Одним із найпоширеніших способів ведення бізнесу в Україні є його здійснення шляхом створення юридичної особи. Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Підприємництво (ст. 45 Господарського кодексу України) в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Зокрема, і у вигляді заснування товариств з обмеженою відповідальністю.
Законодавство (ст. 140 ЦК України та ст. 50 Закону України «Про господарські товариства») визначає товариство з обмеженою відповідальністю як засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Здійснення господарської чи підприємницької діяльності загалом, а також участь у такій діяльності шляхом володіння корпоративними правами і прийняття участі в управлінні суб’єктом господарювання є правом, а не обов’язком особи (за винятком діяльності державних та комунальних структур). Одним зі способів припинення своєї участі у здійсненні такої діяльності для учасника (засновника) товариства з обмеженою відповідальністю є його право на вихід зі складу товариства.
Право учасника товариства з обмеженою відповідальністю на вихід передбачено п. в). ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», вказана норма про дубльована і в ст.148 Цивільного кодексу та ст. 88 Господарського кодексу.
Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.