Поняття субсидіарної відповідальності існує в Українському законодавстві ще з 1992 р. та закріплене в ч. 5 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Водночас у ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець аналогічно закріпляє можливість ліквідатора заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Основною метою такої відповідальності є притягнення винних осіб у доведенні до банкрутства до додаткової (субсидіарної) відповідальності та стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог. Тобто це пошук ліквідатором додаткових джерел погашення боргу перед кредиторами.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |