На сьогодні багато об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів зіткнулись з проблемою стягнення заборгованості публічним акціонерним товариством «Київводоканал» за надані послуги з постачання гарячої води, за так званий «підігрів». До того ж така заборгованість часто має характер «псевдозаборгованості».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У свою чергу, нещодавно Адвокатське об’єднання «Клочков та партнери» захистило права та інтереси житлово-будівельного кооперативу «ХХХХ», з якого ПАТ «Київводоканал» намагалось стягнути близько 100 000,00 грн за послуги з гарячого водопостачання, які з боку ПАТ «Київводоканал» ніколи і не надавались.
Водночас у зв’язку з сумлінним виконнаням обов’язків за Договором командою Адвокатського об’єднання «Клочков та партнери» було розроблено правильну правову позицію, яку підтримали суди всіх інстанцій, до яких звертався позивач, та завдяки якій ПАТ «Київводоканал» відмовили у стягненні грошових коштів за послуги, які не надавались.
Так, суть спору полягала у тому, що ПАТ «Київводоканал» просив стягнути з ЖБК заборгованість за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.
Як виявилось, після вивчення всіх матеріалів справи та бухгалтерської документації ЖБК, у ЖБК була переплата перед ПАТ «Київводоканал» майже на суму 100 000,00 грн, а не заборгованість.
ПАТ «Київводоканал» зазначав, що кошти у розмірі близько 100 000,00 грн (які насправді були переплатою) були зараховані ПАТ «Київводоканал» у рахунок інших послуг – за постачання гарячої води, за так званий «підігрів».
До того ж ні на момент розгляду спору судом, ні за весь період співпраці ЖБК ніколи не укладало жодних договорів на постачання гарячої води з ПАТ «Київводоканал» чи на постачання води для підігріву.
Так, згідно з актами звірки, наданими ПАТ «Київводоканал», були дані зі споживання холодної води, які справді були взяті згідно з показниками лічильників з холодної води. Щодо гарячої води такі дані за спірний період (за 2 роки) брались невідомо звідки і обсяги спожитих послуг щомісяця були нараховані в однаковому розмірі.
Позиція ПАТ «Київводоканал» була дуже проста. Відповідач повинен платити за гарячу воду, бо він її споживає і навіть декілька разів сплачував із призначенням платежу саме за кодом гарячої води.
На клопотання суду та представників відповідача надати договір між ПАТ «Київводоканал» та ЖБК, відповідно до якого між сторонами справді є господарські правовідносини з постачання гарячої води, ПАТ «Київводоканал» зазначало, що договору немає, а правовою підставою для виникнення правовідносин фактично є декількоразова сплата платежів з боку ЖБК з неправильним призначенням платежу (з кодом гарячої води, замість коду холодної води).
Тобто позиція ПАТ «Київводоканал» така, що фактично «призначення платежу» замінює будь-яких господарських договорів.
Водночас приписами ч. 1 ст. 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, здійснюються на основі договорів, а не в жодному разі не на підставі зазначення стороною призначення платежу у вигляді коду послуги.
Статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.
Тобто законодавством чітко визначено, що послуги з водопостачання можуть надаватись лише на підставі договорів. Таку позицію було викладено і у рішеннях судів.
Крім того, слід зазначити, що цікавим моментом спору було й те, що під час вирішення аналогічних спорів слід з’ясовувати не лише наявність договорів між сторонами, але й «можливість» бути платником за такі послуги згідно з законодавством.
Так, п. 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №190 від 27.06.2008 визначено, що субʼєкти господарювання, в яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на підставі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг із постачання гарячої води, враховується у загальному обсязі стічних вод споживачів та оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
Отже, відповідно до п. 3.13 Правил розрахунку за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися балансоутримувачем бойлеру.
У нашому випадку, ЖБК навіть не був балансоутримувачем бойлерів, де нагрівається вода, і згідно з правилами навіть не міг бути платником послуг із постачання води для підігріву, які ПАТ «Київводоканал» нав’язувала суду як такі, що ЖБК отримало.
Такі ситуації зі стягнення грошових коштів з ОСББ та ЖБК за послуги, які не надавались, є не одиничними. Фактично ПАТ «Київводоканал» через відсутність у ЖБК грошових коштів на утримання в штаті юристу, у зв’язку з незнанням керівництвом ЖБК та ОСББ законодавства безпідставно стягує кошти з таких ЖБК і ОСББ, автоматично забираючи кошти мешканців житлових будинків, які б можна було витратити на ремонт даху чи встановлення дитячого майданчику, тощо.
Відповідно АО «Клочков та партнери» рекомендує ЖБК та ОСББ за наявності того, чи іншого спору з ПАТ «Київводоканал» з’ясовувати хоча б два питання: чи є договір, хто може бути платником послуг.
У будь-якому випадку, для вирішення ситуації необхідно звертатись за правовою допомогою до спеціаліста.