19 січня 2014 року минув рік з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 22.12.2011 № 4212-VI). Ці зміни суттєво вплинули на процедуру банкрутства, у тому числі й на правовий статус забезпеченого кредитора. З огляду на судову практику, яка склалася за цей рік, пропонуємо розглянути особливості статусу забезпеченого кредитора.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вимоги забезпеченого кредитора включаються окремо до реєстру вимог кредиторів, незалежно від того, чи заявляв він свої вимоги
Стаття 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон) встановлює обов’язок кредиторів з вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника з підтвердженням їх виникнення та встановлює строк пред’явлення – тридцять днів.
Відлік вказаного строку починається від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Наслідок пропущення вказаного строку – включення вимог з пропущенням строку або вимог, які взагалі не були заявлені, до шостої черги, а також втрата статусу конкурсного кредитора (втрачаючи статус конкурсного кредитора, такий кредитор втрачає також статус сторони у справі про банкрутство та стає лише учасником судового процесу).
Що стосується забезпеченого кредитора, то Закон надає йому певні привілеї, оскільки вказаний строк пред’явлення вимог не поширюється на забезпечених кредиторів. Розпорядник майна повинен самостійно виявити такі забезпечені вимоги за даними обліку боржника та державного реєстру застав (іпотек).
Закон зобов’язує забезпечених кредиторів подати заяву з грошовими вимогами до боржника лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Приклад із судової практики:
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.01.2014 по справі № 918/1692/13 було окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ПП «О» вимоги ПАТ «К», які забезпечені заставою на суму 2 427 950, 60 грн за даними про майно ПП «О» (за даними обліку боржника та державного реєстру).
Суд у цій Ухвалі вказав на те, що наявність кредиторської заборгованості банкрута перед ПАТ «К» підтверджується Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.07.2013 року у справі № 918/578/13, що набрало законної сили, яким було стягнуто з ПП «О» на користь ПАТ «К» заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 612 119, 13 грн, з яких 2 427 950, 60 грн забезпечені заставою.
У зв’язку з цим вимоги кредитора ПАТ «К», які забезпечені заставою майна боржника в розмірі 2 427 950, 60 грн, внесенні окремо до реєстру вимог кредиторів боржника.
Щодо решти кредиторських вимог ПАТ «К», які становлять 3 184 168,53 грн та не є забезпеченими, Судом встановлено, що грошові вимоги кредиторів, які не звернулись до господарського суду у встановленому порядку зі своїми вимогами в межах справи про банкрутство, підлягають задоволенню у ліквідаційній процедурі в шосту чергу задоволення вимог кредиторів.