З кожним днем українська реальність ставить перед нашою державою нові виклики. Як показують останні статистичні фінансові показники, стосується це твердження і теперішнього стану вітчизняної банківської системи, особливо на Сході та в Криму. «Юридична газета» робить спробу констатували окремі процеси, які відбуваються сьогодні з банками і їх клієнтами в цих регіонах
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Банківський порядок на Сході: обслуговування на даний момент неможливе
«К сожалению, не могу. Банковской системы здесь уже нет», – саме таку відповідь представника одного з місцевих банків отримала «Юридична газета», звернувшись з проханням прокоментувати сьогоднішню ситуацію з банками в Донецьку. Ми не стали сумніватися у відвертості банківського співробітника, зважаючи на теперішню реальність Сходу України.
При цьому Національний банк як нацрегулятор вітчизняної банківської системи з 24 липня запровадив надзвичайний режим роботи банківської системи в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіці Крим. Відповідне рішення, за повідомлення прес-служби регулятора, викликане ситуацією, яка унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку, та має на меті забезпечити фінансування потреб держави та життєдіяльності населення.
Так, на сьогодні організація роботи банківської системи в надзвичайному режимі передбачена постановою правління Національного банку України №435 від 22.07.2014 (далі – Інструкція). Цей документ передбачає порядок проведення банківських операцій, специфіку змін у технологіях їх проведення, окремі питання організації діяльності Нацбанку та банків України, повноваження щодо прийняття рішень, пов’язаних із виконанням таких операцій у разі виникнення нештатного режиму, що унеможливлює роботу банківської системи у звичайному порядку (далі – надзвичайний режим роботи).
При цьому документом визначено, що надзвичайний режим роботи може бути запроваджений у період проведення антитерористичних операцій, під час техногенних та природних катастроф тощо. Крім того, враховуючи умови загрози життю та здоров’ю банківських працівників, банкам України та НБУ Інструкцією надано можливість діяти за окремими напрямками за спрощеною процедурою, проте в такій ситуації запроваджено підвищення рівня відповідальності за ухвалення рішень та визначення механізмів контролю за їх прийняттям.
Інструкція визначає ряд практичних нюансів функціонування банків в такій ситуації, наприклад:
- особливості порядку припинення роботи учасника в системі електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП) та відновлення функціонування учасника СЕП після тимчасового призупинення роботи,
- особливості виконання банком платіжних доручень клієнтів у разі відключення від СЕП або порушення роботи системи автоматизації банку;
- особливості порядку організації роботи з готівкою в банківській системі, зокрема питання перевезення валютних цінностей та інкасації коштів, пошкодження та знищення готівки банками України (у разі неможливості вивезення її Нацбанком);
- особливості роботи інформаційних систем НБУ, організації та ведення бухгалтерського обліку в надзвичайному режимі, організації та проведення роботи з відновлення бухгалтерського обліку.
У документі закріплено, що зазначені вимоги Інструкції поширюються на Національний банк України, банки та Державну казначейську службу України в разі запровадження надзвичайного режиму роботи окремою постановою правління Національного банку.
Постановою НБУ від 6 серпня встановлено зобов'язання банків України, «Укрпошти» та небанківських фінансових установ припинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. А уже з 8 серпня регулятор перейшов до більш радикальних заходів і, як повідомила голова Нацбанку Валерія Гонтарева, відключив усі свої системи електронних платежів від Донецька і Луганська та вивіз гроші зі сховищ.
Голова НБУ пояснила, що це рішення є формальним підтвердженням факту, що вже відбувся. «Як можна виводити людей на роботу, завозити готівку? У нас банки, особливо державні, дуже довго намагалися підвозити туди готівку. Нацбанк вже не забезпечував ані інкасацію, ані підвезення грошей. Банки вже не можуть це фізично робити. Усі гроші відбирають бандформування, там триває війна. Я думаю, що там потрібна гуманітарна допомога. Грошова вже не допоможе», – цитує пані Гонтареву інформаційне агентство УНІАН. Голова НБУ зазначила також, що на територіях, які контролюються терористами, банки знищують готівку, перед цим зробивши її перерахунок під камеру. «Це краще, ніж здати гроші ворогу. Але, слава Богу, там просто вже немає готівки», – констатувала Гонтарева.
