Відповідний та задіяний ринки

На відміну від релевантного ринку, із визначенням терміну «задіяний ринок» не так все просто. Варто звернути увагу, що поняття відповідного ринку та задіяного ринку в законодавстві ЄС є пов’язаними між собою. Водночас як відповідний ринок є інструментом оцінки перешкод для ефективної конкуренції внаслідок концентрації та необхідності втручання контролюючого органу в функціонування ринку, визначення задіяного ринку, у свою чергу, забезпечує контролюючий орган повною інформацією щодо ринку, який потенційно може зазнати впливу у зв’язку зі здійсненням концентрації. В Україні цей термін був введений в правове регулювання контролю за економічною концентрацією у 2005 році з внесенням змін до Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання, затвердженого розпорядженням АМКУ від 19.02.2002 

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

№ 33­р (далі – Положення про концентрацію), проте його змістовне наповнення не розкрито й до цього часу. В системі контролю за економічними концентраціями в ЄС концепція «задіяних ринків» означає ті відповідні товарні ринки, які можуть зазнати впливу економічної концентрації. Якщо зливаються дві групи раніше незалежних підприємств, то необов’язково всі ринки, на яких діють такі підприємства, зазнають впливу цього злиття. Найвідчутніший вплив відбуватиметься на ринки, на яких підприємства, що зливаються, до злиття були конкурентами. Менший, але помітний вплив на умови конкуренції на ринку можуть мати злиття підприємств, що до злиття були у відносинах постачальник/покупець. Можливе також поєднання обох варіантів. Але в усіх цих випадках такі ринки мають бути досліджені Комісією ЄС з метою оцінки можливих наслідків концентрації для конкуренції на цих ринках. Ці ринки і є задіяними у концентрації, і щодо них учасники концентрації, відповідно, повинні надати Комісії інформацію, необхідну для такої оцінки (розділ 1.6 офіційної форми стандартної нотифікації концентрації (далі – Форма СО). Як видно, з поняттям задіяних ринків тісно пов’язане питання обсягу інформації, яку повинні надавати заявники при нотифікації концентрації.

Аналіз Положення про концентрацію дозволяє зробити висновок, що концепція задіяних ринків певною мірою застосовується і в Україні. Так, у пункті 2 Додатку 1 до Положення про концентрацію зазначено, що учасники концентрації, подаючи заяву до органів Антимонопольного комітету в техніко­економічному обґрунтуванні економічної концентрації, мають вказати відповідні товарні ринки з урахуванням присутності реальних та потенційних конкурентів, тенденцій зміни попиту та пропозиції, насичення товарних ринків. Концепція задіяних ринків реалізована також і в розділі 5 додатку 2 до Положення про концентрацію, який передбачає необхідність надання інформації щодо часток учасників концентрації на ринках «на яких має або може мати місце концентрація або її наслідки».

Однак Положення про концентрацію не розкриває критеріїв визначення задіяних ринків. Більше того, саме формулювання «на яких має або може мати місце концентрація…» створює певну невизначеність у підходах до задіяних ринків, оскільки термін «концентрація» визначається, скоріше, не як зміни у структурі ринків, а як певні правочини, причому за якими не обов’язково слідують такі зміни (наприклад, придбання акцій, що забезпечують 25% голосів у вищих органах управління, або суміщення посад). У результаті невизначеності та відсутності чітко сформульованих методів визначення задіяних ринків суб’єкти господарювання при подачі заяви про отримання дозволу АМКУ на концентрацію зобов’язані надати інформацію щодо кожного товарного ринку, на якому вони здійснюють діяльність, навіть у тому випадку, якщо концентрація фактично не буде мати жодного впливу на такі ринки. Саме тому в учасників концентрації нерідко виникають певні складнощі під час збору та узагальнення такої інформації, яка по суті є зайвою для оцінки реального впливу концентрації на товарні ринки.

На відміну від українського законодавства про конкуренцію, законодавство ЄС містить певні критерії визначення задіяних ринків. Так, частиною 6 Форми СО Регламенту про злиття встановлено декілька випадків, коли ринки визначаються як задіяні. Наприклад, задіяними ринками є ринки, на яких учасники концентрації перебувають у горизонтальних відносинах (діють на одному й тому самому товарному ринку) або вертикальних відносинах (учасник концентрації діє на товарному ринку вищого чи нижчого рівня товарообігу відносно відповідного ринку, на якому діє інший учасник концентрації).