Оскарження аукціонів з продажу майна банкрута — одні з найпоширеніших спорів у справах про неплатоспроможність в Україні. Однак у таких спорах майже ніколи не піднімається фундаментальне питання про те, чи мало місце реальне змагання між учасниками та чи не було заздалегідь визначено переможця аукціону. Чи визначає закон наслідки змови потенційних покупців майна банкрута, і яким є механізм доказування відповідних обставин у судовому порядку?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Визначення переможця аукціону заздалегідь як вид порушень в ході реалізації майна банкрута
Практика продажу майна у справах про банкрутство в Україні, на жаль, підтверджує систематичне вчинення такого порушення, як продаж майна банкрута заздалегідь визначеному переможцю аукціону при лише технічній участі інших учасників торгів. У таких випадках під виглядом аукціону (проведення якого вимагає закон) де‑факто здійснюється прямий продаж активів банкрута.
Негативні наслідки, яких зазнають банкрут та його кредитори в такому випадку, більш ніж суттєві: унеможливлюється прозорий продаж цінних активів на ринкових умовах незалежним гравцям, які могли б придбати їх за вищу ціну, аніж пов'язаний з власником банкрута технічний покупець. Незважаючи на суттєвість таких порушень, вони зазвичай невиправдано залишаються поза увагою учасників справи про банкрутство та судів, тоді як традиційно увага звертається на більш «технічні» порушення: продаж майна під обтяженнями, без згоди заставодержателя, з дефектами оголошень тощо.
На нашу думку, перевірка наявності реальної конкуренції на аукціоні — це найперше, що має дослідити позивач та перевірити суд у спорі про недійсність аукціону у справі про банкрутство. Адже без конкуренції та реального змагання незалежних учасників аукціон як форма відчуження майна боржника просто перестає існувати.