Представник Російської Федерації зробив заяву про те, що Україна не є суверенною державою (Голова Комітету з міжнародних справ Державної думи РФ Олексій Пушков заявив, що Україна не є суверенною державою (див.: Украина не суверенна, и Крым не будет её частью, – А. Пушков). Чи це має якийсь стосунок до банкрутства? Так, прямий.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Презентуючи свою доповідь на IV Міжнародному судово-правовому форумі «Судова реформа: стан та напрями розвитку» (який відбувся 17-18.03.2016 р.) на тему «Транскордонні справи про банкрутство: шляхи удосконалення вітчизняного законодавства», я звернув увагу учасників форуму на досить широке визначення публічного порядку, надане у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон про банкрутство) в редакції, прийнятій у 2012 р. Мається на увазі Розділ ІХ «Процедури банкрутства, пов’язані з іноземною процедурою банкрутства».
Дійсно, Закон про банкрутство, який не є спеціальним для регулювання правових відносин з іноземним елементом, виклав важливу у зазначеній сфері регулювання правову конструкцію в іншому, ніж у спеціальному законі (Законі «Про міжнародне приватне право»), формулюванні:
Ст. 119. Застосування процедур банкрутства, пов’язаних з іноземним провадженням
4. Господарський суд відмовляє у застосуванні міжнародних аспектів банкрутства, якщо їх застосування суперечить публічному порядку, суверенітету та основним принципам законодавства України (виділено автором).
Учасникам конференції було надано аргументи щодо того, що у такій редакції Закон про банкрутство недостатньо аргументовано розширює підстави для відмови у застосуванні норм іноземного права. Зокрема, доповідач звернув увагу на те, що поняття «публічний порядок» у згаданому законі містить додаткову підставу для відмови у застосуванні міжнародних аспектів банкрутства – порушення суверенітету. Було висловлено побоювання, що така конструкція без наведення юридичних ознак і критеріїв навряд чи ефективно застосовуватиметься у зв’язку з тим, що зазначена категорія буде доволі вільно трактуватись судом. Крім того, автор висловив сумнів щодо того, що у конкретній судовій справі можна буде знайти підтвердження порушення суверенітету країни.
Однак не пройшло й кілька днів після наведення критики наведених вище положень Закону про банкрутство, як було отримано підтвердження того, що ці положення достатньо ефективно можуть бути застосовані у суді. Голова Комітету з міжнародних справ Державної думи РФ Олексій Пушков заявив, що Україна не є суверенною державою. Враховуючи статус особи, яка зробила таку заяву, це можна вважати офіційною позицією Російської Федерації.
Таким чином, в Україні з’явились підстави не застосовувати положення про так звані транскордонні банкрутства Закону про банкрутство у справах про банкрутство, які можуть бути пов’язані з провадженнями, порушеними в Російській Федерації. Отже, усі заяви про застосування положень щодо визнання проваджень у справі про банкрутство, порушених на території Росії, допуск до справи російських арбітражних керуючих, надання судової допомоги російським судам й арбітражним керуючим, виконання судових доручень та здійснення координації дій у порушених на території обох країн процедурах банкрутства на підставі зазначеної норми можуть бути залишені без задоволення.
Хто б міг подумати, що у 2012 р. український законодавець передбачив посягання сусідньої країни на суверенітет України!