Професія арбітражного керуючого є порівняно молодою, з’явилася вона у 1999 р. Відтоді професійні стандарти діяльності арбітражного керуючого постійно вдосконалювалися. Розвивалося банкрутне законодавство, однак етичні стандарти поведінки залишалися «в тіні» – про них всі чули, але ніхто не бачив.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Етичний аспект є важливим у будь-яких відносинах. Для мене професійна етика – це як писані, так і неписані правила гри, які за жодних обставин не можна порушувати. Ми можемо допускати різне трактування законодавства, але зобов’язані дотримуватися єдиних стандартів у своїй роботі.
На жаль, сьогодні переважна більшість суспільства асоціює арбітражних керуючих з рейдерами. Ймовірно, така думка склалася через відсутність вивірених етичних стандартів і невідворотної відповідальності за їх порушення.
Професія арбітражного керуючого непроста, адже він розпочинає свою роботу, коли суд порушив справу про банкрутство, та виконує свої повноваження на підприємствах, які є неплатоспроможними. Тобто, коли керівництво юридичної особи неспроможне вирішити ситуацію, тоді на допомогу йому приходить арбітражний керуючий та суд. Наразі будь-яка судова процедура банкрутства проходить за обов’язкової участі арбітражного керуючого.
Суд за допомогою автоматизованої системи відбору призначає арбітражного керуючого виконувати свої повноваження в певній справі. Арбітражний керуючий є «чужим» для усіх учасників процесу: боржника та кредитора, які мають діаметрально протилежні інтереси (боржник – ухилитися від сплати боргу або сплачувати його якнайдовше і якнайменше; кредитор – отримати погашення свого боргу в максимально можливому розмірі та у стислі строки).
З 2019 р. в Україні з’явилася нова категорія справ про банкрутство – банкрутство фізичних осіб. Ця категорія справ є делікатним процесом, адже арбітражному керуючому потрібно провести інвентаризацію майна боржника, що фактично означає отримати доступ до його житла, недоторканність якого гарантується Конституцією.
Арбітражний керуючий повинен вміти знаходити спільну мову з усіма учасниками процесу, домогтися консенсусу, адже не буває абсолютної правди, оскільки вона завжди знаходиться посередині.Арбітражний керуючий є основною фігурою у справі про банкрутство. Хоча він особисто не приймає ключові рішення у справі, від його професіоналізму залежить, які рішення будуть прийняті у справі комітетом кредиторів та судом.
Лише минулого року, з моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства (далі – Кодекс банкрутства), на законодавчому рівні було закріплене питання необхідності прийняття Кодексу професійної етики арбітражного керуючого (далі – Кодекс етики), який був прийнятий 19.11.2019 р. на З’їзді Арбітражних керуючих України. Його основна мета – забезпечення ефективності та прозорості застосування Кодексу банкрутства, сприяння швидкому розгляду справ про банкрутство, підвищення авторитету поваги та довіри до професії арбітражного керуючого.
До основних принципів діяльності арбітражного керуючого Кодексом етики віднесені верховенство права, законність, компетентність, добросовісність, незалежність, неупередженість, доброчесність, дисциплінованість. Я хотів би виділити найголовніші принципи діяльності арбітражного керуючого та більш детально зупинитися на кожному з них.
Принцип компетентності означає, що арбітражний керуючий зобов’язаний вживати заходів щодо набуття та підтримки необхідного рівня знань і навичок для виконання своїх повноважень. Арбітражний керуючий повинен систематично підвищувати свою кваліфікацію, а відповідне підвищення не має зводитися до формалізму в частині проходження курсів в установах, акредитованих органом з питань банкрутства. На мою думку, арбітражний керуючий повинен вчасно ознайомлюватися зі змінами до профільного законодавства та узагальненнями судової практики, брати участь у профільних форумах/круглих столах/конференціях.
Принцип незалежності та об’єктивності полягає в тому, що арбітражний керуючий повинен бути незалежним від власних економічних, сімейних та інших чинників, які впливають на виконання ним повноважень. В контексті зазначеного принципу особливу увагу слід приділити недопустимості конфлікту інтересів арбітражного керуючого.
Арбітражний керуючий зобов’язаний дотримуватися принципу конфіденційності та не має права розголошувати третім особам інформацію, яка стала йому відома у процесі виконання повноважень. Винятком з цього правила є випадки, коли в установленому законодавством порядку він зобов’язаний розкрити певну інформацію.
Арбітражний керуючий повинен діяти добросовісно. Цей принцип є достатньо об’ємним. Я відніс би сюди обов’язок арбітражного керуючого вчиняти необхідні дії у встановлений законодавством строк та спосіб. Якщо законодавством чіткий строк не встановлений, арбітражний керуючий має вчиняти відповідні дії в найкоротші строки з метою оперативного розгляду справи. Виконуючи свої зобов’язання, арбітражний керуючий повинен використовувати наявні у нього повноваження і можливості з метою збільшення ліквідаційної маси та якомога більшого задоволення вимог кредиторів.
Кажуть, що якщо не знаєш, як діяти – дій за законом. Однак у процесі своєї діяльності арбітражні керуючі зіштовхуються з питаннями, які законодавчо не врегулюванні або врегульовані нормативними актами по-різному. В такому випадку арбітражний керуючий має дотримуватися не положень закону в буквальному розумінні, а «духу закону», правил професійної етики та приймати нестандартні рішення, які однаковою мірою будуть справедливими щодо всіх учасників справи.
З набранням чинності Кодексом банкрутства в Україні була створена саморегулівана організація арбітражних керуючих – Національна асоціація арбітражних керуючих України. Наразі триває процес формування її територіальних органів. Відповідно до положень Кодексу банкрутства, на саморегулівну організацію покладені дві важливі функції в частині професійної етики арбітражних керуючих: надання консультацій, підготовка методичних рекомендацій з питань професійної етики арбітражних керуючих та застосування прогресивних практик, а також контроль за діяльністю арбітражних керуючих щодо дотримання Кодексу професійної етики арбітражного керуючого.
Правила професійної діяльності арбітражних керуючих спрямовані на вирішення дискусійних питань у професійній діяльності, належне здійснення роботи та вдосконалення вимог. Сподіваюся, що після офіційного впровадження правил всі арбітражні керуючі будуть їх дотримуватися, а наша професія вийде на високий рівень поваги та довіри в суспільстві.