Турбулентний 2020 р. спричинив безліч змін у житті кожного з нас і змусив адаптуватися до нових реалій. Безсумнівно, в умовах пандемії головний тягар забезпечення звичних умов життя в поєднанні з боротьбою з наслідками поширення коронавірусу ліг на плечі держави в особі органів державної влади. У зв'язку з цим деяким органам довелося зіткнутися з новими викликами під час виконання своїх обов'язків. Не став винятком і Антимонопольний комітет України (далі — Комітет), тож пропонуємо стислий огляд його діяльності за минулий рік за найбільш цікавими й актуальними напрямками.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Недобросовісність у часи пандемії
1. Минулого року щемливою для кожного серця темою стали подорожі. Зізнаймося, навіть ті з нас, хто з міркувань особистої безпеки обмежився Ланжероном і прогулянками Приморським бульваром в Одесі, відверто зітхали, поглядаючи в бік оголошень про спокусливі ціни на тури до Туреччини чи Єгипту. Втім, якраз до достовірності цін, заявлених туроператорами на туристичні продукти, і виникли питання в Комітету, адже якщо ви як добросовісний споживач заощадили певну суму коштів в іноземній валюті для оплати омріяної мандрівки та прийшли купувати тур, на вас міг чекати неприємний сюрприз у вигляді остаточної ціни на тур у гривнях, розрахованої туроператором за власним завищеним курсом.
Як наслідок, на початку грудня 2020 р. тимчасовою адміністративною колегією Комітету були ухвалені рекомендації для низки відомих українських туристичних операторів, які на своїх сайтах вказували ціни на тури в іноземній валюті, але оплату в гривнях вимагали здійснювати відповідно до власного курсу, який відрізнявся від офіційного курсу НБУ та курсу міжбанківського валютного ринку. На думку Комітету, наведена інформація щодо ціни туристичних продуктів була недостовірною та могла вводити споживачів туристичних послуг в оману. З огляду на це Комітет рекомендував туроператорам припинити такі дії та здійснювати інформування споживачів про вартість послуг способом, що не вводитиме в оману.
Наприкінці грудня 2020 р. керівник Північного міжобласного територіального відділення Комітету Олексій Хмельницький повідомив, що всі туроператори, котрих стосувалися рекомендації, виконали їх і почали розміщувати на своїх сайтах ціни на тури в гривнях. Безперечно, таке виконання стало чудовим прикладом ефективної спів праці Комітету з бізнесом на користь споживачів.
2. Коронавірус, локдаун, невизначеність… На початку весни 2020 р. від гнітючих заголовків не було рятунку. Промінчиком надії серед цього потоку могла стати інформація про наявність лікарських засобів, що здатні протидіяти коронавірусу, якщо вона, звісно, була б достовірною.
У квітні 2020 р. Комітет ініціював і розглянув справу щодо поширення ТОВ «Науково- виробнича компанія «Екофарм» інформації про лікувальні властивості лікарського засобу «Протефлазід» стосовно хвороби, яку спричиняє коронавірус. Комітет встановив, що така інформація поширювалась без належного обґрунтування, зокрема без наявності офіційних рекомендацій Міністерства охорони здоров'я України щодо застосування зазначеного лікарського засобу, та в липні 2020 р. прийняв рішення про накладення на ТОВ «Науково- виробнича компанія «Екофарм» штрафу в розмірі понад 3 млн грн. Рішення Комітету в цій справі було оскаржене ТОВ «Наукововиробнича компанія «Екофарм» до суду, і на дату написання цієї статті процес оскарження ще триває.
Подібне рішення було прийняте Комітетом на початку липня 2020 р. і у справі про поширення ТОВ «Юрія-фарм» на одному з центральних телеканалів України рекламного ролика про здатність лікарського засобу «Декасан» боротися з коронавірусами. Ролик містив твердження, що зазначений лікарський засіб «діє на всі складні віруси, включаючи коронавіруси». За відсутності належного обґрунтування поширення такої інформації, за висновками Комітету, вводило в оману споживачів, що й стало підставою для накладення Комітетом на ТОВ «Юрія- фарм» штрафу в розмірі понад 0,5 млн грн. ТОВ «Юрія- фарм» сплатило визначений Комітетом штраф у повному обсязі.
Зловживання монопольним становищем в енергетиці
Незважаючи на пандемію та карантинні обмеження, у минулому році інтенсивність розгляду Комітетом випадків зловживань монопольним становищем аж ніяк не зменшилася. Найбільш резонансні справи мали місце, зокрема, у сфері енергетики, тож пропонуємо звернути увагу на найцікавіші з них.
1. У грудні 2020 р. Комітет наклав на дві компанії Групи ДТЕК (АТ «ДТЕК Західенерго» і ТОВ «Д. Трейдінг») штрафи загальною сумою понад 275 млн грн за їхні дії протягом липня- жовтня 2019 р. в зоні Бурштинського енергетичного острова, що, згідно з рішенням Комітету, становили зловживання монопольним становищем.
Бурштинський енергетичний острів — це одна з двох торгових зон української енергетики, яка охоплює Закарпатську та частини Львівської й Івано-Франківської областей та є відокремленою від другої такої зони — Об'єднаної енергетичної системи України, не маючи з нею електричного зв'язку. Водночас зона Бурштинського енергоострова об'єднана з європейськими електроенергетичними системами, що дозволяє імпортувати та експортувати електричну енергію з/до країн Європи.
Відповідно до висновків Комітету, зловживання монопольним становищем у межах Бурштинського енергоострова відбувалося під час таких дій компаній:
1) Комітет встановив, що протягом липня-жовтня 2019 р. АТ «ДТЕК Західенерго» збільшувало обсяг продажу електроенергії на балансуючому ринку (ринок, що забезпечує, зокрема, балансування обсягів виробництва та імпорту й споживання та експорту електроенергії в реальному часі) шляхом зменшення обсягів продажу електроенергії на ринку «на добу наперед» (сегмент ринку, на якому здійснюється купівля- продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу) у години мінімального навантаження;
2) крім того, АТ «ДТЕК Західенерго» протягом липня-жовтня 2019 р., за висновками Комітету, встановлювало завищені та економічно необґрунтовані ціни на продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» в години максимального навантаження;
3) також Комітет дійшов висновку, що зі свого боку ТОВ «Д. Трейдінг» обмежувало доступ для імпорту електроенергії зі Словаччини до Бурштинського енергоострова, викуповуючи протягом липня- жовтня 2019 р. значну частину відповідної пропускної спроможності з-за кордону. Такі дії, на думку Комітету, призвели до зниження обсягів імпорту електроенергії, наслідком чого стало збільшення частки генерації електроенергії АТ «ДТЕК Західенерго» на території енергоострова, а також отримання вигоди ТОВ «Д. Трейдінг» шляхом прив'язки цін на електроенергію в двосторонніх договорах до цін на ринку «на добу наперед».
Група ДТЕК не погодилася з таким рішенням Комітету та оголосила, що оскаржуватиме його до суду, тому варто очікувати на подальший цікавий розвиток цієї справи.
2. Наприкінці грудня 2020 р. Комітет наклав штрафи загальною сумою понад 380 млн грн на 18 компаній Групи РГК, які надавали послуги з розподілу природного газу на територіях розташування їхніх газорозподільних систем (так звані «облгази»), за зловживання монопольним становищем протягом 2016–2018 рр.
Відповідно до рішення Комітету, суть зловживання полягала в тому, що протягом зазначеного періоду облгази здійснювали значні закупівлі побутових лічильників природного газу, висуваючи під час проведення закупівель додаткову вимогу до учасників закупівель щодо обов'язкової наявності протоколу випробування лічильників з позитивним висновком за певною визначеною програмою. Оскільки ця програма, серед іншого, не є обов'язковим документом згідно з законодавством України, Комітет встановив, що запровадження додаткової умови про наявність протоколу випробування лічильників з позитивним висновком за нею штучно створило неконкурентні переваги для певних виробників, лічильники котрих пройшли випробування за програмою, порівняно з тими виробниками, що не проводили таких випробувань, а тому, за висновками Комітету, становило зловживання монопольним становищем облгазами й зумовило накладення Комітетом згаданих штрафів на них.
Отже, окрім тривожних подій, 2020 р. видався насиченим і в розрізі цікавих антимонопольних кейсів. Сподіваємося, наприкінці 2021 р. ми зможемо побачити, чим завершилися справи, які були оскаржені, та скласти ці кейси в загальну скарбничку прецедентів.