У зв’язку з тривалою економічною нестабільністю в Україні та неспроможністю більшості боржників вчасно виконати взяті на себе зобов’язання актуальності набуло питання відступлення кредиторами права вимоги. Як свідчить практика, найчастіше відступлення права вимоги відбувається на стадії виконавчого провадження, коли кредитор отримав рішення суду, звернувся до виконавчої служби та вже тривалий час чекає на виконання цього рішення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
При заміні сторони виконавчого провадження на підставі договору відступлення права вимоги сторонам необхідно пам’ятати, що такий договір має відповідати вимогам ст. 513 ЦК України. Суд розглядає справу на підставі відповідної заяви, яку згідно з ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» може подати державний виконавець або зацікавлена сторона.
Варто зауважити, що судова практика щодо заміни сторони виконавчого провадження у зв’язку з відступленням права вимоги склалася досить неоднозначна. Так, до набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо процесуального правонаступництва» № 3329-VI від 12.05.2011 р. господарські суди не могли дійти спільної думки та виробити єдину практику з розгляду таких заяв. Відмовляючи, суди посилалися на те, що ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що заміна стягувача здійснюється лише при правонаступництві. У свою чергу, ЦК України визначає лише два види правонаступництва: перехід прав фізичної особи до її спадкоємців та перехід прав юридичної особи, яка реорганізується, до юридичних осіб, створених у процесі реорганізації. Також суди зазначали, що згідно зі ст. 25 ГПК України процесуальне правонаступництво має місце лише у випадку реорганізації підприємства чи організації.