Відкритий банкінг є однією з ключових інноваційних тенденцій, яка трансформує глобальну фінансову індустрію. Саме відкритий банкінг є однією з найобговорюваніших у світі фінансів, яка впливає на споживачів, банки та фінтех-компанії. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Україна не є винятком. У серпні 2023 року Національний банк України затвердив Концепцію відкритого банкінгу, відповідно до якої визначаються «напрями розвитку, дорожня карту та ключові вимоги до впровадження в Україні відкритого банкінгу». У цій статті ми розглянемо поняття відкритого банкінгу, його переваги, ризики та перспективи в ЄС та Україні. Поняття відкритого банкінгу Відкритий банкінг — це концепція, яка передбачає вільний обмін фінансовою інформацією між різними фінансовими установами, такими як банки, фінтех-компанії та іншим провайдерами. Фактично відкритий банкінг надає стороннім провайдерам доступ до фінансових даних споживачів від банків та фінансових установ за допомогою інтерфейсів прикладного програмування (API). При цьому споживач отримує більший контроль над своїми фінансами та можливість надавати доступ до своєї фінансової інформації, а також одночасно використовувати послуги різних провайдерів у зручному форматі. Історія відкритого банкінгу в ЄС Початком відкритого банкінгу в ЄС прийнято вважати експеримент, проведений Федеральною поштою Німеччини (Deutsche Bundespost) у 1980 році, коли керівництво провело тест з запуску пілотної схеми онлайн-банкінгу. Цей експеримент з онлайн-банкінгом дав можливість 300 провайдерам, а також близько 2 000 фізичним особам, випробовувати новий онлайн-банкінговий сервіс. У межах цього тесту учасники мали змогу виконувати онлайн-перекази, використовуючи номер *300#. У 80-х роках ХХ століття це було дуже інноваційним рішенням, яке відкрило шлях до ідеї банківського самообслуговування у всьому світі. Незважаючи на те, що лише декілька господарств врешті-решт встановили цю систему, інтерфейс використовувався аж до 2005 року. Директива про платіжні послуги (PSD1), розроблена Європейською Комісією наприкінці 2007 року з метою посилення конкуренції та розширення участі банків і небанківських установ у платіжній індустрії, зробила акцент на захисті прав споживачів, а також на правах та обов'язках постачальників і користувачів платіжних послуг. У 2015 році Європейський парламент прийняв пропозицію Європейської Комісії щодо додавання нових правил для захисту онлайн- та мобільних платежів. Ця нова пропозиція, PSD2, набула чинності у 2018 році. PSD2 відкрила банки для сторонніх провайдерів, що означало, що банки повинні були забезпечити інтерфейс і зазвичай робили це шляхом створення API, який дозволив би стороннім провайдерам безпосередньо ініціювати платежі або запитувати інформацію про рахунок. Крім того, PSD2 запровадила надійну автентифікацію клієнтів (SCA). PDS2 значно вплинула на відкритий банкінг, оскільки зробила електронні платежі більш безпечними, сприяла інноваціям і привітала значний ріст у створенні програмних інтерфейсів. Переваги відкритого банкінгу Відкритий банкінг має суттєві переваги, що обґрунтовують його впровадження по всьому світу: збільшена конкуренція: відкритий банкінг сприяє зростанню конкуренції в банківському секторі. Це підштовхує банки до покращення своїх послуг та зниження комісійних ставок для клієнтів; зручність для клієнтів: споживачі отримують зручну можливість керувати своїми фінансами через один застосунок, який об'єднує дані з різних банків та фінтех-провайдерів; нові фінансові послуги: відкритий банкінг сприяє розвитку нових фінансових послуг та продуктів, таких як персоналізовані рекомендації, управління боргами та інвестиційний портфель; підвищення безпеки: впровадження посилених стандартів безпеки з метою захисту особистих даних та операцій клієнтів. Проте відкритий банкінг також має ризики, які повинні враховуватися при його подальшому запровадженні, зокрема: можливість порушення конфіденційності особистих фінансових даних, якщо не будуть дотримані високі стандарти безпеки; кіберзлочинність: зі збільшенням доступу до фінансових даних зростає ймовірність кіберзлочинних атак та шахрайства; складнощі впровадження відкритого банкінгу в залежності від різних регуляторних вимог тощо. Майбутнє відкритого банкінгу: перехід до відкритих фінансів Відкритий банкінг це насамперед про більшу інноваційність, розширення фінансової екосистеми, більшу автоматизацію та персоналізацію обслуговування клієнтів в фінансовій сфері. Процес не стоїть на місці та зазнає постійного розвитку. Нещодавнє дослідження прогнозує, що використання відкритого банкінгу в ЄС подвоїться між 2022 та 2027 роками. Mastercard у своєму звіті від 26 вересня 2023 року наголошує, що останнім часом відкритий банкінг трансформується у відкриті фінанси. На регуляторному рівні запропонований ЄС Регламент про доступ до фінансових даних (FIDA) виходить за рамки даних платіжних рахунків у відкритому банкінгу і охоплює значно більші фінансові горизонти. При цьому, також наголошується на необхідності того, щоб фінансові установи по всьому ЄС «керувалися однаковими правовою базою і технічними стандартами». Також, як зазначає Мейрід МакГінес, Єврокомісарка з фінансових послуг, фінансової стабільності та ринку капіталів, за допомогою відкритих фінансів клієнти мають отримати можливість ефективно контролювати свої дані, знати, якими даними вони діляться, з ким і чому. Одним із варіантів забезпечення такого контролю є створення інформаційних панелей дозволів — інтерфейс, який надає клієнтам простий огляд їхніх власних даних, якими вони, можливо, захочуть поділитися. Ці панелі можуть полегшити клієнтам надання та відкликання дозволів на обмін інформацією. Водночас компанії, які отримують доступ до даних, повинні регулюватися і контролюватися так само, як і компанії, які зберігають ці дані. І тут також є великий потенціал, включно з отриманням більш персоналізованих пропозицій, які краще відповідають потребам клієнтів. Українська концепція відкритого банкінгу Закон України «Про платіжні послуги» передбачає, що відповідно до відкритого банкінгу «надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов’язані у порядку, встановленому Національним банком України, забезпечувати можливість постійного доступу в режимі реального часу до рахунків (крім кореспондентських рахунків банку та розрахункового рахунку надавача платіжних послуг) своїх користувачів банкам та іншим надавачам платіжних послуг, що отримали право на надання нефінансових платіжних послуг». Відповідно до Концепції відкритого банку, прийнятої в цьому році, Національний банк планує розробити та затвердити нормативно-правові акти, необхідні для упровадження відкритого банкінгу. Відповідно до запропонованої дорожньої карти в 4-му кварталі 2023 року має бути Розроблена перша версія технічних специфікацій, а сам пілот має бути проведений на продуктивному середовищі обмеженим колом учасників в 3-му кварталі 2025 року. Отже, повноцінно відкритий банкінг має запрацювати в Україні з серпня 2025 році. Відкритий банкінг продовжує змінювати фінансовий ландшафт, забезпечуючи клієнтам більше можливостей та доступ до інноваційних рішень. Мобільні додатки для банкінгу стають все популярнішими серед користувачів. Application Programming Interface (API) є ключовою складовою відкритого банкінгу і їхня кількість тільки зростає. Особиста фінансова аналітика стає все більш важливою для користувачів. Відкритий банкінг надає можливість збирати та аналізувати дані про витрати, бюджетування та інвестиції, допомагаючи клієнтам краще керувати своїми фінансами.
30 листопада 2023, 12:28