Основою забезпечення всіх видів життєдіяльності суспільства були і залишаються такі традиційні енергоносії, як природний газ та електрична енергія. На цей час у галузі склалася критична ситуація з постачанням сировини та сплатою за її споживання, і енергозбереження лишається єдиним шляхом до поліпшення даної ситуації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З метою реалізації енергозберігаючих заходів, забезпечення залучення фінансування, управління фінансовими та технічними ризиками, пов’язаними з упровадженням проектів з енергоефективності у промисловості та соціальній сфері України на ринку з’явився ряд енергосервісних компаній (далі – ЕСКО).
Законодавство встановило, що основною метою ЕСКО має бути формування та популяризація енергозбереження як галузі; створення механізму залучення інвестицій приватного сектору через застосування енергосервісних контрактів.
Протягом останніх років держава створила нормативно-правове поле, яке мало сприяти здійсненню та довгостроковому розвитку процесів, спрямованих на зростання ефективності використання енергоресурсів. Серед найвагоміших нормативно-правових актів варто виокремити: Закон України «Про енергозбереження», ухвалений Верховною Радою України у 1994 році, Комплексна державна програма енергозбереження України, ухвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 1997 р. № 148, Закон «Про альтернативні джерела енергії», ухвалений Верховною Радою України ухвалений у 2003 році, Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010–2015 роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 243 від 1 березня 2010 р.
Аналіз положень зазначеного законодавства не дає підстав вважати, що Україна ставила за мету перспективне планування створення та розвитку проектів з енергоефективності за допомогою механізму проектного фінансування шляхом створення ЕСКО та безпосереднього укладання контрактів з енергоефективності.