Вже минуло півтора року, відколи зміни до Господарського процесуального кодексу почали випробовуватися на практиці. Насамперед, бізнесу цікаво, чи може судова реформа разом зі змінами до процесуального закону на якісно новому рівні захистити його інтереси. Тож спробуємо розібратися в цьому питанні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Загалом, процес став більш складним та вимогливим до його учасників, тому у внутрішнього юриста, який не спеціалізується на судовій практиці, а також у керівника компанії можуть виникнути труднощі під час участі у справі. Насправді, було запроваджено достатньо новел, але хочеться виділити ті моменти, з якими доводиться регулярно зіштовхуватися та які можуть реально вплинути на процес і результат розгляду кожної окремої справи.
Строки розгляду справ були змінені
На жаль, на практиці це поки що жодним чином не вплинуло на швидкість розгляду справ, оскільки суди розцінюють такі строки скоріше як рекомендаційні, а не обов'язкові. До того ж ускладнює ситуацію недостатня кількість суддів у першій та апеляційній інстанціях. Проте варто відзначити, що швидкість просування справи в господарських судах є найвищою, а суди загальної юрисдикції та адміністративна вертикаль іноді можуть «вивчати справу» близько року. Для цього час від часу доводиться нагадувати судам про необхідність дотримуватися встановлених строків розгляду справи.
Новий порядок відводу суду
Відвід судді, як і раніше, залишається способом затягнути розгляд справи недобросовісними учасниками. Тепер суд після визнання відводу необґрунтованим здебільшого зупиняє провадження у справі та передає справу для розгляду відводу іншому судді. Такою можливістю з радістю користуються «процесуальні диверсанти» та додатково оскаржують ухвалу про зупинення провадження, що ще більше затягує розгляд справи. Варто зазначити, що зупинення провадження у справі в такому випадку є лише правом суду, тому потрібно дуже обережно ставитися до необхідності вжиття цього заходу, а не вирішувати питання автоматично. Учасникам процесу не завадить наголошувати суду на цьому моменті під час розгляду необґрунтованого відводу.
Монополія на представництво
Всі вже змирилися з тим, що адвокати «захопили монополію» на здійснення представництва інтересів у суді, зважаючи на підвищену складність нового процесу, це є дещо виправданим. Тому кожній компанії, яка більш-менш регулярно зіштовхується з необхідністю участі в судових процесах, варто потурбуватися про наявність компетентного радника щодо окреслених питань, який зможе належним чином захистити інтереси клієнта, враховуючи вимоги процесуального законодавства та тонкощі їх застосування на практиці.
Запобігання зловживанню процесуальними правами
Як і в питанні завідомо безпідставних відводів, суди достатньо неохоче з власної ініціативи реагують на процесуальні зловживання, яким присвячена окрема ст. 43 ГПК України. Суди з осторогою користуються своїм правом вживати заходів через зловживання учасників процесу, що не додає належного порядку у процесі розгляду справи. Водночас норма виписана таким чином, що дозволяє по‑різному її трактувати. Як правило, для вмілих юристів не є проблемою уникнути покарання та досягти бажаного. Таким чином, вважаємо, що для застосування цієї статті необхідне належне роз'яснення Верховного Суду.
Значущість підготовчої стадії процесу
З прийняттям нового ГПК України суди приділяють все більше уваги стадії підготовчого провадження. Кодекс детально прописує заходи, які необхідно здійснити суддям на попередній стадії, перш ніж перейти до розгляду справи по суті. Отже, учасники судового процесу повинні зважати на ці вимоги процесуального закону під час формування власної правової позиції та її доведення до відома суду.
Для учасників справи важливо, щоб документи по суті справи, докази та клопотання були подані під час підготовчого провадження. Надалі на базі поданих документів та доказів суд здійснюватиме розгляд справи по суті. Клопотання та документи, подані після закриття підготовчого засідання, можуть бути залишені судом без розгляду.
Проте іноді доводиться зіштовхуватися з випадками, коли суд ще на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі вирішує залишити позов без руху та спонукати позивача надати ті чи інші документи, які вважає такими, що стосуються розгляду справи.
На нашу думку, така практика є неприпустимою і такою, що обмежує особу в доступі до правосуддя, адже на етапі відкриття провадження у справі суд має перевірити, чи відповідає позов чітко встановленим критеріям, передбаченим процесуальним законом, а не вдаватися до дослідження предмета і підстав позову, а також доказів, що подаються. Суд має вирішувати зазначені питання саме на підготовчій стадії процесу.
Незважаючи на деякі нюанси, можна позитивно оцінити введення підготовчої стадії, адже це дозволяє прогнозувати дії опонентів у процесі розгляду справи.
Питання юрисдикції
Ч. 6 ст. 302 ГПК України достатньо імперативно говорить нам про те, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції. Тепер деякі учасники процесу, користуючись цим положенням, іноді вже на стадії підготовки касаційної скарги починають посилатися на порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, де навіть і не пахне такими порушеннями.
Прикро, що майже завжди Касаційний господарський суд йде на поводу і передає справу на розгляд Великої Палати, не занурюючись в обґрунтованість таких посилань скаржника. Сьогодні у Великій Палаті спостерігається значне накопичення справ через зазначені підстави, що змушує суддів призначати розгляд справ на дедалі пізніші дати. На жаль, поки що окреслена проблема не вирішується, а «процесуальні зловмисники» продовжують користуватися нагодою для затягування розгляду справ.
Підсумовуючи, можна говорити про певні позитивні зрушення в новому ГПК України, але водночас, зважаючи на вказані недоліки, Кодекс потребує періодичного вдосконалення та надання роз'яснень щодо його правильного застосування.