Попри всі труднощі, практика банкрутства продовжує працювати. З’являються нові запити на ініціювання процедур банкрутства як від кредиторів, так і від боржників. Орієнтовно в червні суди почали повноцінно функціонувати та відповідно «ожили» банкрутства. Сфера банкрутства поступово виходить на рівень інтенсивності, що був до початку повномасштабної збройної агресії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Юридичній Газеті» вдалося поговорити з юристами, які практикують у сфері банкрутства, про воєнний 2022 рік та завдання на наступний.
1. Що змінилося після 24 лютого у практиці банкрутства?
2. Чи вдається подолати, (юридично) вирішити кризові ситуації українського бізнесу сьогодні? Чи більше стало запитів до вашої компанії в цій сфері?
3. Які процедури допоможуть якнайшвидше відновити діяльність підприємств та реструктурувати борги або, навпаки, ліквідувати знищені активи?
Підсумки 2022
- Кодекс України з процедур банкрутства не зазнав змін, а законопроєкти №4409, №7442 та гучний №8231 щодо запровадження мораторію на банкрутство під час воєнного стану не прийняті.
- Професійні дискусії навколо положень законопроєкту № 8231 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період воєнного стану». Чи принесе новий мораторій на банкрутство очікуваний результат?
- Скасовано планові перевірки арбітражних керуючих; відтерміновано подачу обов’язкової звітності.
- Удосконалюється судова практика щодо питань, що виникають у судових процедурах, які застосовуються до боржника.
- Інтенсивність відкриття проваджень у справах про банкрутство змінювалась залежно від ходу війни.
Очікування 2023
- Створення умов, які дозволять українським підприємствам подолати труднощі та зберегти виробничий потенціал країни.
- Забезпечення належного функціонування механізмів відновлення платоспроможності з урахуванням особливостей воєнного стану.
- На уряд, суди, арбітражних керуючих та практикуючих юристів у сфері банкрутства покладено обов’язок віднайти та впровадити в життя формулу, за якої процедура банкрутства не буде асоціюватися з можливістю кредиторів отримати в свої руки активи боржника, а ставитиме собі за мету, яку законодавець заклав у КУзПБ, – фінансове оздоровлення боржника з рівним ступенем захисту інтересів усіх учасників провадження.
Олена Волянська, партнерка LCF Law Group, керівниця практики банкрутства та реструктуризації
Українські підприємці зіштовхнулись із суттєвими змінами у веденні бізнесу. Були втрачені ринки збуту, зруйновані логістичні ланцюжки, втрачені через окупацію або знищені виробничі активи. Все це суттєво вплинуло на можливість виконувати зобов’язання.
В таких умовах банкрутство залишається потужним інструментом для відновлення платоспроможності або законного виходу з бізнесу для боржника та надає можливість кредиторам забезпечити повернення боргів.
Це стало можливим завдяки двом факторам.
По-перше, ще навесні судова система продемонструвала здатність працювати невпинно навіть в умовах повномасштабної війни: суди порушують нові та продовжують чинні процедури банкрутства.
По-друге, законодавець не ввів жодних обмежень або мораторіїв щодо банкрутства. Досвід показує, що від таких обмежень було б більше шкоди, недобросовісні боржники використали б його для зловживань. А це викликало б ланцюгову реакцію невиконання зобов’язань у всіх секторах економіки.
Якщо звернутись до статистики, яку публікує судова влада, то ми побачимо, що кількість відкритих справ про банкрутство є на третину меншою, ніж у мирний період (565 справ у 2022 році проти майже 770 за аналогічний період 2021 року).
Це, з одного боку, демонструє здатність українського бізнесу домовлятись та виявляти єдність: кредитори і боржники з розумінням ставляться до збереження бізнесу кожного з них. Кредитори, в т.ч. банки, за можливості, намагаються врегулювати відносини з позичальниками шляхом реструктуризації кредитів, надання кредитних канікул та утримання від агресивних дій по примусовому стягненню заборгованості. Значно виріс попит на послуги з супроводу процедур реструктуризації. З такими запитами звертаються як кредитори, так і боржники.
Законодавець своєю чергою запровадив мораторій на нарахування штрафних санкцій по прострочених кредитних зобов’язаннях, що має додатково підтримати бізнес на час дії воєнного стану.
