19 січня 2021, 20:22

У новий рік з новими правилами. Що принесуть зміни до фінмоніторингу

Опубліковано в №1 (731)

Марійка Давиденко
Марійка Давиденко Legal & Compliance Lead, Alcor

Ще навесні 2020 р. набрав чинності новий Закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, а у вересні Кабінет міністрів України видав постанову, згідно з якою внесено зміни до порядку організації фінмоніторингу. З 1 січня 2021 р. законної сили набув новий механізм подання суб'єктами первинного фінансового моніторингу до Держфінмоніторингу інформації, необхідної для взяття їх на облік. Що ж саме змінилося і які результати це матиме, спробуємо з'ясувати простою та доступною мовою.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


 

Що таке фінансовий моніторинг

Для початку, що ж таке фінансовий моніторинг? Фактично це визначений державою порядок виявлення та запобігання існуванню сумнівних фінансових потоків. Серед основних завдань фінансового моніторингу законодавці виділяють, зокрема, боротьбу з «відмиванням» коштів, фінансовою підтримкою створення та поширення зброї масового знищення та тероризму.

Може здатись, що вас, якщо ви не займаєтесь чимось протизаконним, це не стосується, але це не зовсім так: якщо ви не можете пояснити легальне походження коштів, у певних випадках банк цілком законно може заблокувати або відмовитись проводити ваш платіж. Ви можете потрапити під фінмоніторинг при будь-якому здійсненні великих платежів: продаючи квартиру, машину чи отримавши коштовний подарунок від родичів. Тому варто бути уважним і розуміти, як працює система 

З нового року по-новому

Як уже зазначалося, з 1 січня 2021 р. діє новий порядок подання суб'єктами первинного фінансового моніторингу до Держфінмоніторингу інформації, необхідної для взяття їх на облік. Хто ж входить до цього переліку та на які зміни варто звернути увагу?

Загалом Закон виділяє досить великий перелік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, в який входять банки, страхові компанії, ломбарди, будь-які інші фінансові установи (в т. ч. представництва іноземних), професійні учасники ринку цінних паперів, нотаріуси, адвокати, аудитори, бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги, тощо. Метою первинного фінансового моніторингу є ідентифікація та верифікація клієнтів (зазвичай використовується позначення KYC, тобто know your customer). Здійснивши верифікацію відповідно до міжнародних стандартів AML (anti- money laundering), первинний суб'єкт передає інформацію про окремі фінансові операції (наприклад, підозрілі) на розгляд у Держфінмоніторинг.

Яку інформацію збирають ці суб'єкти? Для фізичних осіб- резидентів України це прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, паспортні дані, відомості про місце проживання/ перебування та реєстрацій ний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб- підприємців також реєстраційні дані ФОП і реквізити банківського рахунку). Щодо юридичних осіб, то до переліку входять: найменування, місцезнаходження, реєстраційні дані та код ЄДРПОУ, ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися активами компанії, та реквізити банківського рахунку. Для юридичних осіб-нерезидентів також вимагатиметься копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене посвідчення про реєстрацію юридичної особи.

Крім того, суб'єкт первинного фінансового моніторингу перевіряє інформацію щодо кінцевого бенефіціарного власника клієнтів-юридичних осіб шляхом витребування структури власності, запиту підтверджуючих документів, перевірки офіційних джерел тощо.

З початку 2021 р. уся інформація може бути подана до Держфінмоніторингу в електронній формі, що значно полегшує процес (важливо, що й інші можливості подачі зберігаються). Нові строки взяття на облік первинних суб'єктів фінмоніторингу наступні:

• протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції — банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, окремі спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу- юридичні особи (суб'єкти аудиторської діяльності, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, консультування з питань оподаткування, створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами) та інші;

• не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом) стають на облік спеціально визначені суб'єкти (аудитори, бухгалтери, консультанти з питань оподаткування, створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами), що провадять діяльність одноособово, без утворення юридичної особи;

• не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) у випадках, визначених ст. 10 Закону, — адвокатські бюро, нотаріуси, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги, інші.

Суб'єкти повинні надати відомості про реєстрацію, місцезнаходження, відповідального працівника, особу, яка тимчасово виконуватиме обов'язки відповідального працівника у разі його відсутності (у разі призначення такої особи), а також відокремлені підрозділи, що є окремими юридичними особами, яким надано дозвіл самостійно подавати інформацію, пов'язану з проведенням фінансового моніторингу.

Що змінилося весною

З квітня в Україні діє новий Закон №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення». Відтак, окрім порядку взяття на облік суб'єктів, усім учасникам відносин варто звикнути ще й до інших нововведень (якщо ви ще це не зробили).

Тому врахуйте, що:

• звужено коло фінансових операцій, що підпадають під фінансовий моніторинг (тепер порогова сума фінансової операції становить 400 тис. грн (за певними винятками);

• виокремлено 4 (з поперед ніх 17!) ознаки, згідно з якими операція обов'язково підлягає моніторингу: операція з готівкою, за кордон, за участю політично значущих осіб (чи їх родичів та інших пов'язаних осіб), зв'язок з державою, що порушує міжнародні рекомендації у сфері фінансового моніторингу;

• застосовується ризикорієнтований підхід (Risk- Based Approach) при здійсненні моніторингу (високий рівень ризику ділових відносин встановлюється щодо клієнтів, які входять до особливих груп, наприклад, знаходяться у «забороненій» юрисдикції чи офшорній зоні); • змінено вимоги щодо процедури переказу готівкових коштів: фінансові операції на суму 5 і більше тисяч гривень вимагають ідентифікації особи;

• введено обов'язок для юридичних осіб, зареє строваних до набрання чинності Законом №361-IX, подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності протягом 3 місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким будуть затверджені форма та зміст структури власності (такий нормативний акт досі не затверджено), та надалі щорічно підтверджувати інформа цію про бенефіціарного власника.

Що це означає для бізнесу

Загалом розкриття усієї інформації і контроль за бенефіціарами компаній відповідають вимогам часу та міжнародним стандартам. Покращення законодавства у сфері контролю за проведенням фінансових операцій відповідно до міжнародних норм дозволяє Україні значно скоротити можливості для «безпечного» циркулювання сумнівних грошових потоків та роботи злочинних структур. Але чи справді все працюватиме так, покаже час.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати