Не пройшло й два місяці з того часу, коли Верховна Рада України 328 голосами народних депутатів усунула Віктора Януковича з посади Президента України, як було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» № 1206-VII, який через півроку набрав чинності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Прийнятий закон було зареєстровано під номером 2258а та включено до порядку 2-ї сесії VII скликання Верховної ради України ще на початку червня 2013 року. Цікаво, що ініціатором даного законопроекту був розшукуваний сьогодні Національною поліцією України колишній прем’єр-міністр – Микола Янович Азаров.
У відповідності до цього Закону, вірніше, до змін, які додалися до багатьох законодавчих актів, було скасовано обов’язковість наявності печатки для приватних суб'єктів господарювання.
Законом було внесено зміни до Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України «Про акціонерні товариства», «Про інвестиційну діяльність», «Про товарну біржу» та в загальній кількості до близько тридцяти Законів України, які містять положення щодо обов’язкового застосування печаток суб’єктами господарювання приватного права. Всі зміни стосувалися виключно однієї умови. Слово «печатка» або було виключено взагалі, або змінено на «може мати печатку».
Обумовлення скасування
Відмова від обов’язковості та перехід до добровільності використання печаток, які переважна більшість держав вже здійснила давно, була обумовлена ініціатором закону не лише необхідністю спрощення процедур реєстрації і створення бізнесу, покращення позицій України в міжнародних рейтингах, а й припиненням зловживань, що ґрунтуються або є похідними від встановленими законодавством вимог щодо використання печаток.
Посадовці самі визнавали, що давно не є секретом факт надзвичайної легкості підробки будь-якої печатки. Технології та обладнання для цього досить розповсюджені. Жодна печатка вже не гарантує захист. Проте без неї керівник не може укладати угоди, подавати звітність тощо. Є багато прикладів, коли відмова від передачі печатки новому керівництву позбавляє можливості управляти суб’єктом господарювання, а попереднє керівництво може через печатку продовжувати контролювати господарську діяльність.
На момент прийняття, закон був революційним, і було незрозуміло, як на практиці бізнес прийме його. Було й незрозуміло чи зміни вплинуть позитивно, чи зможуть спричинити негативні тенденції, як, наприклад, сплеск рейдерства.
Ще до подання законопроекту на розгляд законодавцю, великих масштабів набуло захоплення чужого бізнесу проти волі його власника, іншими словами – рейдерство. Встановлення внаслідок рейдерських дій контролю над печаткою, фізичне заволодіння нею, фактично означало встановлення контролю над суб’єктом господарювання.
Ризики на практиці
Як вже зазначалось, однією з причин відміни печаток ініціатор закону визначив те, що їх часто використовували під час рейдерських атак на підприємства, та на практиці вийшло трохи навпаки.
Разом зі змінами до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» № 755-IV, які спростили порядок проведення реєстраційних дій по зміні учасників суб’єктів господарювання та їх керівників, шляхом скасування обов’язкового нотаріального посвідчення відповідних документів, стався масовий сплеск рейдерських атак по всій країні.
Неможливо встановити чи допомогла відміна печатки в боротьбі з рейдерством, оскільки результат вийшов протилежний очікуваному. Лібералізація реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців призвела до того, що досить просто стало провести реєстраційні зміни, наприклад, підробити підписи учасників товариства або печатку, надати підроблений протокол державному реєстратору, замінити учасників і призначити свого керівника.
Яскравими прикладами рейдерських захоплень у 2014 - 2016 роках можна назвати ситуацію щодо ТОВ «Юнісон Груп» і приналежного йому Сільськогосподарського приватного підприємства «Чумаки», спроба захвату ТОВ «НОВУС Україна», «Бунге Украина» (ДП «Сантрейд») – виробник олії «Олейна».
Для всіх вказаних випадках типовим було те, що в єдиному державному реєстрі з’явилася інформація про нового учасника (власника) і директора підприємства. Хоча самі вони таких змін не проводили та свої частки не відчужували. Зміни до реєстру було внесено саме завдяки підробленим документам і печатці.
Не знаю, чи було це на практиці, та якщо підприємство було створене без печатки, всі вказані вище рейдерські дії вчинити стало ще легше.
Захист
Рейдерство стало частиною української бізнес-культури. Протистояти такій ситуації стало вкрай складно.
Суб’єктам господарювання потрібно було чітко та детально прописувати положення статуту щодо порядку управління, проведення загальних зборів, вихід старих та входження нових учасників, щодо реєстрації змін. Все це ускладнювало рейдерам можливість реалізувати свою стратегію у зв’язку зі складністю виконання процедурних вимог, а також робило можливим визнання таких змін недійсними. У статуті потрібно було вказувати, що на протоколах загальних зборів засновників підписи уповноважених осіб повинні завірятися нотаріально.
