Неможливість підтримувати фінансову ліквідність компанії, зменшення обсягів виробництва та скорочення працівників – це не міф, а нова реальність, з якою нам, на жаль, доводиться миритись. Чи призведе поширення епідемії коронавірусу до зростання кількості банкрутств та чи буде відповідати директор по боргах компанії за несвоєчасне звернення до суду про відкриття справи про банкрутство?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сьогодні, в силу стрімкого поширення пандемії, бізнес може зіткнутись з безпрецедентним темпом зростання кількості банкрутств. За умов втрати ліквідності та відсутності оборотних активів для погашення поточних зобов'язань – загроза неплатоспроможності стає все більш реальною. Більшість європейських країн вже оголосили про підтримку бізнесу. Податкові канікули, реструктуризація заборгованості, пільгове кредитування – це той пакет антикризових заходів, який може сприяти збереженню бізнесу. Втім, чи допоможуть вжиті заходи мінімізувати ризик потенційних банкрутств, і що робити директору підприємства із загрозою неплатоспроможності тут і зараз?
Неплатоспроможність в умовах пандемії?
На фоні боротьби з коронавірусом більшість країн світу уже вдались до таких безпрецедентних заходів як введення "мораторію на відкриття справ про банкрутство", збільшення строку для звернення до суду, або взагалі звільнення директорів від обов'язку звернення до суду з загрозою неплатоспроможності. Так, Німеччина тимчасово звільняє як боржників від обов'язку звернення до суду у зв'язку з неплатоспроможністю, за умов, що така неплатоспроможність викликана пандемією та існують можливості реструктуризації компанії, так і кредиторів від права ініціювати справу про банкрутство. Натомість, Австрія обмежилась тільки продовженням строку, протягом якого керівники мають звернутись до суду і ініціювати справу про банкрутство (з 60 до 120 днів), за умови, що така неплатоспроможність була викликана пандемією. При цьому ризик персональної відповідальності керівників/засновників по боргах компанії нікуди не зникає.
У Росії, наприклад, авіаперевізники та туристичні компанії, які зіткнулись з фінансовими труднощами, в результаті отримують не тільки податкові пільги від держави, але і "мораторій на банкрутство". І це не дивно, адже зниження грошових резервів авіакомпаній через численне скасування рейсів призведе до неможливості виплати боргів, а відтак і до технічних банкрутств. За даними CAPA (Centre for Aviation), до кінця травня 2020 р. може спостерігатись безпрецедентний темп збільшення банкрутств більшості світових авіаліній. Як це вже трапилось з британською авіакомпаніє Flybe, яка оголосила себе банкрутом, не впоравшись з економічними труднощами через коронавірус.
Що очікувати в Україні?
Більшість компаній уже зіткнулись з загрозою неплатоспроможності, інші ж намагаються мінімізувати ризики. Втім наслідок залишається для всіх один – реальна відповідальність менеджменту по боргах компанії. У Кодексі з процедур банкрутства йдеться про те, що солідарна (по всіх боргах компанії) відповідальність менеджменту компанії настає у тому випадку, коли бізнесу загрожує неплатоспроможність (ч. 6 ст. 34 Кодексу з процедур банкрутства). В силу відсутності змін до Кодексу з процедур банкрутства на період пандемії, менеджмент компанії (директор/члени дирекції) продовжує відповідати по боргах компанії за несвоєчасне звернення до суду у разі виникнення загрози неплатоспроможності.
Як визначити загрозу неплатоспроможності в умовах пандемії?
Відповідь буде однозначною – така само, як і до моменту поширення епідемії. Так, загрозою неплатоспроможності є ситуація, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (ч. 6 ст. 34 Кодексу з процедур банкрутства). З економічної точки зору поточною неплатоспроможністю вважається такий стан компанії, коли коштів та високоліквідних активів (готових товарів, дебіторської заборгованості і тп.) недостатньо для розрахунку з усіма кредиторами, строк сплати грошових зобов'язань перед якими вже настав (поточні зобов'язання). Відтак, якщо у компанії поточних зобов'язань більше ніж ліквідних активів, це свідчить, що бізнесу загрожує банкрутство, а ризик для директора розділити весь тягар відповідальності по усіх боргах компанії стає більше, ніж реальним.
Як мінімізувати ризик відповідальності директора по боргах компанії?
Виживання бізнесу в сьогоднішніх умовах - це про гнучкість та постійну зміну форматів. Менеджмент компаній повинен жити в умовах раннього реагування на потенційні фінансові складнощі, з якими в умовах пандемії вони можуть зіткнутись. Проведення перемовин з контрагентами, обговорення нових умов співпраці на період пандемії або вчасне повідомлення про неможливість виконання поточних зобов’язань, строк яких настав або згодом настане, у зв’язку з форс-мажорною обставиною (Законом № 3219 карантин віднесено до форс-мажорних обставин за наявності відповідного сертифікату ТПП України). За умов, що жодних домовленостей досягнуто не було, роль менеджменту полягає в регулярному моніторингу фінансової звітності компанії і вжитті запобіжних заходів. Втім, якщо уникнути неплатоспроможності так і не вдалось, директор (дирекція) змушений звернутись до суду з заявою про відкриття справи про банкрутство.
Загалом бізнесу, який постійно тримає руку на пульсі і регулярно відслідковує зміни у фінансовому стані компанії, нема чого боятись. Втім слід пам'ятати, що навіть факт поширення пандемії не звільняє директора (дирекцію) від обов'язку повідомити про загрозу неплатоспроможності учасників компанії та протягом місяця звернутись до суду із заявою про відкриття справи про банкрутство.