запроваджено новий Порядок бронювання (далі – Порядок), яким внесено доволі суттєві зміни в правила бронювання військовозобов’язаних, що викликало дискусії серед представників бізнесу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З одного боку, бізнес нарешті отримав прогнозованість з цього питання, чіткі інструкції й критерії для бронювання військовозобов’язаних співробітників порівняно з попередньою процедурою. Нагадаємо, попередні правила складалися з декількох суперечливих положень загального плану, які кожен орган, а особливо територіальні центри комплектації та соціальної підтримки (або, як кажуть у «народі», — військкомати), тлумачили по-своєму.
Крім того, є сподівання, що відтепер саму процедуру бронювання буде нарешті відновлено після тривалої паузи через масову затримку в погодженні списків на бронювання з боку Міністерства оборони України (далі — Міноборони) за попередніми правилами.
Важливим нововведенням стала можливість бронювання своїх співробітників не лише підприємствами, що виконують міфічні мобілізаційні завдання або укладають контракти із ЗСУ, але й компаніями, що прирівнюються до критично важливих підприємств для економіки та населення України. Проте, з іншого боку, можливість отримати статус критично важливого підприємства може стати доволі ускладненою, особливо для компаній малого бізнесу, через вимоги про задоволення низки критеріїв, серед яких, наприклад, є умови щодо мінімальної суми сплачених податків у розмірі 1,5 млн євро за рік, валютних надходжень у розмірі 32 млн євро за рік та інші не менш суворі вимоги.
Крім того, відтепер у Порядку офіційно встановлено ліміти на кількість військовозобов’язаних співробітників, що пропонуються компанією до бронювання, на рівні, що згідно з формулюванням у тексті Порядку становить 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників на підприємстві (за окремими винятками з цього правила).
І, що основне, хоча новий Порядок і дає більше прозорості та чіткості для роботодавців, схоже, що й вимогливості в цій процедурі також буде значно більше як для підприємств, так і для самих військовозобов’язаних.
Важливою зміною в цьому контексті є передача функцій з погодження списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, від Міноборони до Генерального Штабу Збройних Сил України (далі – Генштаб), за окремими винятками, коли погодження відбувається через СБУ чи службу зовнішньої розвідки.
Відповідно до перших обговорень процедури бронювання та попередньої практики бронювання з військкоматами така передача функції до Генштабу ЗСУ дає підстави вважати, що списки на бронювання будуть вивчатися дуже прискіпливо на предмет того, наскільки ретельно кожна окрема особа виконала «домашнє завдання» щодо свого обов’язку з військового обліку та оформлення всіх необхідних військово-облікових документів.
У зв’язку із цим одразу нагадаємо, що незадовго до оновлення процедури бронювання Кабмін затвердив Постанову № 1487 від 30.12.2022, в якій встановлено жорсткі вимоги до обліку військовозобов’язаних (далі – Порядок обліку).
Наприклад, у Порядку обліку чітко передбачено, що єдиними військово-обліковими документами військовозобов’язаних є лише військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Але в реальності більшість громадян не виконували своїх обов’язків із постановки на військовий облік та отримання належних документів або обмежувалися отриманням приписних посвідчень чи «довідок замість військового квитка», які не є належними військово-обліковими документами. А отже, ймовірно, що такі військовозобов’язані не зможуть отримати бажаного бронювання.
Тобто Порядок бронювання обмежує можливість бронювання окремих співробітників не тільки через критерії для самих роботодавців, а також і для самих військовозобов’язаних. Оскільки для отримання належних військово-облікових документів військовозобов’язаним необхідно особисто проходити медичний огляд та оформляти документи безпосередньо у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військкомати), враховуючи при цьому ймовірність бути мобілізованим, бажаючих буде, очевидно, небагато.
Однак затвердження Порядку бронювання такі не сприяло вирішенню низки важливих питань, які є ключовими для ІТ-індустрії.
За ініціативи Асоціації «IT Ukraine» було організовано зустріч із представниками Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки та Генштабу, на якій бізнес ставив свої запитання щодо практичного застосування IT-компаніями нового Порядку. І виявилося, що багато питань потребують додаткового опрацювання.
Наприклад, стосовно можливості бронювання фізичних осіб — підприємців (ФОП) або їх працівників, та, що цікаво, навіть гіг-контракторів — ноу-хау в українському законодавстві. З високою ймовірністю можна говорити, що їх не будуть прирівнювати до «працівників підприємств» — згідно з дослівним формулюванням, наведеним у тексті Порядку.
Також недопрацьованим залишилось питання щодо бронювання військовозобов’язаних з дефіцитними військово-обліковими спеціальностями (далі — ВОС). По-перше, новий Порядок бронювання прямо не забороняє бронювати військовозобов’язаних працівників з дефіцитними ВОС. По-друге, для визначення дефіцитних ВОС на практиці використовується лист Міноборони від 21.03.2022, який навіть не є нормативно-правовим актом. Тобто в Порядку окремо не затверджено та не наведено визначення «дефіцитних ВОС» або їх переліку, а тому це питання досі залишилось відкритим.
Отже, в результаті бізнес має чіткі, прозорі, але водночас дуже жорсткі вимоги щодо бронювання військовозобов’язаних працівників, що дають упевнену надію на бронювання таких співробітників при виконанні всіх без винятку умов. Однак, попри чіткість процедури, дотримання всіх необхідних критеріїв буде далеко не легким завданням для будь-якого бізнесу.