Нещодавно на одній з конференцій, тема якої зачіпала не лише юридичні, але значною мірою і економічні питання, до мене звернувся колега з непрофільного видання, який займався вивченням перспектив створення енергосервісних компаній в Україні. Він цікавився думкою юристів щодо цього питання. Поцікавилася нею і я. На жаль, більшість опитуваних компаній ніяк не відгукнулася на мій запит. Довелося гортати підшивку і запитувати у Гугла. Остання знайдена мною публікація на цю тему, до речі, у нашій газеті (див. № 12 від 22 березня 2011 року), стосувалася досвіду у сфері енергосервісних контрактів і містила невтішний аналіз перспектив таких контрактів в Україні.
На жаль, за два роки подолати відсутність реальної державної підтримки так і не вдалося. На сьогодні Україна задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах за рахунок власного їх видобутку менше ніж на 50%. З метою підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів в економіці України на рівні міжнародного співробітництва було започатковано створення низки енергосервісних компаній (далі – ЕСКО), серед основних завдань яких згідно з відповідною державною програмою на період з 1997-го до 2010 року було визначено формування та популяризацію енергозбереження як галузі та створення механізму залучення інвестицій приватного сектору через застосування енергосервісних контрактів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На жаль, усі ці добрі наміри так і залишилися на папері: створення реального ринку проектного фінансування шляхом укладення енергосервісних контрактів не відбулося. Тож чому програма з енергоефективності не виправдала себе, розбиралася «Юридична газета».
Непріоритетне залучення інвестицій
Основні механізми виконання програми тісно пов’язані з етапами реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Цей довготривалий базовий документ у сфері енергоефективності та енергозбереження змушує думати про те, що все ще може бути зроблено, як це в нас заведено, в останній момент.
На жаль, з положень Енергетичної стратегії стає зрозуміло, що залучення інвестицій через механізм проектного фінансування шляхом створення ЕСКО не є стратегічним напрямом розвитку ринку енергоефективності, хоч застосування енергосервісних контрактів і дозволяє, скажімо, безкоштовно для власників провести реконструкцію вуличного освітлення і систем теплопостачання за рахунок економії енергоресурсів.