Факт того, що почастішали рейдерські атаки з використанням підроблених документів дав стимул законодавцю задуматися над змінами до Закону України № 755-IV. Звісно, це могло ускладнити процедуру реєстрації змін у статутних документах і, можливо, позбавило б Україну балу в рейтингу Doing Business, але надало би спокій власникам діючого бізнесу.
Тільки у жовтні 2016 року законодавець схаменувся та за ініціативою Міністерства юстиції України, повернув обов’язковість нотаріального засвідчення справжності підпису на заявах про вихід із товариств, на рішеннях уповноваженого органу управління юридичної особи, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу тощо. Всі ці зміни були регламентовані Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666-VIII.
Новий закон
Хоча й Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» в 2014 році було впроваджено перехід від обов’язкового до добровільного використання печаток юридичними особами, поза межами правового регулювання залишились питання щодо наслідків відсутності відбитку печатки на документах, можливості дізнаватися чи є обов’язковим використання печатки контрагентом та використання печатки поза межами цивільно-правових відносин.
Крім того, все одно існує низка законів, які, незважаючи на правило про добровільність використання печаток, роблять відбиток печатки обов’язковим реквізитом документів. Наприклад, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закон України «Про інститути спільного інвестування», Закон України «Про депозитарну систему України», Закон України «Про аграрні розписки» та інші.
Деякі законодавчі акти визнають відбиток печатки обов’язковим реквізитом документу в залежності від того, чи є у суб’єкта господарювання печатка. Такі положення містяться у Господарському процесуальному кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України, Податковому кодексі України тощо.
В свою чергу Кодекс України про адміністративні правопорушення все ще містить статтю 1892, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил виготовлення та порядку обліку і зберігання печаток та штампів, не зважаючи на те, що вказаних правил не існує, як і не існує таких заборон.
В першу чергу, задля вирішення вказаних вище питань, 23 березня 2017 року Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроект № 4194 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями».
За законопроект Владислава Голуба та Олени Сотник після декількох невдалих спроб таки проголосували 226 народних депутатів.
Назвати новий закон резонансним не здається можливим.
Закон, що передбачає скасування вимоги обов’язкового використання печаток на документах в будь-якій приватно-правові ситуації набуде чинності через 3 місяці після опублікування, а саме 19 липня цього року.
Закон вносить зміни до багатьох законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання та необхідність використання печаток у взаємовідносинах суб’єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування
З’являється нова норма в Кодексі України про адміністративні правопорушення, а саме стаття 16624 КУпАП що встановлює адміністративну відповідальність за вимогу посадової особи наявності відбитку печатки суб’єкта господарювання, що ним подається до органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Додатковою проблемою, на вирішення якої спрямований закон, є те, що численні положення законодавства про необхідність наявності печаток на документах призвели до того, що у господарській діяльності відбиток печатки часто помилково сприймається як доказ наявності повноважень у особи, яка підписала документ, незалежно від реальних повноважень.
Закон не стосується прав та обов’язків громадян, які не здійснюють господарську діяльність.
Але автори націлися на те, що внаслідок прийняття Закону суб’єкти господарювання отримають реальну можливість здійснювати господарську діяльність без використання печаток, буде зменшено правову невизначеність у сфері використання печаток, зменшено кількість господарських спорів з цього питання та взаємодію суб’єктів господарювання та державних органів буде спрощено.
Зауваження
В свою чергу, в своєму зауваженні до проекту нового закону, Головне юридичне управління Верховної Ради України вказувало, що зазначені зміни вносяться не системно, оскільки у положеннях законодавчих актів, у тому числі і тих, до яких вносяться зміни, залишаються як диспозитивні, так і імперативні норми, якими встановлюється можливість або обов’язок суб’єкта господарювання мати та використовувати печатки. Для прикладу ним було наведено норми частини четвертої статті 62, частини четвертої статті 76, частини другої статті 279 Господарського кодексу України, статті 223, 230 Кодексу законів про працю України, і хоча відносно ГПК по факту це або інформативно – «може мати печатки» або стосується державних підприємств, відносно КзпП – зміни дійсно потрібно буде довнести.
Крім того, при внесенні змін до статті 581 Господарського кодексу України та в новій статті 16624 КУпАП не враховано, що окремими законодавчими актами передбачено, що документи суб’єктів господарювання мають бути «скріплені печаткою (за наявності)», наприклад, норми Податкового та Митного кодексів України, тобто фактично встановлюється вимога про обов’язковість використання печатки у разі її наявності, незалежно від того чи приймає суб’єкт господарювання таке рішення. Тому виникає правова невизначеність та суперечність у нормах законодавчих актів.
Нововведення
З 19 липня використання печаток стане необов’язковою вимогою для визнання дійсними документу чи угоди. Виключається навіть можливість за відсутністю печатки визнати такий документ недійсним.
Як наголошувалося раніше, відтепер державні органи або органи місцевого самоврядування не мають права вимагати наявності печатки на офіційних документах. За відмову прийняти документ без печатки передбачено штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімум, що сьогодні не так вже й мало для службовця – від 850 до 1 700 грн.
Для дійсності копії документа, що подається до державного органу та органу місцевого самоврядування достатньо підпису уповноваженої особи суб’єкта господарювання або особистого підпису фізичної особи-підприємця. Орган може вимагати нотаріального посвідчення підпису тільки у разі, якщо така вимога встановлена окремим законом.
А у статті 28 Господарського кодексу України замість «суб’єкт господарювання може мати печатку» пропонується її нова редакція, згідно з якою суб’єкт господарювання «має право використовувати в своїй діяльності печатки».
Окрім того із закону виключили норму, що обов’язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін – абзац 3 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України.
За новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства довіреність від імені юридичної особи приватного права видається теж за підписом керівника, але вже без печатки, а не так як раніше з 2014 – «за наявності».
У рамках відміни обов’язковості печаток законодавець вносить зміни до окремих законів України, скасувавши обов’язкове проставлення відтиску печаток, зокрема, при використанні аграрних розписок, векселів, здійсненні розрахункових операцій тощо.
Автори закону прогнозують, що суб’єкти господарювання тільки зараз отримають реальну можливість здійснювати господарську діяльність без використання печаток.
Спірно, на мій погляд, але вони вирішили що буде зменшено правову невизначеність у сфері використання печаток та як наслідок зменшення кількості відповідних судових спорів.
Нові ризики
Хоч й ухвалення нового закону подається як крок в перед, як на мене, таке нововведення в сучасних реаліях є передчасним та може призвести до зловживань з боку недобросовісних осіб – збільшиться кількість протиправних дій по відношенню до бізнесу з боку рейдерів.
На даний час печатка є основним підтвердженням легітимності документа та його правочинності з точки зору наявності повноважень у особи, що підписала договір чи інший документ.
Після липня цього року необхідність лише підпису на документах спростить рейдерам можливості підробки документів за якими здійснюються реєстраційні дії державними реєстраторами.
На мою думку, скасування обов’язковості посвідчення печатками довіреностей, векселів, аграрних розписок, розрахункових документів призведе до зловживань та фінансових махінацій.
Прогнозовано зросте кількість судових спорів щодо дійсності різноманітних юридичних документів, підтвердження виконання зобов’язань або встановлення юридичних фактів. Ще є питанням чи принесе полегшення підприємцям новий закон, але нам, адвокатам, це додасть роботи напевне.
Додатково набере обертів проблема відмов чиновників сприймати документи без печаток, або навпаки свавілля чиновників у вирішення питання – які та у кого приймати документи.
Висновки
Вважаю, що новий закон № 1982-VIII по суті, окрім ведення адміністративної відповідальності для державних посадових осіб та посадових осіб органів місцевого самоврядування за незаконну відмову в прийняті документу без відбитку його печатки, на відміну від закону 1206-VII від 15 квітня 2014 року, не є революційним. Він є логічним продовженням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу». Виправляє, на жаль, не всі несистемні зміни попередника та продовжує законодавчий курс на загальну лібералізацію державного контролю за бізнесом в цілому.
Більше того вважаю, що на практиці, навіть після набрання чинності новим законом, новостворені суб’єкти господарювання та ті що існують все одно будуть використовувати печатки. Будуть прописувати це обов’язковим у своїх статутах, у господарських договорах, оскільки несумірні ризики фактичного захвату печатки або її підроблення до підроблення документів без печатки в умовах нашої реальності.
В практиці нашої компанії починаючи з 2014 року до сьогодення не було жодного клієнта, який при створенні та реєстрації нової компанії відмовився від виготовлення печатки. Навпаки, наша компанія рекомендує включати посилання на печатку в статут та замовляти виготовлення печатки. Суб’єкти господарювання можуть вже безпроблемно, не отримуючи будь яких дозволів, виготовити декілька печаток. Для кожної окремої дії різну, для різних посад в компанії — що ще більше захищає бізнес. При фізичному захопленні печатки, під час рейдерських атак, сміливо можна робити нову печатку та використовувати її, оскільки підпис, як вже вказувалось вище, є таким, що превалює. Така правова позиція вже починає з’являтися в судовій практиці, наприклад у справі № 915/2068/15.
Якщо ж таки приймаєте рішення працювати без печатки, то краще не просто викинути, а ліквідовувати її, склавши при цьому відповідний акт та змінивши, у разі необхідності, статут.
Не виключено, що цими нововведеннями законодавець підштовхне суб’єкти господарювання швидше переходити до захищеного цифрового підпису договорів, податкові звіти тощо, а з прийняттям нових судово-процесуальних кодексів ще й довіреності, позови, скарги та клопотання.