Питання розвитку альтернативної енергетики гостро постає як на глобальному, так і на національному рівні. Все більша кількість викидів парникових газів внаслідок спалювання вугілля, нафти та газу становить справжню загрозу навколишньому середовищу та змушує міжнародне співтовариство вести активну боротьбу з першоджерелами. Щоб убезпечити себе від екологічної відповідальності за запобігання та ліквідацію наслідків шкоди, завданої навколишньому середовищу, держави розробляють способи протидії можливій або вже завданій шкоді. Одним зі способів є перехід від традиційних до альтернативних (відновлюваних) джерел електроенергії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За останніми підрахунками, близько 30% світової електроенергії виробляється з альтернативних джерел енергії, більшість яких припадає на гідравлічні, сонячні та вітрові генерації. Серед держав, які досягли особливих успіхів у сфері використання відновлюваних джерел енергії, варто відзначити Китай, Данію, Німеччину, Велику Британію, Індію, США.
Україна намагається не відставати від своїх міжнародних партнерів, що простежується у положеннях Енергетичної стратегії України на період до 2035 р., затвердженої Кабінетом Міністрів України від 18.08.2017 р. (далі — Стратегія). В межах Стратегії показник використання відновлюваних джерел енергії до 2020 р. має збільшитися до 11% від загальної частки електроенергії, а до 2035 р. Україна за прогнозами має подолати щабель з показником 25%. З метою реалізації Стратегії Україна поетапно впроваджує нові заходи для підвищення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел, таким чином створюючи сприятливий інвестиційний клімат в енергетичній сфері.