Третє тисячоліття разом з новими інвестиційними, технологічними та інноваційними можливостями задля забезпечення високих і стійких темпів розвитку країни змушує Україну стати арбітром у сфері партнерства між державними органами влади та представниками приватного бізнесу. Адже державні програми та проєкти, реалізація яких забезпечується виключно бюджетним коштом, незавжди дозволяє повною мірою реалізувати поставлену мету, що призводить до зниження конкурентоспроможності країни.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Дефіцит бюджету в умовах війни з Російською Федерацією, світової економічної кризи у зв'язку з боротьбою з пандемією COVID-19, коливання курсу Уряду щодо реалізації медичної реформи на вторинному і третинному рівнях, скорочення трансферів з державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів у сфері охорони здоров'я, необхідність модернізації застарілих об'єктів призводять до пошуку позабюджетного фінансування, яке у розвинених країнах світу здійснюється на основі механізмів державно-приватного партнерства (далі — ДПП).
З одного боку, ДПП дозволяє державі зменшити тягар витрат бюджету на проведення внутрішньої суспільної політики та покращення стану об'єктів господарювання, а з іншого — ефективно реалізовувати свої функції через контроль, регулювання і дотримання інтересів громадян відповідно до норм Конституції України та інших нормативно-правових актів у цій сфері.
Наразі основу системи нормативно-правових актів, що регулюють державно-приватне партнерство у сфері охорони здоров'я в Україні, становлять такі документи:
• Конституція України;
• Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 01.07.2010 р. №2404-VI;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 р. №739 «Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства в Україні на 2013-2018 рр.»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 р. №384 «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства» (Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної, комунальної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим; Порядок проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства);
• Постанова Кабінету Міністрів України від 09.02.2011 р. №81 «Про затвердження Порядку надання приватним партнером державному партнеру інформації про виконання договору, укладеного в межах державно-приватного партнерства»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 р. №232 «Про затвердження Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними»;
• Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.06.2016 р. №944 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 р. №279 «Про затвердження Порядку надання державної підтримки здійсненню державно-приватного партнерства»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №298 «Про затвердження Порядку заміни приватного партнера за договором, укладеним у межах державно-приватного партнерства»;
• Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2012 р. №255 «Деякі питання проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства» (Форма техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства (втратила чинність на підставі Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №95 від 30.01.2017 р.), Методика проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства);
• Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р. №2801-XII;
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я» від 06.04.2017 р. №2002-VIII;
• Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 р. №2168-VIII;
• Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. №922-VIII;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я» від 30.11.2016 р. №1013-р.
Згідно з даними центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні, станом на 01.01.2020 р. на засадах ДПП укладено 187 договорів, з яких реалізуються 52 договори (34 — договорів концесії, 16 — договорів про спільну діяльність, 2 — інші договори), 135 договори не реалізуються (4 договори — закінчено термін дії, 18 договорів — розірвано, 113 договорів — не виконуються).
ДПП у сфері медицини вже працює з чотирма суб'єктами (переважно діагностичні або вузькопрофільні центри). ДПП у сфері охорони здоров'я вже розвивають Кіровоградська, Сумська, Одеська, Львівська, Київська, Закарпатська області та м. Київ.
Законодавець визначив, що рішення про здійснення ДПП щодо об'єктів державної власності, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймає Кабінет Міністрів України чи уповноважений ним орган. Спеціально уповноваженим органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань ДПП є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на яке покладається обов'язок з формування та реалізації державної політики у сфері ДПП.
Варто зазначити, що впродовж тривалого часу в Україні зберігається ситуація, коли на центральному та місцевому рівнях одразу декілька органів державної влади відповідають за підтримку проектів у межах ДПП. Про дублювання функцій Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України неодноразово згадувалося в юридичних колах.
Сьогодні Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами ліквідовано, а виконання його функцій передано Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Однак Закон не виключає, що інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть контролювати реалізацію проектів у межах ДПП, якщо державний партнер підпорядкований зазначеному органу влади.
У 2011-2012 рр. в Україні були створені такі спеціалізовані органи, відповідальні за реалізацію ДПП:
• Департамент інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (наразі це Департамент інвестицій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України);
• Український центр сприяння розвитку публічно-приватного партнерства;
• Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України;
• структурні підрозділи обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;
• громадські організації, які надають підтримку розвитку ДПП.
Отже, завданням органів влади є реалізація пілотних проектів державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я, що дозволяють результативно вирішувати актуальні проблеми суспільного життя та наочно продемонструвати переваги застосування проектів у межах ДПП. В іншому випадку визначення Урядом пріоритетних сфер для розвитку ДПП, на нашу думку, так і залишиться декларативним. Незважаючи на достатньо ґрунтовну наукову, практичну та правову розробленість окресленої проблематики, існує потреба здійснення подальшого законодавчого врегулювання та інституційних змін для впровадження державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я в Україні.
Вважаю, що вдосконалення законодавчо-правової бази, доопрацювання та впровадження проекту Закону України «Про Стратегію розвитку державно-приватного партнерства в Україні», розробка проекту Закону України «Про державно-приватне партнерство у сфері охорони здоров'я» забезпечить визначення понять та врегулює організаційно-правові засади взаємодії державного партнера з приватними партнерами в межах реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я України.