З іншого боку, в разі наявності загрози неплатоспроможності, яка виникла або до війни, або внаслідок знищення виробничих активів через ведення бойових дій, чи окупацію територій, боржники та кредитори мають діяти невідкладно, і закон надає їм таку можливість.
Власникам і менеджменту підприємства, якому загрожує неплатоспроможність, необхідно своєчасно звернутись в суд із власною заявою про банкрутство, оскільки невиконання такого обов’язку є підставою для притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності перед кредиторами. А бездіяльність органів управління, що вплинула на збільшення кредиторської заборгованості боржника, може мати ознаки доведення до банкрутства, що своєю чергою буде підставою для притягнення власників до субсидіарної відповідальності.
Під час дії мораторію на виконання всіх зобов’язань перед кредиторами строком на 170 днів, який вводиться з моменту порушення справи про банкрутство, є можливість проаналізувати ресурси та можливості для відновлення платоспроможності або на законних підставах припинити бізнес.
Своєю чергою кредиторам процедура також вигідна, адже з моменту відкриття провадження про банкрутство господарська діяльність продовжується під контролем арбітражного керуючого, органи управління боржника обмежені в праві ухвалювати рішення про відчуження або обтяження майна, укладення значних правочинів тощо. Арбітражний керуючий також може виявити сумнівні правочини боржника, повернути виведені активи або звернутись за стягненням шкоди з власників або менеджменту боржника.
Як і для працюючого бізнесу, проблемним залишається питання відшкодування коштом країни-агресора збитків, які спричинені війною.
На жаль, працюючого механізму на національному або міжнародному рівні поки немає. І якщо звичайний бізнес може очікувати на його появу, то боржник і його кредитори вже зараз мають отримати можливість зафіксувати в обліку банкрута право майнової вимоги до рф та забезпечити його оборотоздатність. Для цього арбітражному керуючому потрібно здійснити всі необхідні дії для фіксації спричинених збитків.
Професійна спільнота активно працює над тим, щоб розробити механізм належного визначення права такої майнової вимоги у складі ліквідаційної маси. Один із варіантів – пропонується розгляд судом, який розглядає справу про банкрутство, заяви про відшкодування збитків та винесення відповідного рішення в межах відокремленого провадження. Це дозволить обліковувати таке право як актив та продавати його разом з іншим майном боржника.
Впевнені, що ми впораємось з усіма викликами воєнного часу і банкрутство працюватиме як ефективний економічний інструмент – і зараз, і в період повоєнного відновлення України.
Вадим Кізленко, адвокат, арбітражний керуючий, радник ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Після початку повномасштабної військової агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території нашої держави, юридичний бізнес, як і переважна більшість бізнесів, зупинив свою роботу. Процедура банкрутства, як і будь-яка судова процедура, безпосередньо залежить від функціонування судів. Орієнтовно в червні місяці суди почали повноцінно функціонувати і, відповідно, «ожили» банкрутства. Незважаючи на всі труднощі, практика банкрутства продовжує існувати, з’являються нові запити на ініціювання процедур банкрутства як від кредиторів, так і від боржників.
Міністерство юстиції України досить оперативно відреагувало на воєнні реалії та скасувало планові перевірки арбітражних керуючих. Також було відтерміновано подачу обов’язкової звітності, чим регулятор послабив контроль за діяльністю арбітражних керуючих з боку Мін’юсту. На моє переконання, це не вплинуло негативно на процедури банкрутства: судового контролю за діяльністю арбітражних керуючих достатньо.
За період повномасштабної війни Кодекс з процедур банкрутства України не зазнав змін. Найбільш дискусійним в професійному середовищі наразі є проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період воєнного стану» № 8231.
Основними новелами вказаного законопроекту є запровадження так званого «воєнного мораторію» на банкрутства: пропонується заборона на відкриття проваджень у справах про банкрутство за ініціативою кредитора на підставі грошових вимог, які виникли до 24.02.2022 та зупинення провадження у справах, порушених після 24.02.2022. Така ініціатива не матиме позитивного впливу на економіку: в нас вже був «ковідний мораторій», нічого доброго для спільноти він не приніс і, як наслідок, був скасований.
Існує правило, що борги потрібно віддавати. Лобіюючи «воєнний мораторій» на банкрутства, держава стає на захист виключно боржників. На мою думку, сучасна ринкова економіка має більше регулюватись ринковими механізмами, а не державним втручанням. Усі наразі перебувають в однакових умовах, ми всі живемо в реаліях війни. Стаючи на захист боржників, держава може спровокувати ситуацію, коли захищаючи від банкрутства неплатоспроможних боржників, це матиме наслідком подальшу неплатоспроможність і кредиторів, яких позбавили можливості захистити свої права шляхом задоволення своїх вимог через процедуру банкрутства.
Перевагами ініціювання справи про банкрутство для боржника є те, що після порушення справи про банкрутство, суд вводить мораторій на задоволення грошових вимог, що виникли до відкриття справи. За загальним правилом, протягом дії мораторію кредитори на мають права здійснювати стягнення заборгованості (в т.ч. в примусовому порядку). Отже, після порушення справи про банкрутство боржник отримує тайм-аут у відносинах з кредиторами. Має можливість оцінити свої активи та пасиви, проаналізувати можливі варіанти виходу з кризової ситуації, домовитись з кредиторами.
Для кредиторів, беззаперечною перевагою процедури банкрутства є те, що відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам на спеціальних підставах. Такі ексклюзивні умови є тільки в процедурі банкрутства, і вони дають реальну можливість повернути у власність боржника незаконно виведені активи та в подальшому за рахунок їх продажу задовольнити грошові вимоги.
Наталія Тищенко, керуюча партнерка ЮК «Nobili»
Кардинальних змін у практиці банкрутства не відбулося. Удосконалюється судова практика по питанням, що виникають у судових процедурах, які застосовуються до боржника, в тому числі, щодо покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, притягнення засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, до субсидіарної відповідальності та визнання недійсними правочинів боржника. Знаковим було рішення Верховного Суду по справі № 921/39/21 від 05 жовтня 2022 року щодо банкрутства фізичних осіб, яким було узагальнено практику щодо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, якщо конкурсні кредитори не подали у визначений законом строк заяв із грошовими вимогами до боржника. Залежно від конкретних обставин, зокрема в разі наявності у боржника підтвердженої відповідними доказами заборгованості перед конкурсним кредитором та подальшого ігнорування такими кредиторами свого обов’язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи-боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів. Водночас таке рішення суд приймає з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.
Більшість запитів останнім часом стосується порятунку від так званої «швидкої ліквідації за три дні». Коли бенефіціару чи керівнику таки доводиться відповідати за боргами підприємства з яким, начебто, попрощалися. Під арешти попадають активи, що значно перевищують саму кредиторську заборгованість. Досить часто ініціюючим кредитором виступають податкові органи.
Зупинення виробництва, знищення активів, відтік фахівців, руйнування каналів постачання і збуту, порушення логістичних зав’язків, перебої електроенергії, втрата документів і залишені активи на окупаційних територіях, збільшення витрат, та багато інших проблем, з якими зіткнувся бізнес з початком повномасштабної війни. Звісно, це порушує економічний баланс між кредиторами і боржниками. При несвоєчасних розрахунках будь-який кредитор може перетворитися в боржника. Тому саме задля справедливого розподілу активів боржника між його кредиторами й існують процедури банкрутства. По- перше, повинна запрацювати досудова санація, яка передбачає певні канікули для підприємства від примусових стягнень і дає можливість відновити бізнес-процеси, зокрема і залучення інвестицій. По-друге, судова процедура банкрутства. Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, вишиковування їх в чергу, зупинення виконавчих проваджень, повернення незаконно виведених активів і притягнення до відповідальності винних осіб – все це інструменти, які покликані гармонізувати взаємостосунки між кредиторами і боржником. Банкрутство надає можливість скористатися досвідом арбітражного керуючого, який проаналізує реальний стан боржника, на підставі чого кредитори прийматимуть рішення щодо подальшої долі підприємства: відновлення чи ліквідація.
Максим Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Максим Боярчуков та Партнери»
Необхідно визнати, що в Україні немає жодної сфери життя, яка б не зазнала негативного впливу від російського вторгнення, будь то економіка, культура, політика чи юриспруденція. На превеликий жаль, законодавство, що регулює процедури банкрутства в Україні сьогодні існує у відриві від реалій. Остання редакція КУзПБ відбулась ще до початку війни, а законотворчі ініціативи, як то проєкт Закону №4409, проєкт Закону №7442 та гучний проєкт Закону №8231 щодо запровадження так званого «мораторію на банкрутство під час воєнного стану» у 2022 році не прийняті.
Руйнуючи стереотипи та жах, який термін «банкрутство» викликає, як у багатьох власників бізнесу так і у фізичних осіб (які з прийняттям КУзПБ також можуть бути визнані банкрутами) необхідно пам’ятати, що відкриття провадження у справі про банкрутство не означає припинення господарської діяльності та автоматичний розпродаж всього майна боржника. КУзПБ містить ряд механізмів, що дозволяють саме відновити платоспроможність боржника, при цьому їх застосування можливе тільки у межах справи про банкрутство. Тож за умови, що законодавство у сфері відновлення платоспроможності діятиме, банкрутство продовжить бути інструментом для досягнення цілей, що виникають через неможливість виконання зобов'язань.
Враховуючи відсутність законодавчих змін, що дозволили б забезпечити належне функціонування механізмів відновлення платоспроможності з урахуванням особливостей викликаних воєнним станом, необхідно відмітити, що сфера банкрутства поступово виходить на рівень інтенсивності, що був до початку збройної агресії.
Для наочності варто оцінити статистичні дані щодо загальної кількості судових рішень у межах справ про банкрутство, ухвалених судами усіх трьох інстанції з різних питань та кількості нових проваджень про банкрутство. Показово, що у 2022 році інтенсивність відкриття проваджень у справах про банкрутство змінювалась залежно від ходу війни: з 01.01.2022 по 24.01.2022 відкрито 199 проваджень; з 25.02.2022 по 24.03.2022 – 11 проваджень; з 25.03.2022 по 24.04.2022 – 16 проваджень; з 25.04.2022 по 24.05.2022 – 18 проваджень; з 24.05.2022 по 24.08.2022 – 145 проваджень; з 25.08.2022 по 27.12.2022 – 206 проваджень.
Стрімкий вихід на довоєнні показники судової діяльності у справах про банкрутство, свідчить про зацікавленість учасників ринку у тих механізмах, які пропонує провадження у справах про банкрутство. Судові спори загалом, а тим більше такі багатогранні, як справи про банкрутство, не варто залишати без контролю. Усвідомлення цього факту породжує попит на юридичні послуги тож і кількість запитів до команди юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери» у сфері банкрутства поступово виходить на довоєнний рівень.
Економічна складова Перемоги у війні є однією із ключових, уряд та народ України за сприяння іноземних партнерів вже вжив безпрецедентних заходів для її досягнення: міжнародна фінансова допомога, контроль за курсом національної валюти, випуск воєнних облігацій, розвиток волонтерської діяльності тощо.
Дивлячись правді у вічі, необхідно визнати, що після Перемоги України, яка неминуче матиме наслідком зміну геополітичної ситуації у світі, їй як і решті країн світу загрожує фінансова криза в порівнянні з якою криза 2008 року здаватиметься дитячою виставою. Ні для кого не секрет, що саме успішний бізнес, який приносить прогнозований та стабільний прибуток є тією рушійною силою, що дозволить мінімізувати негативні наслідки фінансової кризи та зрештою подолати її.
Необхідно визнати, що не весь бізнес переживе такі фінансові потрясіння, тому створення умов, які дозволять українським підприємствам подолати їх та зберегти виробничий потенціал країни є одним із першочергових завдань. Тому на уряд, суди, арбітражних керуючих та юристів практикуючих у сфері банкрутства покладено обов’язок віднайти та впровадити у життя формулу, за якої процедура банкрутства не буде асоціюватись з можливістю кредиторів отримати в свої руки активи боржника, а переслідуватиме дійсну мету, яку законодавець заклав у КУзПБ – фінансове оздоровлення боржника із рівним ступенем захисту інтересів усіх учасників провадження.