Таким чином, на сьогодні вся банківська система в двох східних областях дійсно перебуває в режимі «неможливості банківського обслуговування».
Банківська ситуація в Криму: колектори і Ощадбанк
Дещо інша ситуація в окупованій АР Крим. За словами Валерії Гонтаревої, в Криму залишилося 3,9 млрд грн банківських коштів, які наразі неможливо вивезти через анексію півострова Російською Федерацією.
Крім того, за повідомленням facebook-спільноти «Просто фінанси», українські банки передають кримські кредити російським колекторам. Так, на цій сторінці в соцмережі зазначено, що учасники російського колекторського ринку розповідають про збільшення пропозицій з боку українських банків з продажу портфелів кримських позичальників.
Проте колектори відзначають, що привабливість кримських портфелів різко знижують два чинники. По-перше, у російських колекторів немає досвіду роботи з кримськими позичальниками, і колектори побоюються високого ризику неповернення. По-друге, у ряді колекторських агентств є іноземні інвестори, які побоюються санкцій в тому випадку, якщо організація почне працювати з кримськими позичальниками. Крім того, колектори припускають виникення операційних проблем з каналами платежів, а також невизначеності з валютою платежу. «У такій ситуації в більш вигідному становищі опиняються колекторські агентства, які мають дочірні або пов’язані організації і в Росії, і в Україні. Саме така схема може виявитися перспективною», – вказано в дописі facebook-спільноти від 7 серпня.
Досить цікава зараз ситуація в Криму і з державним Ощадбанком. Так, за повідомленнями його прес-служби, після 8 травня ц.р., відколи Ощадбанк припинив діяльність у Криму, російські окупанти привласнили кримську мережу установ Ощадбанку, а це майже 300 відділень. «Було пограбовано майно банку, документацію, клієнтську базу даних, захоплено готівку в сховищі Кримського республіканського управління Ощадбанку. Усі законні спроби правління Ощадбанку вивезти готівку та документацію на материкову частину України були блоковані банд формуваннями», – зазначається на офіційному сайті банку.
А ось уже два місяці Ощадбанк постійно отримує листи від «Автономной некоммерческой организации «Фонд защиты вкладчиков», у яких фонд називає себе кредитором провідного українського державного банку та вимагає перерахувати йому гроші, які він начебто виплачує вкладникам Ощадбанку Криму.
При цьому нещодавно державний Ощадбанк заявив, що незважаючи на закриття філії (Кримського республіканського управління) внаслідок окупації Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, він все ж виконуватиме зобов'язання перед кримськими клієнтами. «Ми пам’ятаємо про кожного клієнта і готові виплачувати вклади, залучені на території Автономної Республіки Крим та Севастополя», – зазначено в офіційному повідомленні Ощадбанку. Його прес-служба повідомляє, що з 23 липня Ощадбанк розпочав обслуговування кримських вкладників – громадян України. Для цього банком розроблений спеціальний механізм обслуговування кримських вкладників – громадян України та передбачено право вкладника, який переїхав або постійно проживає на території материкової частини України, відразу звернутися до однієї з 2 тис. установ Ощадбанку (без попередньої реєстрації в контакт-центрі або на сайті) з відповідною заявою про отримання коштів, внесених на депозит.
Таким чином, на сьогодні розвиток ситуації на Сході та в Криму ставить перед нами виклики не тільки на загальнодержавному, а й на окремому галузевому рівні. Та ситуація, в якій на сьогодні опинилася в т.ч. і частина банківської системи, ставить в заручники не тільки самі фінустанови, а і особливо їх клієнтів. Саме зараз вираз про те, що гроші люблять тишу, стає актуальним як ніколи. І все, що залишається клієнтам банків цих регіонів (як це не сумно констатувати) – чекати її настання.