01 червня 2022, 16:18

Як реформувати енергетичний сектор у процесі післявоєнного відновлення: що для цього потрібно

Сергій Даців
Сергій Даців «Integrites, ЮФ» старший юрист

Фактором, що визначатиме спрямованість післявоєнного відновлення енергетичного сектору України, буде європейська інтеграція України. Наша країна імплементувала так званий ІІІ енергетичний пакет, інтегрувала власну енергетичну систему із енергетичною системою ЄС (ENTSO-E). Ці кроки вже істотно наблизили українську енергетику до європейських стандартів. Подальший курс України на євроінтеграцію вимагатиме від України перетворення сфери енергетики відповідно до стандартів Європейського Союзу, і переважно – до вимог «зеленого» енергетичного переходу.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


При збереженні курсу України на євроінтеграцію повоєнний розвиток енергетичної сфери відбуватиметься в контексті європейського «зеленого» енергетичного переходу, від якого Європа через кризу російських енергоносіїв не відмовилась, а навпаки, вирішила прискорити й поглибити цей процес. На сьогодні лише трохи більш як 22% енергії в Європі – з відновлюваних джерел.

«Зелений» енергетичний перехід і стане обставиною, яка задаватиме тенденції відбудови енергетичного сектору України. Що швидшими будуть темпи європейської інтеграції України, то ґрунтовніше й масштабніше трансформується в бік кліматичної нейтральності українська енергетика, а також інші сектори економіки.

Повоєнна відбудова українського енергетичного сектору – це передусім реалізація ініціатив «зеленого» енергетичного переходу, які вже впроваджують в країнах ЄС. Розпочнемо з останніх ініціатив, з якими виступила Єврокомісія у відповідь на російську збройну агресію.  

План позбавлення залежності ЄС від енергоресурсів з росії (REPowerEU)

REPowerEU передбачає комплекс заходів, мета яких – диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів у країни ЄС, поглибити та пришвидшити «зелений» енергетичний перехід. План покликаний усунути європейську залежність від енергоресурсів з росії до 2030 року та збільшити частку «зеленої» енергії до 45% до 2030 року.

REPowerEU ґрунтується на таких принципах:

  1. Диверсифікація енергопостачання, яка передбачає заходи для побудови альтернативних шляхів постачання природного газу, нафти та вугілля (у короткостроковій перспективі) та розвитку індустрії «зеленого» або виробленого повністю з використанням альтернативних джерел енергії водню (у довгостроковій перспективі).
  2. Енергозбереження, якого вдасться досягти шляхом скорочення споживання енергії та впровадження ефективніших практик і звичок у сфері енергоспоживання.
  3. Стимулювання розвитку чистої енергії, яке здійснюватиметься шляхом прискорення «зеленого» переходу, збільшення обсягу інвестицій в енергію з ВДЕ. 

Досягти енергонезалежності планується за рахунок короткострокових та середньострокових заходів. Короткострокові кроки передбачають, зокрема, спільні закупівлі природного та зрідженого газу, а також водню з можливістю залучити до таких закупівель Україну, Молдову, Грузію, країни західно-балканського регіону; збільшення виробництва біометану, що має заощадити 17 млрд м³  природного газу; заповнення газових сховищ на 80% до 1 листопада 2022 року; впровадження європейських планів скорочення попиту на природний газ; також плануються кроки в напрямі виробництва «зеленого» водню.

Середньострокові кроки зосереджені на розвитку «зеленої» енергетики, переважно виробництва «зеленого» водню; спрощенні дозвільних процедур для проєктів у сфері альтернативної енергетики; розширенні енергозбереження.

Україна має можливість долучитися до REPowerEU негайно, взявши участь у спільних закупівлях природного газу, а також надавши власні підземні газосховища для наповнення європейським газом – у західній частині України сконцентровані підземні сховища, які дають можливість зберігати понад 25 млрд м³.

Поки в Україні ведуться активні бойові дії та будь-де в країні існує ризик ракетних ударів, реалізація масштабних енергетичних проєктів практично виключена. Однак Україні слід уже зараз розпочати фіналізацію водневої стратегії, а також розробку законодавства, яке створить передумови для розвитку інфраструктури з виробництва, транспортування та використання «зеленого» водню.

Україна має можливість стати значним елементом європейської водневої інфраструктури. За даними DIXI Group, загальний потенціал українських сонячних та вітрових потужностей оцінюється на рівні щонайменше 537 ГВт ( ВЕС – 466 ГВт, СЕС – 71 ГВт). Відповідно, потенціал генерації водню також чималий – близько 45,401 млн тонн.

Fit for 55

У липні 2021 року Єврокомісія ухвалила проєкт пакета законодавства Fit for 55, виконання якого врешті призведе до переформатування всієї європейської економіки. Європейські політики в сфері клімату, енергетики, землекористування, транспорту та оподаткування будуть прагнути згідно із загальноєвропейською ціллю знизити до 2030 року викиди діоксиду вуглецю на 55% від рівня 1990 року. Цих цілей можна буде досягти, зокрема, за рахунок таких кроків:

Вуглецеве коригування імпорту (Carbon Border Adjustment mechanism або СВАМ)

Цей механізм планують почати застосовувати вже з 01.01.2023 до товарів, виробництво яких поза межами ЄС призводить до значних викидів парникових газів в атмосферу – сталь, залізо й залізні руди, електроенергія, цемент, алюміній, добрива (важливо, що до 31.12.2025 необхідно буде лише подавати дані про обсяг викидів діоксиду вуглецю при виробництві імпортованих товарів). Механізм передбачає, що імпортери цих товарів до ЄС сплачуватимуть за кожну тонну СО², що потрапила до атмосфери під час виробництва імпортованої ними продукції. Наразі список товарів не є остаточним. Єврокомісія залишає за собою право розширити як обсяги викидів, так і список секторів, які підпадатимуть під дію СВАМ.

Енергоефективність

Пропонується встановити нові цільові показники енергоефективності на рівні 36% для кінцевого і 39% – для первинного енергоспоживання. Пропонується зобов’язати держави-члени забезпечити реновацію 3% будівель публічного сектору щорічно, аби підвищити рівень енергоефективності цих споруд.

Відмова від двигунів внутрішнього згорання в автомобільній промисловості

З 2035 року автомобілі в ЄС не повинні бути джерелом викидів діоксиду вуглецю в атмосферу, що означає, що всі автомобілі повинні бути електричними або використовувати інші види палива, наприклад, водень.

Пакет законодавства «Чиста енергія для всіх європейців»

Пакет законодавства «Чиста енергія для всіх європейців» (IV Енергопакет) був розроблений та схвалений у 2016–2018 роках. Він складається з 4 директив та 4 регламентів, які змінюють чинні правила для різних сфер енергетичного сектору ЄС.

Директива ЄС 2018/2001, або RED ІІ, визначає загальні засади стимулювання розвитку виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Зокрема, RED ІІ встановлює правила щодо:  

Впровадження схем підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел

У цій частині RED II вимагає, щоб системи підтримки впроваджувались у формі надбавки (фіксованої чи змінної) до ринкової ціни електроенергії. Україна вже зробила перший крок у цьому напрямі – у серпні 2021 року опубліковано для обговорення проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах». Директива також вимагає, аби підтримка надавалася на конкурсній основі відповідно до процедур, які виключають дискримінацію чи неконкурентні підходи. Втім, допускається надання підтримки без конкурентних процедур, якщо це зміцнить довгостроковий потенціал певної технології або посилить диверсифікацію, або якщо надання такої підтримки зумовлене вартістю приєднання до мереж, мережевими обмеженнями чи необхідністю запобігти негативному впливу на ринки сировини (у випадку біомаси).

Розвиток прос’юмеризму

Цьому напряму RED II приділяє чимало уваги. Прос’юмеризм фактично означає, що  споживачі виробляють електроенергію для власного споживання та видачі надлишків у мережу (renewables self-consumers). При цьому прос’юмеризм можливий як індивідуальний, коли енергогенеруюче обладнання встановлюється на індивідуальних будинках, так і колективний (jointly acting renewables self-consumers), який передбачає встановлення енергогенеруючого обладнання на багатоквартирних будинках. RED II передбачає, що національне законодавство повинно надавати прос’юмерам можливість виробляти, споживати, зберігати та продавати електроенергію без будь-яких непропорційних адміністративних бар’єрів. Крім того, така діяльність не повинна передбачати непропорційних витрат чи стягнення невиправданих платежів із прос’юмерів.

Держави самостійно визначають моделі підтримки прос’юмерів, RED II лише вимагає, щоб доступ до підтримки був ефективним, тобто виключав будь-яку форму дискримінації. 

Аби стимулювати розвиток прос’юмеризму, держави не застосовують до таких споживачів платежів, пов’язаних із виробництвом та споживанням електричної енергії (наприклад, плата за розподіл електричної енергії). До того ж державам надається право покладати обов’язок оплати послуг за розподіл електричної енергії на прос’юмерів, потужність установок яких перевищує 30 кВ.

Установки прос’юмерів потужністю до 10,8 кВ повинні приєднуватись до мережі за декларативним принципом.

Збільшення частки альтернативної енергії в секторі опалення та охолодження

Держави-члени повинні взяти на себе зобов’язання підвищувати частку альтернативної енергії в сфері опалення та охолодження на 1.1 – 1.3% щорічно до 2030 року.

Гарантії походження електроенергії

Такі гарантії повинні використовуватися для підтвердження того, що обсяг спожитої енергії дійсно вироблений із альтернативних джерел. Має бути створена система, в якій учасники можуть вільно продавати гарантії походження. Запуск гарантій походження стане одним із найважливіших факторів подальшого розвитку альтернативної енергетики в Україні. Їх намагались запустити в Україні ще в 2013 році, але механізм так і не запрацював. Наразі можливість отримати документ встановленої форми на підтвердження того, що відповідний обсяг енергії походить із альтернативних джерел, є ключовою для того, аби в Україні одночасно розвивався напрям корпоративних договорів купівлі-продажу електричної енергії.

В Україні робота з імплементації RED II вже розпочалась. З урахуванням положень Директиви розроблено проєкт Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року із амбітною ціллю збільшити споживання «зеленої» енергії майже втричі – з 9,2% у 2020 році до 27% у 2030 році.

Реалізація описаних вище перетворень та досягнення цілей змінить не тільки енергетичний сектор, а загалом зачепить практично кожну сферу нашого життя та врешті-решт призведе до структурної трансформації української економіки.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати