У світі вирує коронавірусна хвороба, держави закривають кордони, а в Україні оголошено надзвичайну ситуацію. Будь-яка нестандартна ситуація, як наразі карантин, є новим стимулом і новими можливостями. Вже сьогодні в Україні можна брати участь у судових засіданнях в онлайн-режимі поза межами приміщення суду з власного технічного пристрою. Вже є перше практичне застосування відповідної законодавчої новели. Всі говорили про це роками, а криза змусила перейти від балачок до справ. Загалом, це вдалося. Звичайно, пандемія коронавірусу пришвидшить цифровізацію українського суспільства, що є позитивним моментом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак, на мою думку, негативних наслідків від COVID‑19 буде більше, ніж позитивних, у зв'язку з посиленням світової економічної кризи. Нещодавно голова Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Анхель Гурріа заявив, що шок, який пережила економіка світу від коронавірусу, вже перевершив шок від кризи 2008‑2009 рр., а відновлення світової економіки триватиме багато років. Також він вважає, що багато країн хибно оцінюють свої перспективи відновити економіку від наслідків коронавірусу в короткостроковій перспективі.
Оприлюднені напередодні оцінки стосовно того, що ВВП світу у 2020 р. може зрости на 1,5%, він назвав «занадто оптимістичними». «Навіть якщо не буде загальносвітової рецесії, ми отримаємо або нульове, або від'ємне зростання в багатьох економіках світу. Тому загальносвітове зростання не лише буде низьким цього року, але й буде довго відновлюватися», — повідомив голова ОЕСР.
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва під час прес-конференції за підсумками зустрічі з представниками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) заявила, що ніколи в історії МВФ світова економіка не опинялася у глухому куті. «Це гірше, ніж глобальна фінансова криза 2008‑2009 рр. Це ні на що не схоже. На моїй пам'яті — це найважчий час в історії людства, величезна загроза для усього світу. Ми всі маємо згуртуватися, Найбільшим ризиком, який ми бачимо, є хвиля банкрутств і скорочень робочих місць, які ускладнять відновлення економіки», — зазначила пані Георгієва.
Звичайно, такі невтішні прогнози вимагають вжиття невідкладних заходів вже сьогодні. Нещодавно Володимир Зеленський під час телефонної розмови з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою попросив збільшити розмір майбутньої допомоги Україні у зв'язку з поширенням коронавірусу. Окрім того, вони обговорили розширення програми співпраці України з МВФ для підтримки подальших реформ у нашій країні та подолання викликів, що стоять перед українською економікою у зв'язку з поширенням коронавірусу, а також кроки щодо імплементації цієї програми.
Однією з умов співпраці з боку МВФ було прийняття так званого «банківського» та «земельного» законів. Верховна Рада вже прийняла «земельний» закон. Згідно з його положеннями, з 01.07.2021 р. власники земель сільськогосподарського призначення зможуть їх відчужувати шляхом продажу. Сподіваюся, що це сприятиме позитивній динаміці для економіки. «Банківський» закон, прийнятий лише в першому читанні, містить низку норм, які суперечать Конституції України. Маю надію, що фінальна редакція закону їх усуне. Дійсно, українській економіці буде важко подолати фінансові наслідки від COVID‑19. Однозначно, нам потрібна підтримка європейських партнерів, але не такою ціною.
Сьогодні від державної влади підприємці очікують не популізму, а реальної фінансової підтримки, яка може здійснюватися у формі тимчасового звільнення від сплати податків або хоча б у суттєвому зниженні (податкові канікули, тимчасове скасування ЄСВ, ПДФО). Основу будь-якої економіки складає малий та середній бізнес. Водночас саме цей сегмент першим відчув наслідки карантину: у когось скоротилися доходи, хтось припинив діяльність, хтось з останніх сил «тримається на плаву».
Необхідно прийняти той факт, що фінансові кризи — це неодмінна складова світової економіки, вони є неминучими з певною періодичністю. Перше, що варто зробити у складній ситуації, це заспокоїтися, сконцентруватися на проблемі, встановити її причини, спрогнозувати ймовірні наслідки, оцінити власні можливості. В умовах кризи доцільно раціоналізувати та мінімізувати свої витрати. Фінанси потрібно витрачати на ті речі, без яких ваш бізнес не зможе функціонувати або які підвищать його ефективність. Доцільно здійснити переоцінку пріоритетів, відмовитися від частини запланованих цілей та поставити нові завдання з метою адаптації бізнесу до певних реалій. Потрібно цінувати своїх клієнтів і навіть у складні часи намагатися залучити нових.
Що стосується виконання зобов'язань, необхідно мати на увазі, що 17.03.2020 р. набрав чинності закон, яким додатково був внесений до переліку форс-мажорних обставин карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з цим, сьогодні бізнесу доречно проаналізувати умови укладених договорів на предмет відповідальності за невиконання зобов'язань та підстав звільнення від них у разі настання форс-мажорних обставин, а також спробувати врегулювати відносини з контрагентом шляхом внесення змін до договору щодо відтермінування строків виконання зобов'язань. Це дозволить якомога швидше вирішити проблему виконання договору та спрямувати ресурси компанії на інші важливі напрямки діяльності. У разі неможливості врегулювання питання шляхом перемовин з контрагентом варто звернутися до ТПП України для отримання відповідного сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин.
Керівникам підприємств необхідно пам'ятати, що відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі банкрутства боржника з вини його засновників або керівника вони можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності в розмірі різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Отже, відповідно до положень чинного законодавства, керівник боржника та його засновники можуть відповідати за борги своєї компанії власним майном.
В умовах економічної кризи потрібно бути дуже уважними до такого поняття як «загроза неплатоспроможності» — обставини, яка підтверджує, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі. У разі виявлення таких ознак варто негайно домовлятися зі своїми контрагентами про відстрочення або розстрочення оплати боргу. Якщо домовитися не вдалося, необхідно негайно звертатися до суду із заявою про ініціювання справи про банкрутство.
У цей складний час потрібно зрозуміти, що банкрутство — це не вирок, а шанс на друге життя. Для боржника процедура банкрутства має безліч переваг. По‑перше, вводиться мораторій на примусове стягнення заборгованості, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство. Погашення такої заборгованості відбувається виключно в межах справи про банкрутство за участю кваліфікованого арбітражного керуючого, який допоможе знайти компроміс із кредиторами та під контролем суду.
По‑друге, господарська діяльність підприємства продовжується, працівники не звільняються, можуть укладатися нові контракти та продовжують виконуватися роботи за раніше укладеними договорами. По‑третє, арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
По‑четверте, господарський суд за заявою розпорядника майна може скасувати арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності. По‑п'яте, невигідні для боржника правочини можуть бути визнані недійсними, а відчужене за цими договорами майно — повернуте у власність боржника. Цей список можна продовжити.
Насамкінець, слід пам'ятати, що будь-яка криза рано чи пізно закінчується. Для того щоб її подолати, потрібно сконцентрувати зусилля на досягненні позитивного результату як на загальнодержавному рівні, так і на рівні приватного бізнесу. Людство вже пережило «курячий» та «свинячий» грип. Я впевнений, що ми подолаємо нинішній вірус і вийдемо з цієї ситуації сильнішими.